Правоохоронці розслідують факти службової недбалості з боку гендиректора КК “Київавтодор” Олександра Федоренка (на колажі). Слідчі встановили, що цей посадовець належним чином не проконтролював роботу підпорядкованого йому КП “ШЕУ Солом'янського району”, внаслідок чого територіальній громаді міста було нанесено збитки на суму 278,5 млн гривень. Мова про те, що “дорожні комунальники” організували стихійне звалище на ділянці по вул. Кадетський гай, хоча ШЕУ мало діючі договори на вивіз та утилізацію своїх відходів. Результат – забруднення ґрунту хімічними речовинами. Що цікаво, саме на вказаній земельній ділянці свого часу планувалося будівництво висотних житлових будинків, але в 2016 році міська влада вирішила облаштувати там парк “Балка Проня”. При цьому, до створення парку так і не приступили, а ексорендар цієї землі – ТОВ “Блакитна хвиля” – наразі через суд вимагає пролонгувати свій договір оренди.  Як стало відомо КВ, правоохоронці наразі розслідують факти порушень законодавства з боку генерального директора комунальної корпорації (КК) “Київавтодор” Олександра Федоренка. Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №42022100000000159 від 28 квітня 2022 року, яке було відкрито Солом'янським управлінням Нацполіції Києва. Про підозру цьому посадовцю було повідомлено 15 лютого 2024 року – Олександру Федоренку офіційно інкримінується вчинення злочину передбаченого ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу (КК) України – службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки.  На чому “погорів” посадовець У ході слідства Нацполіції стало відомо, що у період з 28 січня 2022 року по 16 марта 2023 року співробітники КП “ШЕУ Солом`янського району” за вказівкою начальника цього підприємства здійснювали засмічення та забруднення земельної ділянки у Солом`янському районі Києва з кадастровим номером 8000000000:72:240:0017 відходами різного морфологічного складу. Серед таких – металобрухт, тверді побутові відходи (ТБО), відходи автомобільного транспорту, відходи пластику та відпрацьованих автомобільних шин. Їхнє захоронення у ґрунті призвело в тому числі до його забруднення хімічними речовинами понад норму, а саме: азотом амонійним N(NH4+) у 1,005 рази, сульфатами – у 2,22 рази, хлоридами – у 1,8 рази.  Читайте: Керівника “Київавтодору” та ексочільника КП “ШЕУ” підозрюють у забрудненні земельної ділянки зі збитком на 300 млн гривень Загальна площею забруднення території склала 0,25 га, а об`єм “викинутого сміття” – 23,4 тис. м³. Внаслідок цього довкіллю було заподіяно шкоду, а столичній громаді, яка є власницею вищезгаданої ділянки, було нанесено збитки на суму 278,5 млн гривень. Зазначені порушення були виявлені в ході огляду вказаної території, який 16 березня 2023 року здійснили спеціалісти Державної екологічної інспекції Столичного округу. Стан ділянки у лютому 2024 року (фото – Нацполіції Києва та Київської міської прокуратури) Також правоохоронці встановили, що, відповідно до розпоряджень Київської міськдержадміністрації (КМДА) №2146 від 13 жовтня 2021 року та №598 від 25 жовтня 2022 року, вказана ділянка повинна була використовуватися КП “ШЕУ Солом`янського району” для тимчасового складування снігу в осінньо-зимові періоди 2021-2022 та 2022-2023 років, а зовсім не для для накопичення і захоронення відходів. Разом з тим, згідно з другим розпорядженням, “Київавтодору” було доручено у термін до 25 жовтня 2022 року “здійснити необхідні природоохоронні заходи в місцях складування технологічних матеріалів” його районними ШЕУ, а також до 15 квітня 2023 року привести до належного санітарного стану місця для тимчасового накопичення снігу. При цьому, за даними слідства, 25 жовтня 2022 року, КК “Київавтодор” на виконання вищезгаданого розпорядження №598 видала наказ №71 “Про утримання вулично-дорожньої мережі в осінньо-зимовий період 2022-2023 років” (відсутній у відкритому доступі. – КВ) відповідно до якого керівникам районним ШЕУ було доручено здійснити необхідні природоохоронні заходи в місцях складування технологічних матеріалів.  Скріншот ухвали суду по цьому провадженню від 11 березня 2024-го Втім, як встановили правоохоронці, надалі очільник цієї комунальної корпорації через несумлінне ставлення до своїх обов'язків “не здійснив жодних самостійних заходів щодо забезпечення виконання вказаного розпорядження КМДА та наказу КК “Київавтодор”, в тому числі – не створив відповідний підрозділ, який би здійснював природоохоронні заходи, не призначив особу, яка була б відповідальна за це, тощо. Крім того, за інформацією слідства, Олександр Федоренко не організував проведення перевірки земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:240:0017, яка використовувалася КП “ШЕУ Солом'янського району” не за цільовим призначенням та систематично забруднювалася відходами.  Читайте: На Соломенке историческую местность “Балка Проня” засыпают мусором (документ) При цьому, за даними Нацполіції, гендиректор КК “Київавтодор” залишив поза увагою той факт, що це забруднення здійснювалося незважаючи на те, що вказане КП мало діючі договори з низкою суб`єктів господарської діяльності щодо надання послуг зі збирання та вивезення ТБО. Згідно відповідних угод, дані відходи повинні були або утилізуватися у встановлений законодавством спосіб, або вивозитися на спеціально для цього облаштовані полігони. 11 березня 2024 року Солом'янський районний суд Києва відмовив правоохоронцям у задоволенні їхнього клопотання щодо обрання відносно Олександра Федоренка запобіжного заходу у вигляді застави – суд вирішив, що можна обійтися більш м'якою мірою. Що цікаво, в судовій ухвалі не уточнювався розмір передбачуваної застави, а в держреєстрі судових рішень відсутня інформація стосовно обрання іншого  запобіжного заходу щодо цього посадовця. Примітно, що, за інформацією Нацполіції Києва, підозру від правоохоронців також отримав і начальник КП “ШЕУ Солом'янського району” (вочевидь, все ж ексочільник, про що мова йтиме нижче. – КВ). Йому інкримінується вчинення злочинів, передбачених вищезгаданою ч.2 ст. 367 та ч. 2 ст. 239 (забруднення або псування земель, що спричинило тяжкі наслідки). Але наразі в реєстрі судових рішень відсутні подробиці стосовно того, в чому саме, на думку слідчих, полягає його вина. Вручення підозри одному з фігурантів справи (фото Нацполіції Києва) Варто зазначити, що раніше, як мінімум до кінця 2023 року, в рамках даного провадження правоохоронці також розслідували факти інших можливих порушень законодавства з боку посадовців районних ШЕУ. Зокрема, слідчі встановили факт службової халатності з боку тепер вже ексочільника все того ж КП “ШЕУ Солом'янського району” Володимира Федчишина – попередньо, очолюване ним підприємство у 2022 році переплатило 4,6 млн гривень одному зі своїх підрядників за ліквідацію ямковості та поточний ремонт дорожнього покриття на бульв. Чоколівському. Надалі відомості щодо цієї історії були виокремлені в окреме кримінальне провадження, за яким до Солом'янського районного суду Києва вже було направлено обвинувальний акт щодо згаданого посадовця. Цікавинки про забруднену ділянку Ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:240:0017 має площу 8,43 га і розташована за адресою вул. Кадетський гай. Протягом 2007-2017 років її орендарем було ТОВ “Блакитна хвиля” – Київрада відводила цю землю вказаній компанії “для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу з вбудованими приміщеннями та об`єктами громадського обслуговування, торгівлі, підземними та наземними паркінгами”. Надалі столична влада відмовилася пролонгувати договір оренди землі, через що згадана ТОВка ініціювала судовий спір про визнання укладеною угоди щодо поновлення строку оренди. Наразі ця справа ще розглядається – 17 квітня 2024 року має відбутися відповідне засідання Касаційного господарського суду. Фактично головною підставою для “вигнання” ТОВ “Блакитна хвиля” з цієї землі стало те, що за рік до закінчення терміну оренди Київрада змінила її функціональне призначення, перевівши ділянку з території багатоповерхової житлової забудови до території парку "Балка Проня". Така зміна була задекларована в Детальному плані території (ДПТ) в межах вулиць Народного Ополчення, Ернста, Івана Пулюя, вздовж річки Совки та верхнього каскаду Совських ставків, який було затверджено рішенням Київради №681/1685 від 20 грудня 2016 року. Відповідно, будувати там житло компанія вже не мала права. Читайте: Спасибко и Свистунову грозит от трех до шести При цьому, ТОВ “Блакитна хвиля” мало намір забудувати цю ділянку багатоповерхівками висотою до 27 поверхів – задля цього компанія ще в 2009 році уклала договір генпідряду з ТОВ “Печерськінвестбуд-1”. Втім, з різних причин реалізувати цей проєкт орендар землі не зміг, в тому числі – через накладення арешту на цю ділянку, який діяв до 2014 року в межах одного з кримінальних проваджень. В рамках цього слідства, відкритого ще в 2010 році, до слова, вивчалися факти несанкціонованих дій з інформацією щодо реєстрації заяв на виділення земельних ділянок на території Києва, яка оброблялась в електронно-обчислювальних машинах відділу забезпечення діяльності секретаря Київради (у той період ним був соратник багаторічного очільника столиці Леоніда Черновецького Олесь Довгий. – KВ). Зазначимо, співвласником ТОВ “Блакитна хвиля” з 2020 року є донедавна відомий український політик та чиновник Віктор Бойко. Зокрема, він був народним депутатом  IV скликання Верховної Ради від “Блоку Литвина”, заступником Міністра агропромислової політики України (2009-2010 роки), міністром охорони навколишнього природного середовища (з березня по липень 2010 року) і депутатом Київської облради VI скликання. Що цікаво, наприкінці 2021 року на сайті Київради була зареєстроване петиція “Приведення інфраструктури Пронівщини у відповідність до рішень міськради”. Її автор – Віктор Тороп – висунув вимогу щодо реалізації положень вищезгаданого ДПТ, зокрема в частині облаштування парку на ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:240:0017. Втім, дана петиція не набрала необхідної кількості голосів, а тому Київрада мала, так би мовити, “законне право” ніяким чином на неї не реагувати. Як працює “Київавтодор” Як неодноразово повідомляла KВ, діяльність КК “Київавтодор” та підпорядкованих їй комунальних підприємств регулярно викликає претензії у правоохоронних органів. Наприклад, у 2019 році Нацполіція Києва розпочала слідство за фактами можливого присвоєння бюджетних коштів посадовцями “Київавтодору” і КП “Київавтошляхміст” (входить до структури вказаної комунальної корпорації) під час проведення капітальних ремонтів столичних шляхопроводів, на які протягом року було витрачено близько 650 млн гривень. Крім того, в рамках відповідного провадження правоохоронці розслідували, наскільки ефективно керівництво КК "Київавтодор" використовувало бюджетні кошти. Зокрема, тоді було встановлено, що "дорожні комунальники" за 32,4 млн гривень закупили снігоплавильні машини, але не використовували їх – начебто у зв'язку з дороговизною експлуатації.  Читайте: Присвоение бюджетных средств и ненужные покупки: “Киевавтодор” снова заинтересовал полицию Також з 2020 року Нацполіція в рамках іншої справи розслідує факти можливого привласнення бюджетних коштів посадовцями вищезгаданих двох структур, а також районних ШЕУ. За даними слідства, “дорожні комунальники” завищували вартість ремонтних робіт, використовували неякісний асфальт, отримували хабарі за використання комунального автотранспорту приватними особами тощо. Окрему увагу правоохоронці звернули на закупівлю антипаркувальних стовпчиків: більшість цих обмежуючих пристроїв, вартістю близько 19,5 млн гривень, не відповідали нормам Держстандартів та, схоже, були закуплені за завищеними цінами. Втім, за майже чотири роки жоден з фігурантів цієї справи до відповідальності притягнутий не був.  Читайте: Неякісний асфальт і “золоті стовпчики”: Нацполіція розслідує зловживання посадовців “Київавтодору” Свої питання до діяльності КК “Київавтодор” постійно висловлюють і депутати Київради. Зокрема, в лютому 2019 року антикорупційна комісія столичної міськради закликала тодішнього генерального директора КК "Київавтодор" Олександра Густєлєва та тодішнього профільного заступника голови КМДА Дмитра Давтяна до відповіді за неякісний ремонт доріг і мостів у Києві та їхній неналежний стан. Народні обранці звертали увагу на те, що ці посадові особи ігнорували рекомендації Тимчасової контрольної комісії (ВКК) Київради від 17 травня 2018 року, якими було визначено, як саме потрібно замовляти дорожні роботи та контролювати їх виконання, щоб асфальт у результаті не “сходив” разом зі снігом”. Читайте: Густелева и Давтяна предлагают отправить вслед за сошедшим с дорог Киева асфальтом Нагадаємо, що усього в Києві функціонують десять ШЕУ – по одному в кожному районі столиці. Організаційно-правова форма цих управлінь – комунальне підприємство. Усі ці ШЕУ переважно займаються “мілкими” дорожніми роботами (наприклад, поточний ремонт асфальтного покриття) та підпорядковані КК “Київавтодор”. Вищезгаданий Володимир Демчишин очолював КП “ШЕУ Соломянського району” з лютого 2022 року по грудень 2023 року. Його цій посаді його змінив Володимир Гузема, який є “дорожником зі стажем”: у 2018-2020 роках він працював на керівних посадах у КП “ШЕУ Шевченківського району” (в тому числі протягом нетривалого відрізку часу очолював його), а надалі, з лютого по травень 2020 року, будучи першим заступником гендиректора КК “Київавтодор”, виконував обов'язки керівника цієї корпорації після звільнення Олександра Густєлєва.  Саме на місце Гуземи в “Київавтодорі” і було призначено Олександра Федоренка. При цьому, спочатку, з 19 травня 2020-го, він також очолював цю комунальну корпорацію в якості в.о. гендиректора, контракт як з повноцінним керівником з Федоренком було підписано 5 липня 2022 року. КК “Київавтодор” підпорядкована Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, яким з 1 вересня 2021 року керує  Руслан Кандибор. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії з 9 листопада 2021 року особисто контролює очільник Києва Віталій Кличко.  Фото: колаж КВКиївВлада

ПрАТ “ХК “Київміськбуд” найближчим часом може пережити кардинальні зміни в своїй діяльності. Вони, вочевидь, пов’язані зі зміною керівництва компанії – нещодавно її Правління очолив Василь Олійник (на колажі крайній праворуч), який тривалий час працював у ТОВці з орбіти одіозної бізнесвумен Владислави Молчанової (на колажі в центрі праворуч). На переконання фахівців, остання наразі має проблеми із фінансуванням робіт на своїх будмайданчиках і може використати комунального забудовника в якості “донора” для цих проєктів. Попередньо йдеться про їхнє фінансування фактично за рахунок коштів міського бюджету – через схему із використанням спільних з “Київміськбудом” підрядників. Відповідно загроза недобудови десятків комплексів холдингової компанії, яка існує протягом останніх років, може стати реальнішою. Таким чином компанія, яку донедавна очолював фігурант численних корупційних скандалів Ігор Кушнір (на колажі крайній ліворуч), може повторити долю “Укрбуду”, який своїм крахом де-факто врятував її від банкрутства. Як стало відомо KВ із джерел серед столичних забудовників, найближчим часом в роботі ПрАТ “Холдингова компанія (ХК) “Київміськбуд” можуть відбутися кардинальні зміни. Вони пов'язані з кризою в фінансово-господарській діяльності цього забудовника, контрольний пакет акцій якого – 80% – знаходиться у власності територіальної громади столиці, а також з рокуванням його керівництва. Нагадаємо, наприкінці 2023 року багаторічний голова правління – президент цієї компанії Ігор Кушнір (очолював її з квітня 2012 року) на фоні численних скандалів був звільнений, а вже у лютому 2024-го на цю посаду було призначено Василя Олійника – екскерівника ТОВ “Спецбуд-Моноліт” (2018-2024 роки), яке входить до орбіти впливу засновниці девелоперської компанії “Stolitsa Group” Владислави Молчанової.  Крім того, у лютому новим головою Наглядової ради “Київміськбуду” став заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Владислав Андронов. Він також є депутатом Київради діючого ІХ скликання від партії “УДАР”. На цій посаді він змінив іншого заступника Віталія Кличка – Миколу Поворозника, який виконував ці функції з грудня 2022 року.  KВ вирішила проаналізувати, з чим пов'язаний нинішній стан найбільшого комунального забудовника Києва і яким чином зміни в його керівництві можуть вплинути на сферу будівництва столиці. Передісторія “Київміськбуд” фактично веде свою історію з середини ХХ століття – його "пращуром” було Головне управління житлового і цивільного будівництва, створене в 1955 році при Київському міськвиконкомі. У 1963 році цю структуру було перейменовано в “Головкиївміськбуд”. Дане підприємство, яке обєднувало низку державних структур, зокрема, займалося виробництвом будівельних матеріалів і зведенням житлових і адміністративних будинків по всьому Києву, в тому числі – забудовувало та облаштовувало житловий масив Вигурівщина-Троєщина. У 1992-1995 роках “Головкиївміськбуд” пережив реформу – тоді це підприємство було перетворено міською владою в комунальну холдингову компанію, до складу якої увійшло 28 суб'єктів господарювання. Серед них – ВАТ “Трест “Київміськбуд-3”, ВАТ “Будмеханізація”, ВАТ “Асфальтобетонний завод”, ВАТ “Київелектромонтаж” тощо.  Уже в XXI столітті “Київміськбуд” став одним із найбільших забудовників столиці – принаймні за об'ємами будівництва. Зокрема, за підрахунками фахівців, у 2016 та другому півріччі 2021 року компанія займала перше місце в Києві за кількістю введених в експлуатацію квадратних метрів. Що цікаво, безпосередньо сам “Київміськбуд” не займався зведенням будинків – переважно він виступав замовником будівництва, а будівельні роботи виконували приватні генеральні підрядники. При цьому, за інформацією ЗМІ, чимало таких суб'єктів господарювання були пов’язані з керівництвом комунального забудовника, зокрема – його президентом Ігорем Кушнірем (про деякі з цих компаній мова йтиме нижче. – KВ). Більше того – у деяких випадках ПрАТ “ХК “Київміськбуд” або компанії, які входять до його складу, навіть не були замовниками будівництва ЖК. Тобто, фактично “Київміськбуд” був лише “ширмою” для приватних фірм, які використовували його бренд – не є секретом, що чимало громадян більше довіряють державним і комунальним компаніям, адже вони, мовляв, є більш “надійними”. Зокрема, таким чином будувалися ЖК на просп. Академіка Глушкова, 92б (замовник – ТОВ “Фірма Укрторг”), ЖК “Лейпцизька” (замовник – ТОВ “Мрія-Плюс”) тощо. При цьому, у другому проєкті партнером “Київміськбуду” виступав девелопер “BudCapital”, якого українські ЗМІ пов'язують із оточенням того ж Ігоря Кушніра і його бізнес-партнера Вадима Столара (народний депутат діючого IX скликання Верховної Ради, обраний від нині забороненої “ОПЗЖ”). Як неодноразово писала KВ, Столар має значні інтереси в сфері забудови столиці, а до 2020 року численні джерела навіть називали його “смотрящим по Києву”. Діяльність “Київміськбуду” неодноразово викликала питання у його інвесторів – покупців квартир. Наприклад, у вересні 2015 року під стінами КМДА відбувся мітинг громадян, які звинуватили компанію в систематичному невиконанні своїх зобов'язань як за термінами введення в експлуатацію багатоквартирних будинків, так і за якістю робіт. Тоді деякі з учасників акції протесту запевняли, що чекають на свої квартири понад три роки. Крім того, обурення інвесторів викликав і стан отриманого житла: люди не могли вселитися в квартири, оскільки в будинках не було світла, води, а каналізація не працювала. Також столична громадськість неодноразово висловлювала незадоволення окремим проєктами “Київміськбуду”. Одна з найгучніших історій мала місце в 2016 році, коли мешканці міста виступили проти будівництва ЖК у провулку Святошинському, 2. Вони зазначали, що ділянка за вказаною адресою ще 1992 році була виділена міською владою під будівництво дитсадка, але в подальшому, мовляв, була незаконно відведена “Київміськбуду”.  Під час розгорання цього конфлікту мешканці Святошина звинувачували керівництво компанії у неодноразових нападах “тітушок”, які відстоювали інтереси “Київміськбуду”. У свою чергу, у самій компанії наголошували на законності будівництва і заперечували “проплачені атаки бойовиків”. Апогею ця ситуація досягла у вересні 2016-го, коли члени “Азову”, які виступали на боці містян, заблокували офіс “Київміськбуду”, а компанія у відповідь на це заявила про “бойкот” – про зупинку робіт на всіх своїх об'єктах. Втім, надалі з різних причин забудовник відмовився від ідеї зводити житло в пров. Святошинському та відновив будівельну діяльність на інших майданчиках. Фатальний спадок “Укрбуду” Черговий “зірковий” етап в історії цієї корпорації розпочався близько п'яти років тому. Так, в другій половині 2019-го в кулуарах владних кабінетів та в соцмережах почали ширитися чутки, що “Київміськбуду” може бути доручено добудову якщо не всіх, то більшості житлових комплексів, будівництвом яких формально займалася Українська державна будівельна корпорація “Укрбуд”. Роботи на цих об'єктах, яких нараховувалося 26, на той час вже було заморожено. Офіційною причиною називалися фінансові проблеми цього державного забудовника, але інвестори даних ЖК – близько 13 тис. сімей – звинувачували осіб, які організовували ці роботи, у розкраданні коштів.  Серед тих, хто опинився в епіцентрі суспільної критики та уваги правоохоронних органів, був і одіозний Максим Микитась – ексочільник вказаної корпорації (2010-2016 роки), фактичний власник майже однойменного приватного ТОВ “Укрбуд Девелопмент”, яке насправді будувало більшість цих ЖК, і екснардеп (2016-2019 роки). Читайте: Повернення “Укрбуду”: Максим Микитась знову став власником компанії та “погрожує” все добудувати без “Київміськбуду” Невдовзі інформацію про участь “Київміськбуду” в добудові нерухомості “Укрбуду” було офіційно підтверджено. Зокрема, у грудні 2019 року про це заявив Президент України Володимир Зеленський, до якого, серед інших, інвестори “заморожених” ЖК зверталися за допомогою у вирішенні їхнього питання. 17 червня 2020 року, після вирішення низки організаційних та бюрократичних моментів, Кабінет Міністрів України видав розпорядження №772-р “Про заходи щодо розв’язання проблем інвесторів житлових комплексів, будівництво яких здійснювалося підприємствами — учасниками Української державної будівельної корпорації “Укрбуд”.  Згідно з цим документом, уряд дозволив “Київміськбуду” добудувати ЖК, зведенням яких займався “Укрбуд” – шляхом включення до договорів на будівництво. Надалі між “Київміськбудом” та “Укрбудом” було укладено низку договорів, згідно з якими перша компанія офіційно стала замовником проєктування і будівництва цих недобудованих ЖК. Також, відповідно до цих угод, “Київміськбуду” дозволили отримувати кошти на добудову таких комплексів із Фонду фінансування цього будівництва (фонд, до якого громадяни сплачували кошти за квартири в об'єктах “Укрбуду”. – КВ), управителем якого було ТОВ “Фінансова компанія (ФК) “Житло-Капітал”. Усього “Київміськбуду” було “довірено” добудову 18 житлових комплексів, серед яких – “Гармонія”, “Сонячна Рів’єра”, “Пектораль”, “Новомостицький”, “Харківський”, “Шевченківський”, “Злагода”, “Подол Град” тощо. Незважаючи на коронавірусний карантин 2020-2021 років, “Київміськбуд” до початку повномасштабної війни, до лютого 2022-го, ввів в експлуатацію 10 з цих ЖК.  Затримки по закінченню інших об'єктів у компанії в березні 2023 року пояснювали декількома причинами, серед яких – невирішенням земельних питань по ділянкам під цими комплексами (приклад – ЖК “Арт Хаус”) та фінансовими негараздами. Під останніми у “Київміськбуді” мали на увазі те, що фонди фінансування будівництва, мовляв, були спустошені, і до того ж – ТОВ “ФК “Житло-Капітал” начебто не поспішало перераховувати новому забудовнику кошти, які інвестори сплачували за квартири в “колишніх” комплексах “Укрбуду”.  Читайте: “Київміськбуд” повідомив подробиці добудови житлових комплексів “Укрбуду” Втім, не всі покупці нерухомості у цих ЖК вірили таким аргументам. Наприклад, у серпні 2023 року інвестори звернулися до Національного антикорупційного бюро (НАБУ) із заявою щодо розкрадання коштів посадовцями “Київміськбуду” при добудові низки “екс-укрбудівських” комплексів, у тому числі – ЖК “Отрада”. Зокрема, громадяни поскаржилися детективам НАБУ на те, що станом на грудень 2021 року готовність останнього об'єкту складала лише 50-60%, тоді як на той період він вже мав бути добудований. Також інвестори висловили думку, що “з огляду на тривалу відсутність належних заходів реагування з боку посадових осіб КМДА і депутатів Київради, наявні підстави вважати, що вони (чиновники і народні обранці. – КВ) могли бути причетні до [цих] ймовірних злочинів”.  Проте, жоден з можливих правопорушників не був притягнутий до кримінальної відповідальності, а все той же ЖК “Отрада” досі не введений в експлуатацію.  Не дивлячись на усі ці скандали, у березні 2023 року “Київміськбуд” звернувся до КМДА з проханням виділити грошові кошти в сумі 1 млрд гривень на добудову низки комплексів, серед яких – ЖК “Абрикосовий”, “Miraх”, “Урлівський-1 і “Урлівський-2”. При цьому, тоді в “Київміськбуді” зазначили, що для повного завершення усіх проектів збанкрутілого “Укрбуду” компанії не вистачає 1,7 млрд гривень – з урахуванням динаміки зростання вартості будівельних матеріалів та енергоносіїв. Також в компанії нагадали, що ще до повномасштабної війни “Київміськбуд” просив надати державні гарантії на отримання кредиту, який би допоміг збільшити темпи будівництва та розпочати нові черги будівництва в комплексах “Укрбуду”, проте всі такі розрахунки та пояснювальні записки Кабмін, мовляв, залишив без відповіді. Але отримати кошти з міської скарбниці “Київміськбуду” не судилося, і головною причиною цього стало…  журналістське розслідування. Так, 13 травня 2023 року медіа “Bihus.Info” у своєму матеріалі “Президентський люкс” оприлюднило дані, що “Київміськбуд” виплачував мільярди гривень фірмам, наближеним до Ігоря Кушніра. За інформацією журналістів, чотири такі ТОВки – “Укрбуд Інвест”, “Горбуд”, “Ягуар” та “Будівельно промислова компанія Ягуар” – у 2020-2021 роках отримали від комунального забудовника більше 3 мільярдів гривень за виконання будівельних робіт. Серед іншого, у “Bihus.Info” з’ясували, що родичі та оточення Кушніра забудувало розкішними котеджами землю в Козині, яку свого часу Київрада передала в користування “Київміськбуд”. Вже 25 травня того ж року Київрада створила тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка мала б проаналізувати фінансово-господарську діяльність ПрАТ "ХК "Київміськбуд", а також перевірити інформацію стосовно цієї компанії, оприлюднену у вищезгаданому журналістському розслідуванні.  При цьому, в липні 2023 року, поки вказана ТКК здійснювала свою роботу, журналісти того ж медіа встановили, що компанія дружини Ігоря Кушніра у 2019-2020 роках придбала французьку фірму, на яку оформлена розкішна вілла на Лазуровому узбережжі з орієнтовною вартістю у 20 млн євро. Також “Bihus.Info” повідомило, що Кушнір із дружиною у травні того ж року підкорив вершину гори Еверест, виїхавши за кордон через стан здоров'я – третю групу інвалідності. Як результат – 6 липня 2023-го мер Києва Віталій Кличко повідомив про відсторонення Ігоря Кушніра від виконання обовʼязків керівника “Київміськбуду”. Втім, не дивлячись на усе це, результати аналізу роботи “Київміськбуду”, яким займалася ТКК Київради, були явно не такими, якими їх очікували побачити значна частина столичної громадськості та експертів. Так, 14 грудня 2023 року столична міськрада, затвердивши звіт по діяльності вказаної комісії, фактично визнала факт відсутності будь-яких порушень в роботі цього ПрАТ. Єдине, на що спромоглася столична влада – це рекомендувати наглядовій раді “Київміськбуду” посилити контроль за фінансово-економічною діяльністю компанії та забезпечити належну діяльність підрозділу внутрішнього фінансового контролю та аудиту на цьому ПрАТ.  Разом з тим, Київрада погодилася з висновком ТКК стосовно того, що потрібно рекомендувати КМДА здійснювати закупівлю житла у “Київміськбуду” в  обсягах, які “раніше в своїх висновках зазначила аудиторська компанія “Ernst & Young”, а також розглянути можливість виділення фінансової позики або докапіталізації забудовника. Коім того, ТКК рекомендувала столичній міськраді звернутись до Кабміну з вимогою щодо компенсації “Київміськбуду” сумарного запланованого збитку, пов’язаного з добудовою проєктів будівельної корпорації “Укрбуд”, у сумі 2,28 млрд гривень. Втім, менше ніж через тиждень, 20 грудня 2023 року, перший заступник голови КМДА, тодішній очільник Наглядової ради “Київміськбуду” Микола Поворозник повідомив про звільнення Ігоря Кушніра з посади голови правління – президента цього ПрАТ. Також чиновник зазначив, що виконуючому обов’язки керівника “Київміськбуду”, яким тоді було обрано Едуарда Шевчука, Наглядова рада доручила “розробити план для виходу ПрАТ на сталі показники діяльності”. Для цього, мовляв, в.о. голови Правління спільно із Правлінням, зокрема, “мають розробити стратегічний план стабілізації фінансово-економічного стану підприємства, а також налагодити роботу з інвесторами”. Що думають фахівці Столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк зазначає, що не дивлячись на те, що 80% акцій “Київміськбуду” належать територіальній громаді Києва, ця компанія протягом трьох десятиліть свого існування фактично була безконтрольною – влада міста ніяк не впливала на її роботу. Разом з тим, за його словами, майже все, що заробляв цей забудовник, ймовірно, розкрадалося його топ-менеджментом і керівництвом Києва. При цьому, за підрахунками Олександра Дядюка, для прикладу, чиста рентабельність “Київміськбуду”, тобто співвідношення чистого фінансового результату (прибутку) до витрат, в 2018 році складала 0,9%, у 2019-ому – 1,1%, а в 2020-ому – взагалі 0,2%. На переконання фахівця, ці показники явно штучно занижені. “Це був найбільший забудовник Києва за об'ємами [будівництва]. Але практично ця компанія офіційно працювала на межі рентабельності – близько 1-2% – та показувала мізерні прибутки. Хоча всі знають, що до 2022 року в столиці був будівельний бум. Більше того, ці прибутки майже всі виводилися. Напевно ж Кушнір, який не має власного бізнесу, за щось купив собі віллу в Монако за 20 млн євро, і я думаю, що купив не за останні гроші. На мою думку, половину він віддавав Кличку за те, що його тримали і заплющували очі на те, що він виводить гроші. При цьому “Київміськбуд” має величезні борги перед підрядниками. Ні грошей, нічого немає. І де все це поділося?” – розповів KВ Олександр Дядюк.  За його словами, існувало відразу декілька схем виведення коштів з “Київміськбуду”, для яких використовувалися його приватні підрядники. Зокрема – через завищення обсягів робіт, а також через розрахунок з цими підрядниками за допомогою квартир, які обліковувалися за заниженими неринковими цінами та які в подальшому продавалися вже за “справжніми” розцінками. “Треба розуміти, що “Київміськбуд”, як і всі інші великі забудовники, по суті не є забудовником. Він – девелопер, який залучає гроші [від громадян на будівництво ЖК]. Я сумніваюсь, що в “Київміськбуді” є хоч одна лопата або в штаті є хоч один муляр. Скоріш за все, нема. Насправді, “Київміськбуд” навіть туалета не збудував за часи Незалежності України. Будують так звані підрядники. Гроші виводяться просто. Підрядники та субпідрядники завищують ціни та об'єми виконаних робіт. Таким чином підрядники мають гіперприбутки, гроші виводяться [через ці компанії], і за них потім купуються вілли в Монако. Також іноді з підрядниками розраховуються квартирами, якщо, наприклад, у “Київміськбуду” нема грошей. І ці квартири віддаються [підрядникам] за нижчими цінами. Таким чином “Київміськбуд” “роздягається до нитки”, – зазначив Олександр Дядюк. Правозахисник також звернув увагу на “нестикування” фінансових показників “Київміськбуду” при завершенні добудови комплексів “Укрбуду”. Так, він нагадав, що комунальний забудовник отримав “у спадок” від державної корпорації близько 1 млрд гривень “живих грошей”, а також квартир на суму майже 3 млрд гривень. При цьому, за інформацією Дядюка, вартість цієї нерухомості, вочевидь, також була дуже заниженою, і насправді вона коштувала близько 4 млрд гривень. Фахівець, із посиланням на вищезгаданого Максима Микитася, зазначив, що “Київміськбуд” вклав у добудову будинків “Укрбуду” лише 1,2 млрд, через що ні Олександру Дядюку, ні іншим експертам незрозуміло, куди поділись ще близько 4 млрд гривень.  Виходячи з цього, Дядюк не погоджується з тезою про те, що “Київміськбуд” був “рятувальником” інвесторів “Укрбуду”, яку раніше активно “розганяли” посадовці холдингової компанії та керівництво столиці. Бо вже на той момент, коли “Київміськбуд” “заходив” на ці недобудовані об’єкти, компанія переживала не найкращі часи, а тому саме “Укрбуд”, ймовірно, і допоміг їй залишитися на плаву хоча б на деякий час. “Київміськбуд” продавав об'єкти в будинках “Укрбуду”, але кошти вкладав не в “укрбудівські” об’єкти – вони або вкладалися в свої об'єкти, або десь виводилися. Тому це не “Київміськбуду” врятував “Укрбуд”. Площі “Укрбуду” виступили кисневою подушкою і рятувальним колом для “Київміськбуду”, який, продаючи ці активи, ще трохи протянув. Інакше вже б у 2020 році могло статися банкрутство”, – вважає експерт. На переконання Олександра Дядюка, забудовниця Владислава Молчанова, з якою пов'язують нового президента “Київміськбуду” Василя Олійника, може використати цю холдингову компанію майже так само, як та свого часу використала “Укрбуд”. Йдеться про те, що, цілком ймовірно, ті кошти, які “Київміськбуд” в майбутньому все ж отримає з бюджету Києва на будівництво своїх об'єктів, у результаті можуть опинитися саме “в руках” компаній із орбіти “Stolitsa Group”. Інтерес Молчанової, на думку Олександра Дядюка, може бути обґрунтований в тому числі не найкращим фінансовим станом її компаній.  Для вирішення цих проблем, як вважає правозахисник, може бути використана схема зі спільними підрядниками: коли одні і ті ж компанії будуватимуть об'єкти і для “Київміськбуду”, і для “Stolitsa Group”, але використовуватимуться для цього не ті кошти, які компанії Молчанової залучили на свої проєкти від громадян, а фінансові ресурси з міської скарбниці. Тобто, ймовірно, на кошти столичних платників податків будуть зводитися будинки обох вказаних девелоперських компаній, і більш ніж очевидно, що цих коштів не вистачить для добудови об'єктів “Київміськбуду”, в результаті чого можуть постраждати інвестори цієї компанії.  В якості прикладу Олександр Дядюк навів ситуацію із завершенням будівництва об'єктів збанкрутілого банку “Аркада”, яким займається саме “Stolitsa Group”.  Нагадаємо, інвестори ЖК “Патріотика на озерах” (нова назва – Н2О”) і “Еврика” (експроєкти “Аркади”) незадоволені тим, як компанії, що входять до орбіти Владислави Молчанової, виконують свої зобов'язання щодо термінів будівництва цих комплексів. Крім того, вони висловлюють обурення з приводу того, що від них начебто вимагають додатково оплачувати вже придбані квадратні метри – навіть  незважаючи на те, що раніше Молчанова обіцяла добудувати ці ЖК без доплат з боку покупців квартир та навіть обіцяла взяти кредит, щоб відновити роботи. Інвестори впевнені: ті кошти, за які повинні бути добудовані “колишні” комплекси “Аркади”, були направлені на будівництво інших об'єктів “Stolitsa Group”, наприклад ЖК “Варшавський”. Читайте: Будівництво без кінця і краю: інвестори ЖК “Патріотика на озерах” і ЖК “Еврика” вимагають розслідувати роботу “Stolitsa Group” “Молчанова не рятує забудовників, а “висмоктує” залишки активів. Фонд гарантування вкладів перерахував 250 млн гривень, виручених з продажу будівлі банку, компанії “Гарант-Капітал” (ТОВ, яке є управителем фондів добудови об'єктів “Аркади”. – KВ), і їх вже немає. І ніхто нічого не добудовує в “Аркаді”. Вона нічого добудовувати не буде. Я думаю, що, скоріш за все, буде така схема. Якщо Київ дасть кошти на поповнення статутного капіталу [“Київміськбуду”] або на викуп збудованих ним квартир, то знову через підрядників кошти виведуть на Молчанову. Наприклад, через якусь підрядну організацію, яка може працювати і з “Київміськбудом”, і зі “Stolitsa Group ”. А потім цей підрядник може заявити про своє банкрутство. Я думаю, що Молчанова “зайшла” в “Київміськбуд”, щоб використати його як донора [для своїх проєктів], бо вона зараз бігає по банкам, і ніхто їй грошей не дає”, – резюмував Олександр Дядюк. Читайте: “Договірняк під час війни”: ДІАМ ввела в експлуатацію першу з недобудів “Аркади” Масштаби “Столиці” Як неодноразово повідомляла KВ, “Stolitsa Group” є одним із найбільших активних забудовників Києва. Компанії із орбіти цієї групи, яку традиційно пов'язують з Владиславою Молчановою, мають у своєму розпорядженні сотні гектарів землі, і реалізація ними будівельних проєктів нерідко супроводжується скандалами.  Наприклад, саме “Stolitsa Group” забудовує значну частину земель на столичному Виноградарі, які знаходяться в постійному користуванні державного підприємства (ДП) “НДВА “Пуща-Водиця” (більш відомий як агрокомбінат або радгосп “Пуща-Водиця”). Задля цього компанії із орбіти Молчанової ще на початку ХХІ століття уклали з ним низку інвестиційних договорів. Зокрема, таким чином у цій місцевості зводяться житлові комплекси “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс”. Правоохоронці, різні державні структури та столична громадськість мають чимало претензій до вказаних проєктів. Зокрема, у Нацполіції повідомляли про можливе незаконне відчуження вказаних ділянок, а також на те, що земля, яку отримали під забудову компанії групи “Stolitsa Group”, коштує значно дорожче, ніж та кількість квартир, які ці суб'єкти господарювання “пообіцяли” агрокомбінату в якості оплати за інвестугодами. У результаті цього, схоже, держпідприємству могли бути нанесені збитки – навіть попередньо йшлося про спробу його доведення до банкрутства. Наразі тривають судові спори щодо оскарження таких договорів, адже вони, серед іншого, ймовірно, були підписані з порушеннями законодавства – наприклад, без погодження з Кабміном. Читайте: Держава проти "Столиці”: як “група Молчанової” забудовує землі  ДП “НДВА “Пуща-Водиця” Крім того, у 2022 році експерт з містобудування Георгій Могильний повідомляв, що вищезгаданий ЖК "Варшавський Плюс" будується з численними порушеннями містобудівного законодавства. Наприклад, за інформацією фахівця, Держархбудінспекція (ДАБІ) свого часу фактично дозволила оселити в новостворених квартирах цього комплексу аж на 12 тис мешканців більше, ніж дозволяє відповідний детальний план території (ДПТ). Як зазначив Могильний, в результаті перевищення щільності населення столичний бюджет може понести шалені втрати, щоб забезпечити мешканців необхідною соціальною інфраструктурою (дитячими садками, школами, медзакладами тощо. – KВ). Читайте: Кримінальні провадження, суди та скандали: як "Столиця груп" будує ЖК "Варшавський Плюс” При цьому, столична влада не тільки заплющує очі на такі можливі порушення, а й всіляко потурає цим забудовникам. Зокрема, у 2022-2023 роках Київрада затвердила ДПТ Мінського масиву і частини промрайону Воскресенського, які, вочевидь, були розроблені саме в інтересах компаній Молчанової. Таким чином забудовники фактично отримають можливість і далі зводити свої житлові багатоповерхівки, ігноруючи низку державних норм. При обговоренні проєктів цих ДПТ у сесійній залі столичної міськради депутати вказували на те, що в результаті забудови цих територій їхні мешканці зіткнуться з поглибленням транспортних проблем і дефіцитом соціальної інфраструктури. Читайте: “Будмайданчик Молчанової”: Київрада затвердила скандальний ДПТ промрайону Воскресенський Фото: колаж КВКиївВлада

За принципової позиції столичних прокурорів Північний апеляційний суд залишив у силі рішення Господарського суду Києва, яким у листопаді 2023 році задоволено позов Солом’янської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до підприємців про усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою по вулиці Петра Радченка. Про це KВ стало відомо з повідомлення Київської міської прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”   "Указана ділянка входить до складу ландшафтного заказника місцевого значення “Совська балка” та знаходиться в межах прибережної захисної смуги Ставка на струмках Совському та струмку в балці Проня, її вартість сягає понад 390 млн. грн. Там підприємці у порушення вимог земельного законодавства самовільно збудували ресторан та незаконно зареєстрували право власності на нього", – йдеться у повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Господарський суд Києва погодився з доводами прокурорів та зобов’язав товариство повернути земельну ділянку столичній громаді та привести її у належний стан шляхом знесення самовільно зведених будівель. Не погоджуючись із рішенням суду товариство оскаржило його в апеляційному порядку. Завдяки активній позиції прокурорів Північний апеляційний господарський суд залишив в силі рішення Господарського суду міста Києва, яке набрало законної сили та підлягає виконанню. Читайте: Громаді Києва повернули територію ландшафтного заказника “Совська балка” Раніше KВ повідомила, що Північний апеляційний господарський суд міста Києва задовольнив позов про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 19,72 га. Вона розташована на просп. Миколи Бажана та вул. Ревуцького, в районі озера Вирлиця, у Дарницькому районі. Вартість земельної ділянки становить понад 1 млрд гривень.  Читайте: Легалізація руйнації: Київрада остаточно погодила “перебудову” сторічної будівлі на Подолі Фото: Київська міська прокуратура КиївВлада

Рішенням Господарського суду міста Києва задоволено позов Спеціалізованої екологічної прокуратури Київської міської прокуратури до комерційної структури про визнання незаконною, скасування реєстрації та припинення права власності на два об’єкти нерухомості на острові Труханів у Києві. Про це KВ стало відомо з повідомлення Київської міської прокуратури. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Установлено, що панамська компанія у 2021 році неправомірно зареєструвала за собою право власності на об’єкти нерухомості площами майже 840 кв.м та 750 кв.м на території острова Труханів. Водночас Київською міською радою земельна ділянка для розміщення будівель на острові будь-яким особам не виділялась, оскільки територія острова має особливий природоохоронний статус – належить до земель водного фонду, а також зарезервована для створення об’єкту природно-заповідного фонду. "У зв’язку з цим, Київська міська прокуратура у 2023 році звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до згаданої комерційної структури про усунення перешкод у володінні територією острова Труханів", – йдеться у повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Рішенням Господарського суду м. Києва позов прокуратури задоволено в повному обсязі. Державну реєстрацію права власності панамської компанії на майно скасовано. Читайте: У столичних судах вирішується доля Венеціанського і Труханового островів та  Берег Труханового острова заново отдали под застройку жене депутата Киевсовета У столиці заходи щодо охорони, утримання та експлуатації усіх внутрішніх водойм виконує КП “Плесо”. До якості цих заходів завжди виникає багато питань, при цьому, це КП щорічно фігурує в десятках скандалів щодо порушень при використанні фінансових ресурсів міської скарбниці, які нерідко закінчуються відкриттям кримінальних проваджень.  Наприклад, тепер вже ексзаступник керівника цього підприємства з питань капітальних вкладень Григорій Сойкіс є підозрюваним та обвинуваченим відразу в трьох справах за фактами розтрати бюджетних коштів, службової недбалості та інших злочинів. Серед іншого, йому інкримінується неправомірне перерахування коштів за паспортизацію озера Мартишів та струмка Віта (фактично відповідні послуги надані не були) і втрату понад 2 млн гривень при капремонті гідроспоруд струмка Вершинка, що становить понад 41% від усієї суми, витраченої на ці роботи. Читайте: У Києві судять посадовців КП “Плесо”, через яких бюджет втрачав кошти З 26 квітня 2021 року КП “Плесо” очолює В'ячеслав Савицький (на колажі). Його попередниками на цій посадці були вищезгаданий Григорій Сойкіс (був в.о. керівника з січня по лютий 2020 року) та Віталій Боярчук (з лютого 2020 року по квітень 2021 року).  Дане підприємство підпорядковане Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА (до червня 2023 року - Управління екології та природних ресурсів), яким з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. З 26 липня 2018 року до 21 травня 2020 року цю структуру очолював Андрій Мальований. Після звільнення Мальованого та до призначення Возного обов'язки начальника згаданого структурного підрозділу КМДА виконував Олександр Савченко.  Сферою екології столиці вже майже десяток років опікується заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Фото: Київської міської прокуратури КиївВлада

В Таценках на Обухівщині – скандал навколо підприємства, що планує займатися розливом мастил та оливи. Місцеві жителі вказують, що на земельній ділянці, де будуються виробничі потужності підприємства, розташована свердловина питної води, а поряд — житлова забудова і бювети. На думку мешканців, така наближеність створює ризик забруднення хімією навколишніх джерел. Люди налякані не тільки екологічними ризиками, а й воєнними: росіяни вже неодноразово доводили свій інтерес до підприємств нафтової галузі. Заручившись підтримкою місцевої влади, активісти дійшли аж до Міністерства екології. Однак, підприємство й досі продовжує здійснювати свою роботу. Чого прагнуть мешканці, чи дійсно підприємство загрожує екології села та як у ситуацію планують втручатись владні органи, – дізнавалася КВ. Точка збурення Конфлікт бере початок у 2021 році, коли земельна ділянка під кадастровими номерами (3223110104:02:001:0127) перейшла від держпідприємства “Радпол”, що займалось розливом питної води, у користування ТОВ “Українська промислово-виробнича компанiя”. Там ТОВ планувало виконувати монтаж обладнання та експлуатувати цех з виробництва олив та мастил з поліпшеними властивостями за готовою рецептурою на промисловому майданчику за погодження КОВА. Раніше на земельних ділянках відбувався промисловий видобуток питної води під маркою “Райське джерело”, з свердловини юрського горизонту, що там розташована. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Новина про те, що на місці видобутку питної води розміщуватимуть мастила, викликала безліч побоювань у місцевих мешканців та підбила їх колективно звернутися до депутатів Обухівської міської ради. Так, 123 (й ще 145 підписами у другому листі) підписами мешканці засвідчили своє “проти” й вимагали заборонити підприємству вести свою діяльність поблизу. Звернення було адресовано секретарю Обухівської міської ради Сергію Клочко, Державній екологічній інспекції, Державній службі геології та надр України, Державній інспекції архітектури та містобудування України, Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, Обухівській окружній прокуратурі і навіть Кабінету Міністрів України. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Мешканці вважають, що така діяльність становить небезпеку для підземних вод та єдиного джерела видобутку питної води в селі.  “Відповідно до пункту 8 Правового режиму зон санітарної охорони водних обʼєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Nº 2024 від 18 грудня 1998 року Правового режиму у межах третього поясу зони санітарної охорони для підземних джерел водопостачання ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ розміщення складів пально-мастильних матеріалів, а також складів пестицидів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення підземних вод. Розміщення даного виробництва може призвести до забруднення водоносного горизонту та єдиного джерела водопостачання в селі”, – пишуть мешканці. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також, місцевих жителів непокоїть близькість до інших об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема, урочища Гощів. “В зоні потенційного шкідливого впливу планової діяльності підприємства знаходяться природоохоронні та рекреаційні обʼєкти. В безпосередній близькості розташований природоохоронний обʼєкт – Урочище Гощів – гідрологічний заказник місцевого значення в Україні, до якого встановлений особливий режим охорони, що регулюється Законом України “Про природно-заповідний фонд України”. Рішенням Обухівської міської ради від 24 червня 2021 Nº 340-11-VIII в селі Таценки з метою збереження зелених насаджень передбачено створення ландшафтного парку місцевого значення”, – додають у колективному зверненні.  Так, мешканці вимагають заборонити діяльність підприємства на вказаній земельній ділянці і провести екологічну оцінку та зонування території села.  “Вимагаємо заборонити розміщення та ведення діяльності ТОВ “ПВК Україна” в межах села Таценки. Забовʼязати прибрати вже завезене обладнання для переробки нафтопродуктів. Заборонити, обмежити діяльність підприємств зі шкідливим впливом на довкілля на цій ділянці і довести це до відома громади і власника ділянки; Забезпечити реалізацію прав громадян-жителів села Таценки на екологічно безпечне навколишнє природне середовище та запобігання погіршення екологічної обстановки, та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Провести стратегічну екологічну оцінку та план зонування територій (зонінг) села Таценки”, – пишуть таценківці. Місцева влада Місцева влада пішла назустріч жителям громади: 7 листопада 2023 року депутатський корпус звернувся до КОВА, Міндовкілля та безпосередньо Департаменту екології та природних ресурсів.  “Ознайомившись зі Звітом, повідомляємо, що встановлені порушення норм чинного законодавства та відсутність урахування ТОВ “Українська промислово-виробнича компанія” вимог розробленої та затвердженої містобудівної документації – Генерального плану села Таценок, плану зонування (зонінгу) на території міста Обухів Київської області (територія села Таценки входить до плану зонування міста Обухова), повинні стати підставою неможливості отримання позитивного висновку та недопустимості провадження планованої діяльності цього підприємства на обраному цим підприємством місці”, – пишуть депутати. Основним зауваженням до Звіту мешканці й депутати Обухівської міської ради називають ризик потрапляння відходів виробництва продуктів нафтопереробки у свердловини питної води, що знаходяться прямо на території підприємства.  Депутати також вважають, що свердловина є частиною Таценківського водозабору юрського горизонту, з якого відбувається в тому числі централізоване постачання питної води для міста Обухів. Вiдстань вiд пiдприємства до одиночної водозабірної споруди існуючого комунального бювету становить 150 м. У Звіті з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності підприємства також нібито відсутня інформація про вплив надзвичайних та аварiйних ситуацiй на виробництві продуктів нафтопереробки на існуючу свердловину та стан води у таценківському водозаборі.  Депутати вважають, що підприємство визнане безпечним всупереч вимогам ст. 36 Закону України “Про питну воду”, в якій встановлено, що у межах зони санітарної охорони джерел питної води та об'єктів централізованого питного водопостачання господарська та інша діяльність обмежується у межах першого поясу зони санітарної охорони (забороняється: розміщення житлових і громадських будівель, проведення днопоглиблювальних та інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з експлуатацією, реконструкцією чи розширенням водопровідних споруд і мереж), у межах другого поясу зони санітарної охорони забороняється: розміщення складів пально-мастильних матеріалів, пестицидів та мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, шламосховищ та інших об'єктів підвищеної небезпеки, що створюють небезпеку хімічного забруднення вод. Технічний звіт з розрахунку меж зон санітарної охорони водозабірної свердловини № 1 розташованої на території підприємства “Радпол” в с. Таценки Обухівського району Київської області нібито було погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області ще 01.03.2013.  Встановлені зони санітарної охорони для цієї свердловини (зона суворого режиму – 30м, зона 2-го поясу – 31м, зона 3-поясу – 219 м.) погоджено у 2007 році Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, рішенням Виконавчого комітету Обухівської міської ради №301, 21.03.2013, Управлінням водних ресурсів у м. Києві та Київській області 01.03.2013, та Управлінням Держземагенства в Обухівському районі Київської області 07.03.2013. Земельна ділянка, про яку йде мова, зазначена на плані зонування Обухова під номером “В-6” й позначена як зона розміщення підприємств без класу шкідливості. На думку депутатів Обухівської міської ради, цей тип зонування також є підставою для неможливості отримання позитивного висновку щодо допустимості дiяльностi пiдприємства. Фото: ділянка “В-6”  “Земельні ділянки, на яких виробник планує проводити виробничу дiяльнiсть (кадастрові номери: 3223110104:02:001:0127 та 3223110104:02:001:0141) були передані Обухівською міською радою в приватну власнiсть дочірньому підприємству “Радпол”) для видобування питної води з цільовим призначенням: “для розмiщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствам, що пов'язані з користуванням надрами”, – додають у звернені. Серед інших аргументів також називаються ризики, пов’язані з воєнним станом, а саме наближеність до житлової забудови і Трипільської ТЕЦ, яка є об’єктом повітряних атак з боку росії.  Депутатська думка  Як розповів KВ депутат Обухівської міської ради, мешканці не припиняють спроби зупинити діяльність ТОВ. Зокрема вони звернулися до Державної інспекції архітектури та містобудування України з вимогою провести в установленому порядку позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкті будівництва. Також жителі спрямували заяву до Київської обласної прокуратури, позов до Київського Окружного Адміністративного Суду.  “ТОВ “ПВК Україна” проводить там роботи з монтажу, обладнання й експлуатації цеху з виробництва олив і мастил, що недопустимо в тій зоні. Це колективне звернення писало більше сотні мешканців села Таценки, як і звернення до Державної інспекції архітектури і містобудування України, оскільки там зараз відбувається реконструкція цеху розливу води ДП “Радпол”. Саме “Радпол” надав цю ділянку у користування цій ТОВ. Взагалі, в нас є припущення, що ці компанії між собою афілійовані. Бо зараз саме ДП “Радпол” проводить цю реконструкцію, хоча вже він передав іншому підприємству свою ділянку і приміщення, які там розташовані. Але відбувається реконструкція цеху розливу води під розлив олив і мастил. І це відбувається з грубим порушенням Законодавства про містобудування. Тому що схема зонування міста Обухова, план зонування території, який є невід'ємною частиною генерального плану, передбачає, що на цій ділянці можуть бути тільки підприємства без класу шкідливості. Але ключове, це стаття 36 закону України “Про питну воду”, де чітко сказано, що в межах санітарної охорони джерел питної води забороняється розміщення складів, цехів, які працюють з пально-мастильними матеріалами. На ділянці розміщена свердловина питної води, офіційно зареєстрована Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, а там відбувається таке свавілля”, – розповів Яцун для KВ.  По іншу сторону місяця Департамент екології та природних ресурсів КОВА у своєму висновку з оцінки діяльності підприємства на довкілля, зазначає, що воно не загрожує водному середовищу. Свердловину використовуватимуть для забору води для поливу території чи протипожежних потреб.  “Водопостачання: для задоволення господарсько-побутових потреб -автономне (діюча свердловина), для питних потреб буде використовуватись привозна бутильована вода, для технічних потреб (полив території та зелених насаджень, протипожежних потреб (заповнення пожежних водойм) – діюча свердловина та/або очищені дощові стоки. Забір води з існуючої свердловини менше, ніж 3 м /добу”, – вказує КОВА у своїй оцінці.  Також фахівці відповідального Департаменту не вбачають ризиків для природно-заповідного фонду й врахували наближеність як і до урочища Гощів, так і до іншої пам’ятки природи місцевого значення – “Таценківські дуби-велетні”.  “Вплив на рослинний та тваринний світ в даному районі істотно не зміниться. На найближчі обʼєкти природо-заповідного фонду не впливає. На означених територіях відсутні рідкісні та цінні види рослин, не мешкають рідкісні види тварин, тому підготовчі роботи ніяким чином не позначаться на видах рослин та тварин, що потребують охорони. Зелені насадження, що підлягають зносу в процесі виконання робіт, відсутні. Рівні забруднення довкілля при підготовчих роботах будуть відповідати вимогам санітарно-епідеміологічного та природоохоронного законодавства, тому негативного впливу на стан флори, фауни та біорізноманіття не очікується. Ділянка обʼєкту планованої діяльності розташована на відстані близько 400 м від ботанічної памʼятки природи місцевого значення “Таценківські дуби-велетні”, на відстані близько 2 км від урочища Гощів. Територія планованої діяльності не включена до переліків територій та обʼєктів екологічної мережі відповідно до рішення Київської обласної ради від 21 березня 2023 року Nº 524-16-VIII “Про затвердження оновленої Регіональної схеми екологічної мережі в Київській області”. Згідно з матеріалами звіту з оцінки впливу на довкілля, вплив планованої діяльності на стан флори, фауни, біорізноманіття відсутній”, – додають у висновку.  У Звіті також вказано, що КОВА враховувала результати громадських слухань, що є частиною процедури й вважає діяльність підприємства екологічно допустимою.  “З урахуванням всієї інформації, зауважень і пропозицій, що надійшли протягом строку громадського обговорення, вважає допустимим провадження планованої діяльності з огляду на нижченаведене, а саме на те, що: на підставі наведених у звіті з оцінки впливу на довкілля ймовірних впливів на компоненти довкілля (водні та земельні ресурси, атмосферне повітря, грунти, кліматичні фактори, матеріальні обʼєкти, тощо) сукупний вплив планованої діяльності при штатному режимі реалізації є екологічно допустимим. Відповідальність за достовірність інформації, наведеної у звіті з оцінки діяльності, зазнанні екологічних умов, встановлених для планованої впливу на довкілля, несе субʼєкт господарювання згідно з законодавством. При виконанні впливи на навколишнє середовище можуть характеризуватись, як екологічно допустимі”, – зробив висновок Департамент.  Думка з КОР KВ також поспілкувалась з депутатом КОР й головою комісії з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Романом Титикалом, який зазначив, що подібні ситуації не є рідкістю. “Я можу пояснити це з точки зору правового регулювання: як я розумію, в промисловій зоні відбуваються якісь маніпуляції з нафтопродуктами, які тривожать людей. Схожих ситуацій доволі багато, коли на якийсь промисловій базі відбуваються непогоджені, або частково погоджені дії з нафтопродуктами. Вказана діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля. Підприємство отримало відповідні дозвільні документи через Департамент екології КОДА. Як депутат КОР і член комісії з питань екології можу сказати, що ми завжди готові реагувати на подібні випадки”, – розповів Титикало.  Справка: ТОВ “Українська промислово-виробнича компанiя”  ТОВ “Українська промислово-виробнича компанiя”, згідно даних аналітичної системи YouControl, зареєстрована 5 квітня 2019 року у житловому будинку в столиці. Компанія має статутний капітал усього 1000 грн, а основним видом діяльності визначено неспеціалізована оптова торгівля. Серед інших видів діяльності: роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу, виготовлення виробів із волокнистого цементу, виробництво сухих будівельних сумішей, виробництво бетонних розчинів, готових для використання, виготовлення виробів із гіпсу для будівництва, виготовлення виробів із бетону для будівництва, виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення, технічні випробування та дослідження, виробництво іншої хімічної продукції та виробництво продуктів нафтоперероблення. Керівником зазначена Мальцева Тетяна Вікторівна. Як раніше писала KВ, Київщина стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за останні три роки. Так, з 2021-го під охорону держави в області було взято 70 таких територій, завдяки чому в пристоличному регіоні вже нараховується 304 заповідні об'єкти. Серед нових територій, на яких тепер обмежено вплив “людських факторів” – заказники “Казковий яр” та “Річка-герой Ірпінь”, ландшафтний парк “Студениківський” тощо. Екологи пов'язують активізацію цих процесів з позицією обласної влади, зокрема – роботою у цьому напрямку голови профільної комісії Київоблради Романа Титикала (на колажі). Йому, зокрема, приписують ініціативи щодо створення нових об'єктів ПЗФ, успішні переговори з громадами щодо погодження заповідання територій тощо. Разом з тим, наразі в Київській області вистачає й негативних кейсів у цій сфері. Головною проблемою фахівці вважають неконструктивну позицію низки сільських та селищних рад, які воліють “дерибанити” землю з цікавими локаціями на користь бізнесменів, замість того, щоб докласти зусиль для їхнього збереження для нащадків. Читайте: Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду Фото: колаж КВ КиївВлада

Члени депутатської фракції “Удар” у Київраді Мирослава Смірнова та Богдан Чорній (на фото) зробили заяву, в якій вимагають відібрати земельну ділянку площею більше 29 га з користування Державного управління справами (ДУС). Депутати вважають, що ДУС обмежує доступ громадян до рекреаційної зони озера Редькине (його частіше називають Міністерське озеро) в Оболонському районі столиці. Як стало відомо KВ, така інформація пролунала під час засідання Київради, яке відбулося  21 березня 2024 року. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Ми вкрай стурбовані ситуацією що сьогодні склалася навколо озера Міністерка. Ви бачите, що ця земельна ділянка зараз знаходиться у постійному користуванні ДУС, які встановили бетонні паркани якраз в прибережній захисній смузі. Ми вкрай занепокоєні цією ситуацією і вважаємо, що у ДУС й так достатньо будинків для відпочинку в рекреаційній зоні. Ми вимагаємо повернути цю земельну ділянку територіальній громаді Києва та демонтувати усі паркани, що обмежують громаді доступ до рекреаційної зони”, – заявили депутати. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно інформації наданої депутатами, згадана земельна ділянка розташована на вул. Вишгородській, 150 й має площу в 29, 6704 га. Цільове призначення – для експлуатації та обслуговування будівель і споруд комплексу відпочинку “Пуща-Водиця”. Як раніше писала KВ, співголова фракції партії “УДАР Віталія Кличка” у Київраді Дмитро Білоцерковець звинуватив одного з керівників парламентського комітету з питань організації держвлади Віталія Безгіна у тому, що той, нібито, перешкоджає присутності представників Київської міської ради на засіданнях тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради, покликаної оцінити ефективність публічної влади Києва під час воєнного стану. Читайте: Нардеп Безгін не пускає депутатів Київради на засідання ТСК ВР щодо діяльності столичної влади, – депутат КМР Білоцерковець Фото: скріншот з трансляції  КиївВлада

У столиці продовжуються спори навколо ділянки на Трухановому острові  площею 1,16 га, яку ще в 2011 році фактично захопила районна громадська організація (РГО) “Клуб “Козак”, що входить до орбіти одіозного екснардепа, обвинувачуваного в держзраді Віктора Медведчука (на колажі). Так, нещодавно суд звільнив керівника цієї організації Яна Марченка від кримінальної відповідальності за самовільне зайняття даної території без погодження з Київрадою – навіть незважаючи на те, що його дії призвели до нанесення збитків державі на суму 4,7 млн гривень. Підставою для цього послугувало закінчення термінів давності з моменту вчинення злочину. Разом з тим, наразі столична прокуратура в судовому порядку намагається добитися своєрідної компенсації для територіальної громади столиці – правоохоронці вимагають зареєструвати за нею право власності на розміщені на цій ділянці будівлі, які організація мала б знести відповідно до рішень судів. Правоохоронці вже виграли в суді першої інстанції, а юристи РГО поки що не мають успіхів у оскарженні такого рішення служителів Феміди. Як стало відомо КВ, 13 березня 2024 року Дніпровський районний суд Києва звільнив керівника РГО “Клуб “Козак” Яна Марченка від кримінальної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки в охоронній зоні (ч.2 ст. 197-1 Кримінального кодексу (КК) України). Офіційною підставою для цього стало закінчення строку давності з моменту вчинення злочину, який для передбаченого вказаною статтею злочину складає 3 роки. При цьому, суд закрив кримінальне провадження №42021102070000006 від 19 березня 2021 року, яке було відкрито відділом поліції в річковому порту Головного управління Нацполіції Києва і в рамках якого здійснювалося слідство по інкримінованому Яну Марченку правопорушенню. Як встановили правоохоронці, вказана особа, будучи директором РГО “Клуб Козак”, за попередньою змовою з засновниками цієї організації, ще 2 грудня 2011 року здійснила самовільне зайняття земельної ділянки площею 1,16 га з обліковим кодом 66:438:0110, яка розташована на території земель природно-заповідного фонду на Трухановому острові (берег річки Десенка) у Дніпровському районі столиці. Про факт самовільного зайняття цієї землі свідчить відсутність рішення Київради про її відведення у власність чи користування вказаної РГО. На переконання слідчих, Ян Марченко у цій історії мав корисливі мотиви – ділянка була захоплена задля безоплатного користування нею, а також “з метою організації діяльності [розташованої там] спортивної бази та можливості фактичного використання самовільно побудованих будівель, споруд та об`єктів спортивного призначення у власних інтересах”. У ході розслідування правоохоронцям також стало відомо, що на вказаній земельній ділянці встановлено огорожу території до урізу води річки Десенка, чим обмежено вільний доступ до водойми (тобто, йдеться про порушення конституційного права громадян на доступ до водойм. – KВ). При цьому, за інформацією Державної екологічної інспекції Столичного округу від 28 квітня 2021 року, внаслідок незаконних дій Яна Марченка державі було нанесено збитки на суму 4,7 млн гривень. Така сума була підтверджена результатами судової експертизи, проведеної в рамках цього провадження. Зазначимо, про підозру Яну Марченку було повідомлено 6 липня 2022 року, але в судових ухвалах по цьому провадженню не уточнюється, чи була йому вручена підозра особисто. Надалі, 13 липня 2022-го, Нацполіція оголосила його в розшук, а у зв'язку з тим, що правоохоронці не змогли встановити місцезнаходження Марченка, 7 листопада 2023 року слідство по цій справі було зупинено. 21 грудня 2023 року Подільська окружна прокуратура відновила досудове розслідування, і невдовзі після цього вже був готовий обвинувальний акт щодо керівника РГО “Клуб “Козак”. Чи “знайшли” його правоохоронці, в ухвалах також не зазначається, але відомо, що безпосередньо сам Ян Марченко подав до суду клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності. Контекст історії 24 травня 2001 року Київрада рішенням №324/1300 погодила для РГО “Клуб “Козак” місце розташування спортивно-оздоровчого комплексу на Трухановому острові (берег р. Десенка) у Дніпровському районі на ділянці орієнтовною площею 1,17 га. Фактично це означало “резервування” землі – тобто, організації “пообіцяли” відвести її в користування або власність у майбутньому за виконання певних умов.  Надалі, 6 грудня 2001 року, між РГО "Клуб "Козак" Київрадою було укладено договір резервування вказаної ділянки терміном на 3 роки. Згідно з цією угодою, організація мала право “переважного одержання документів, що посвідчують право власності або користування зарезервованою ділянкою”. При цьому, на РГО “Клуб “Козак” було покладено і певні зобов'язання, наприклад – замовити архітектурно-планувальне завдання, розробити проєкт будівництва та звернутись до Київради з клопотанням про відведення або продаж цієї землі. У жовтні 2019 року столична прокуратура подала позов до Господарського суду Києва щодо повернення вказаної ділянки в комунальну власність столичної громади та її приведення “у придатний для використання стан шляхом звільнення від розміщеного на ній майна, в тому числі будівель та споруд”. Головним аргументом правоохоронців було те, що Київрада не приймала рішень щодо передачі цієї землі у власність чи користування РГО “Клуб “Козак”. При цьому, за інформацією позивачів, організація протягом 2016-2019 років не сплачувала податок на землю за цю ділянку. Також в прокуратурі вказали на “відсутність на цій ділянці належного РГО “Клуб “Козак” нерухомого майна, права на які в установленому законом порядку були зареєстровані за нею”. Йшлося саме про те, що право власності на розміщені на цій ділянці споруди загальною площею 496,8 кв.м. – чотири громадських будинки і погріб – не було зареєстроване за РГО “Клуб "Козак”, хоча, вочевидь, це могло би бути "виправдувальною” причиною знаходження організації на цій території. Разом з тим, в судових матеріалах по цій справі зазначалося, що профільні державні органи не видавали дозволи на будівництво та введення в експлуатацію цих об'єктів нерухомості.  Ділянка, яку використовувала РГО “Клуб “Козак” (фото “Bihus.info” станом на 2019 рік) Правоохоронцям вдалося виграти суд першої інстанції, після чого РГО “Клуб “Козак” змогла оскаржити це рішення в апеляційному порядку. Втім, остаточна перемога по цій справі все ж була за прокуратурою – відповідне рішення 2 червня 2021 року прийняв Вищий господарський суд. Читайте: На Трухановом острове силовики штурмовали базу охранной фирмы, которую связывают с Медведчуком У червні 2023 року столична прокуратура направила до Господарського суду Києва ще один позов – стосовно визнання за Київрадою права власності на вказані будівлі. Це було пов’язано з тим, що РГО “Клуб “Козак” станом на момент підготовки позову не звільнила ділянку від споруд, як це було передбачено рішеннями судів по вищезгаданій судовій справі, а тому правоохоронці вирішили захистити інтереси столичної громади шляхом “запису” на неї права власності на дані будівлі. Тобто, схоже, йдеться про своєрідну “компенсацію” за використання землі без правовстановлюючих документів. При цьому, однією з підстав для такого “захисту”, було вказано те, що, згідно з Цивільним кодексом України, можливе визнання права власності на самочинно збудовані споруди за власником земельної ділянки, на якій вони розташовані. У РГО “Клуб “Козак” заперечували проти задоволення таких вимог правоохоронців. Зокрема, в організації зазначили, що на теперішній час триває виконання рішення судів по вищезгаданій судовій справ. При цьому, відповідачі вказали на те, що суди не можуть “видавати дозволи на будівництво й узгоджувати забудови, а визнання права власності на об'єкт будівництва, який не прийнятий в експлуатацію, за відсутності відомостей про його відповідність державним будівельним нормам, не передбачено нормами чинного законодавства”. 8 листопада 2023 року столичний госпсуд повністю задовольнив вимоги правоохоронців. РГО “Клуб “Козак” подала апеляційну скаргу на це рішення суду до Північного апеляційного господарського суду, але 19 грудня минулого року служителі Феміди залишили її без руху. Причиною цього, зокрема, стало те, що організація не має свого електронного кабінету Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЕСІТС).  Скріншот рішення суду від 8 листопада 2023 року 15 січня 2024 року той же суд повернув організації її скаргу – у зв'язку з тим, що скаржник не усунув вищезгаданий недолік. Надалі РГО “Клуб “Козак” подала касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду від 15 січня, але 21 лютого 2024-го цей суд відмовився приймати її. Підставою для цього послугував той факт, що адвокат громадської організації не підтвердив наявність у нього “повноважень на представництво інтересів скаржника”. Слід Медведчука За інформацією аналітичної системи Youcontrol, РГО “Клуб “Козак” була зареєстрована у травні 1999 року. Як повідомлялося вище, її керівником є Ян Марченко. У свою чергу засновниками цієї організації зазначено мешканців Києва Олександра Шевельова, Юрія Палія та Олександра Литвинова. За даними ЗМІ, РГО “Клуб “Козак” входить до орбіти одіозного Віктора Медведчука – екснардепа та одного з керівників нині забороненої партії “Опозиційна платформа – За життя” (“ОПЗЖ”), який наразі обвинувачується в державній зраді та перебуває на території рф.  Так, за інформацією порталу “Наші Гроші”, вищезгаданий Юрій Палій є колишнім працівником ТОВ “Інвестиційна компанія “Укркапітал” – одного з найстаріших і найвідоміших активів родини Віктора Медведчука. У свою чергу Олександр Литвинов є експомічником давнього бізнес-партнера Медведчука, а нині і його однопартійця по “ОПЗЖ” – нардепа Григорія Суркіса. Крім того, Ян Марченко є колишнім помічником ще одного соратника Медведчука по вказаній політсилі та по бізнесу – народного депутата Тараса Козака, який також підозрюється в держзраді. Крім того, керівник РГО “Клуб “Козак” був директором декількох агрокомпаній, часткою яких у 2017 році стала володіти дружина Медведчука – відома ведуча Оксана Марченко. Також на зв'язок між вказаною громадською організацією та оточенням Віктора Медведчука вказує той факт, що ще в 2019 році журналісти “Bihus.info” зафіксували, що на вищезгаданій ділянці на Трухановому острові функціонує база охоронного агентства “Шторм”. Останнє займається охороною родини Медведчука і цілого ряду належних їй об’єктів нерухомості по всій країні. За інформацією журналістів, дане агентство належить соратникам Медведчука по його політичному руху “Український вибір” Івану Бойченку та Віктору Чорному. Останній також є нардепом – до Верховної Ради він обирався від тієї ж “ОПЗЖ”. Читайте: Охранники нардепа Медведчука захватили более гектара земли на Трухановом острове под тренировочную базу – СМИ (видео) При цьому, як повідомляв “Bihus.info”, “Клуб “Козак” допоміг Медведчуку на початку 2000-х отримати близько 10 га заповідної зони на березі Дніпра – саме цій організації ще в 2001 році Київоблрада передала частину территорії національного парку Білоозерський в Переяславі-Хмельницькому під свою статутну діяльність. За свідченням журналістів, надалі десятки тисяч “квадратів” природоохоронного значення опинились у користуванні ТОВ ”Інвестиційна компанія “Терра-Інвест”, яке належить Медведчуку. Потім ця компанія перепродала землю компанії біглого екс-міністра доходів і зборів Олександра Клименка “Голдвейн”. Згодом там з’явилося угіддя “Хантер Хаус” з готелем, вертолітним майданчиком, власним храмом і приватним зоопарком. Варто зазначити, що наразі навколо цієї землі також тривають судові спори – їх ініціювала Київська обласна прокуратура, яка намагається повернути дану ділянку до власності держави. Правоохоронці вже мають проміжні успіхи – 8 лютого 2024 року Північний апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу ТОВ “Голдвейн” на програшне для цієї компанії рішення суду першої інстанції. Як повідомляла KВ, оточення Віктора Медведчука мало і має значні бізнес-інтереси на території Києва. Зокрема, особам із його орбіти ще до 2022 року належало ТОВ “Динамо-Атлантик” – компанія, яка є власником трьох будівель XIX століття в пров. Пилипівському, 4,6, 8 (Шевченківський район).  За збереження цих споруд наразі бореться столична громадськість, яка звинувачує вказану ТОВку в руйнуванні цих об'єктів та вимагає від місцевої влади взяти їх під охорону. Втім, поки що на Хрещатику, 36 палець об палець не вдарили, щоб задовольнити такі вимоги. Більше того – 29 лютого 2024-го Київрада поновила “Динамо-Атлантику” договір оренди землі за вказаною адресою, що фактично розв'язує цій компанії руки на будівництво там офісного центру.  Читайте: Офіси на місці історичної забудови: Київрада вирішила земельне питання на користь компанії Медведчука Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки” Фото: колаж КВКиївВлада

Нелегальна утилізація сміття на непристосованому для цього полігоні на Бородянщині завдало громаді збитків на майже 630 мільйонів гривень. Об’єм відходів складає майже 876 тис. м2, а у одному з сіл громади постраждало 13,35 га землі. Про це KВ стало відомо з публікації Пресслужби Північного офісу Держаудитслужби. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Як наслідок, у с. Нове Залісся постраждала велика ділянка землі загальною площею 13,35 га (для порівняння: це дорівнює 20 футбольним полям “Вемблі” в Лондоні). Їй завдано шкоди на суму 39 млн грн. Ще понад 590 млн грн – збитки від засмічення земель комунальної власності”, – йдеться у повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Так, зловмисники роками звозили на полігон сміття, не маючи на це ніяких дозвільних документів. Транспорт, що для цього використовувався, не належить комунальній організації Бородянської селищної ради (КО БСР) “Благоустрій-Бородянка”. Таким чином, злочинці отримали 4,6 млн грн неправомірної вигоди. Згідно з висновком фахівців, внаслідок такої діяльності на земельній ділянці перевищено показники вмісту амонію, хлоридів і нітратів. Після завершення усіх перевірок справу передадуть до правоохоронних органів. Як раніше писала KВ, на озері Богатирському за результатами первинного аналізу води було виявлено перевищення норми нафтопродуктів у 3,6 рази. Читайте: На озері Богатирському було виявлено перевищення норми нафтопродуктів у 3,6 рази, – “Плесо” Фото: з відкритих джерел КиївВлада

Взимку на скляному пішохідно-велосипедному мості у Києві фахівці зафіксували пошкодження світлопрозорих елементів, вмонтованих у пішохідну частину мостового переходу. Комунальники запевняють, що заміна скла відбудеться одразу при сприятливих умовах. Про це KВ стало відомо з повідомлення "Вечірнього Києва". Підписуйтесь на “КиївВладу”   За інформацією КП “Київавтошляхміст” пошкодження є механічним. Відтак балансоутримувач цього мосту написав заяву до поліції задля фіксації пошкодження, здійсненого зовнішнім фактором. “Фахівці очікують на сталу теплу й суху погоду аби провести монтаж”, - цитує видання відповідь КП “Київавтошляхміст”. Зазначається, що нині ділянка огороджена. Споруда перебуває під контролем балансоутримувача. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Тепла погода необхідна, адже є певні технічні нюанси, зокрема скло тяжке — важить близько 400 кг, товщина блоку — 4 см, система монтажу такої конструкції здійснюється при сухій погоді, без сильної вологості у повітрі. Відтак, заміна скла відбудеться одразу при сприятливих умовах”, — уточнили у КП “Київавтошляхміст”. Читайте: У Києві відкрили пішохідно-оглядовий міст, пошкоджений обстрілом у жовтні (фото) Нагадаємо, 10 жовтня 2022 року російські окупанти нанесли удар по столиці. У центральній частині міста пролунали кілька вибухів. Під час масованого обстрілу столиці було зафіксовано на камери приліт по пішохідно-велосипедному мосту через Володимирський узвіз, ще відомому, як "міст Кличка". Читайте: Кличко показав пошкодження на пішохідно-оглядовому мості Києва (відео) Фото: ВК КиївВлада

Офіс Генерального прокурора вже більше року працює над тим, щоб у судовому порядку заборонити КП “Плесо” встановлювати прибережні захисні смуги на Венеціанському і Трухановому островах у Києві. На переконання прокурорів, в цих рекреаційних зонах і без того апріорі “лімітована” будь-яка господарська діяльність, а тому оголошення там захисних смуг може створити хибне уявлення про відсутність відповідних обмежень на цих та інших островах Дніпра. Наразі Генпрокуратура має успіхи у цій справі – вона виграла вже дві інстанції, але КП “Плесо” ще може скористатися своїм правом на касаційне оскарження. Враховуючи відсутність затверджених Київрадою ДПТ островів, навіть найбільшого Труханового, наразі загроза їх забудови виглядає досить суттєво. Як стало відомо KВ, наразі правоохоронці намагаються в судовому порядку скасувати угоду, відповідно до якої розроблялася землевпорядна документація по київським островам на Дніпрі. Нещодавно відповідну справу, позивачем у якій виступає Офіс Генерального прокурора, розглянули спочатку Господарський суд Києва, а потім – Північний апеляційний господарський суд. Служителі Феміди обох інстанцій були на стороні правоохоронців – “крайнє” рішення апеляційного суду датоване 28 лютого 2024 року. Втім, відповідачі по цьому провадженню та апелянти – КП “Плесо” (замовник документації) і ТОВ “Гео-Макс” (розробник) – ще мають право на оскарження програшних для себе судових вердиктів у суді касаційної інстанції. KВ вирішила проаналізувати, що відбувається. Претензії правоохоронців 17 грудня 2021 року між КП "Плесо" і ТОВ "Гео-Макс" був укладений договір на розроблення проєктів землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг. Загальна вартість цієї послуги повинна була скласти 3,2 млн гривень.  За ці кошти компанія "Гео-Макс" повинна була обстежити 5 об'єктів, скласти по ним топографічні плани, розробити і погодити проєктну документацію по землеустрою тощо. Йшлося про наступні об'єкти: пляж “Центральний” (довжина – 829 м, Труханів острів, Дніпровський район), пляжі "Передмістна слобідка" і "Золотий" (за договором вони проходили як один об'єкт довжиною 1570 м, острів Венеціанський, Дніпровський район), пляж "Веселка" (довжина 253 м, вул. Микільсько-Слобідська, Дніпровський район), зона відпочинку “Наталка” в затоці Оболонь (довжина не зазначалася, Оболонський район) та зона відпочинку "Березняки" (також без вказання довжини, Дніпровська набережна, Дніпровський район). Згідно зі вказаною угодою, “відомості про організацію і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг підлягають внесенню до Державного земельного кадастру виконавцем послуги (ТОВ “Гео-Макс”.- KВ), а після надання компанією цих послуг їхній замовник – КП “Плесо” – має “забезпечити отримання рішення Київради про затвердження проектів землеустрою”. В договорі зазначалося, що метою організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг є, серед іншого, запобігання забрудненню, засміченню та виснаженню водних ресурсів Києва. Також в угоді зазначалося, що отримані в результаті її реалізації дані будуть використані для “інформування про обмеження у використанні земель [на цих островах] землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб”. 21 вересня 2022 року КП “Плесо” двома своїми наказами, №179 і №180, затвердило розроблені вказаною компанією проєкти землеустрою щодо організації і встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг на пляжах “Центральний”, "Передмістна слобідка" і "Золотий" (інформація щодо інших трьох об'єктів, за якими розроблялася документація, в матеріалах по цій судовій справі відсутня, і вони не є предметом спору, ініційованого правоохоронцями. – KВ).  Надалі, 5 жовтня того ж року, до Державного земельного кадастру було внесено відомості щодо чотирьох прибережних захисних смуг вказаних пляжів – з обліковими номерами 012:000502:00000124, 011:000501:00000034 (обидва – пляж “Центральний”), 011:000501:00000035 і 012:000502:00000129 (пляжі "Передмістна слобідка" і "Золотий"). Площа цих захисних смуг склала 15,06 га на острові Венеціанському і 36,65 га на острові Трухановому. 10 листопада 2022 року Офіс Генерального прокурора проінформував Київраду про можливі порушення законодавства у зв`язку з виконанням вищезгаданого договору, укладеного між КП “Плесо” і ТОВ “Гео-Макс”, а також попросив повідомити, чи вживалися заходи щодо оспорювання цієї угоди. У відповідь на це Управління екології та природних ресурсів Київської міськдержадміністрації (КМДА), якому міськрада доручила розглядати лист правоохоронців, повідомило, що вважає дану документацію такою, що відповідає вимогам законодавства. При цьому, чиновники не сказали жодного слова про намір вжити заходи з метою попередження або усунення порушень. У січні 2023 року Офіс Генерального прокурора подав до Господарського суду Києва позов про визнання недійсним договору вищезгаданого та про “застосування наслідків недійсності правочину”. Відповідно до цих вимог правоохоронців, служителі Феміди, зокрема, повинні визнати незаконними та скасувати вищезгадані два накази КП “Плесо”; визнати незаконною і скасувати державну реєстрацію в Державному земельному кадастрі вищезгаданих чотирьох водоохоронних зон із виключенням цих даних із кадастру; зобов’язати ТОВ “Гео-Макс” повернути отримані від КП “Плесо” грошові кошти в сумі 3,2 млн гривень тощо. В обґрунтування позову прокурори зазначили, що, згідно з водним і земельним законодавством України, для островів “за замовчуванням” характерне обмеження господарської діяльності, а тому не потрібно розробляти окремі проєкти землеустрою для прибережних захисних смуг. При цьому, правоохоронці вказали на те, що, оскільки захисні смуги є ділянками з конкретно визначеною шириною, то встановлення їхніх меж на невеликій частині відповідних островів, зокрема, “створює хибне уявлення про відсутність відповідних обмежень [щодо ведення господарської діяльності] на іншій території цих островів”. Тобто, йдеться про те, що КП “Плесо”, замовивши і затвердивши такі проєкти землеустрою, фактично зробило спробу “вивести” більшу частину площ островів з-під обмежень щодо роботи бізнесу, забудови тощо. Крім того, прокурори повідомили, що кошти на оплату вищезгаданої угоди були витрачені неефективно, і у випадку її розірвання надалі можуть бути спрямовані на здійснення інших необхідних природоохоронних заходів. Відповідачі по цій справі у свою чергу зазначили, що законодавство України “не містить прямої заборони на виготовлення землевпорядної документації на островах”. При цьому, в КП “Плесо” повідомили, що замовлені ним проєкти землеустрою необхідні йому для “виконання статутних завдань та з метою належної організації роботи ввірених підприємству пляжів” та для “можливості встановлення балансової приналежності території рекреаційних місць до підприємства”. 27 липня 2023 року Господарський суд Києва частково задовольнив вимоги правоохоронців. Фактично їм було відмовлено лише в одному – у тому, що ТОВ “Гео-Макс” має повернути КП “Плесо” отримані за договором кошти. 28 лютого 2024 року Північний апеляційний господарський суд відмовив КП “Плесо” в задоволенні його апеляційної скарги на вердикт суду першої інстанції, залишивши останній в силі.  Прибережний захист Як неодноразово повідомляла KВ, у столиці вже не перший рік гостро стоїть питання “потенційної” та “реальної” забудов низки Дніпровських островів. Не дивлячись на те, що таке освоєння цих територій має чисельні обмеження, столична влада і нечисті на руку бізнесмени регулярно здійснюють спроби “роздерибанити” землю на островах під об'єкти комерційного призначення (розважальні заклади, готелі, заклади харчування тощо) та легалізувати незаконно зведені будівлі. При цьому, чиновники КМДА і депутати Київради на словах декларують готовність захищати такі території, але фактично все обмежується лише обіцянками. Наприклад, керівництво столиці так і не затвердило Детальний план території (ДПТ) Труханового острову, яким би встановлювалися чіткі правила стосовно того, яким чином може використовуватися ця зелена зона на річці Дніпро. Читайте: Депутаты Киевсовета крайне неумело пытаются защитить Труханов остров от застройщиков Це призводить до низки проблем. Так, наприклад, у серпні 2021 року Київрада погодилась поновити “прострочений” договір оренди 0,39 га землі на Трухановому острові орендарем якої було ПП “Цавіста”, для будівництва комплексу відпочинку з кафе та автостоянкою. Таке рішення було прийнято попри відсутність ДПТ острова, а також незважаючи на те, що ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, а її третина взагалі розташована у межах прибережної захисної смуги. Що цікаво, вказане ПП належить Вікторії Царенко – дружині ексдиректора КО “Київзеленбуд” та діючого депутата Київради Михайла Царенка, який обирався до міськради від нині забороненої “ОПЗЖ”. Читайте: Берег Труханового острова заново отдали под застройку жене депутата Киевсовета У столиці заходи щодо охорони, утримання та експлуатації усіх внутрішніх водойм виконує КП “Плесо”. До якості цих заходів завжди виникає багато питань, при цьому, це КП щорічно фігурує в десятках скандалів щодо порушень при використанні фінансових ресурсів міської скарбниці, які нерідко закінчуються відкриттям кримінальних проваджень.  Наприклад, тепер вже ексзаступник керівника цього підприємства з питань капітальних вкладень Григорій Сойкіс є підозрюваним та обвинуваченим відразу в трьох справах за фактами розтрати бюджетних коштів, службової недбалості та інших злочинів. Серед іншого, йому інкримінується неправомірне перерахування коштів за паспортизацію озера Мартишів та струмка Віта (фактично відповідні послуги надані не були) і втрату понад 2 млн гривень при капремонті гідроспоруд струмка Вершинка, що становить понад 41% від усієї суми, витраченої на ці роботи. Читайте: У Києві судять посадовців КП “Плесо”, через яких бюджет втрачав кошти З 26 квітня 2021 року КП “Плесо” очолює В'ячеслав Савицький (на колажі). Його попередниками на цій посадці були вищезгаданий Григорій Сойкіс (був в.о. керівника з січня по лютий 2020 року) та Віталій Боярчук (з лютого 2020 року по квітень 2021 року).  Дане підприємство підпорядковане Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА (до червня 2023 року - Управління екології та природних ресурсів), яким з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. З 26 липня 2018 року до 21 травня 2020 року цю структуру очолював Андрій Мальований. Після звільнення Мальованого та до призначення Возного обов'язки начальника згаданого структурного підрозділу КМДА виконував Олександр Савченко.  Сферою екології столиці вже майже десяток років опікується заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Гео-Макс” було зареєстроване у грудні 2008 року. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром зазначено мешканця Києва Максима Кулаковського. Згідно з інформацією бази даних аналітики публічних закупівель Clarity-Project, ця компанія є постійним учасником тендерів, які проводять державні та комунальні структури України – переважно столичні. Усього на рахунку ТОВ “Гео-Макс” 38 укладених договорів на загальну суму 46,5 млн гривень. Головними клієнтами цієї компанії є КП “Київтеплоенерго” (6 угод на суму 36,6 млн гривень) та КО “Київзеленбуд” (18 угод на суму 5,2 млн гривень). Фото: колаж КВКиївВлада