Зеленський про польську блокаду кордону: відповімо швидко
Президент України Володимир Зеленський заявив, що через блокування на польському кордоні українських вантажівок, що транзитом через Польщу прямують до інших країн ЄС та на в’їзд в Україну, кроки офіційного Києва вже визначені – і будуть зроблені “дуже швидко”. Раніше президент Польщі Анджей Дуда заявив, що блокування кордону з Україною не є політичним рішенням уряду й заборонити фермерам протестувати вони не можуть.
Про публічну реакцію Президента Зеленського на ситуацію KВ дізналася з допису його допису в Telegram.
Реагуючи на ситуацію на польсько-українському кордоні, Володимир Зеленський зазначив, що сьогодні, 21 лютого 2024 року, на щоденній селекторній нараді під його головуванням йшлося і про “блокування на польському кордоні”.
“З урядовцями – віцепрем’єркою Ольгою Стефанішиною, міністрами Дмитром Кулебою, Олександром Кубраковим, Миколою Сольським – детально розібрали ситуацію та визначили наші наступні кроки”, – запостив Президент.
“Вони будуть дуже швидко”, – підкреслив Зеленський щодо кроків у відповідь на зухвалу поведінку польських аграріїв на фоні економічних негараздів України при повномасштабній війні.
Раніше президент Польщі Анджей Дуда заявив, що блокування кордону з Україною не є політичним рішенням уряду, тож заборонити фермерам протестувати вони не можуть.
За словами Президента України, лібералізація торгівлі з Європейським Союзом має тривати, і Зеленський “вдячний чіткій позиції Європейської комісії”, яка виступила проти провокацій на кордоні з Україною.
Читайте: Блокування польсько-українського кордону не має виправдання, – МЗС
Станом на 21 лютого 2024 року відомо, що на жодному пункті пропуску з Польщею немає вільного руху вантажівок, уряди продовжують перемовини.
Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телемарафону "Єдині новини" принагідно нагадав, що у польських фермерів є дві головні вимоги, і вони мають загальноєвропейський характер: це прохання відтермінувати запровадження зеленого курсу Green Deal, який посилює вимоги по екологічності, по захисту навколишнього середовища, по виведенню з обробітку земель, які Європейський Союз планує впроваджувати, а друга вимога – це збільшити дотації тамтешнім фермерам.
Але "Крім цього, є вимоги, так би мовити, більш політичного характеру, які не мають відношення до спільної аграрної політики європейської і загалом до аграрного сектору. Ці вимоги висувають окремі міноритарні групи", – зазначив Висоцький. За його словами, уряд України веде постійні перемовини з представниками польського уряду і сподівається на те, що ситуацію зможуть владнати.
Як інформувала KВ, 12 лютого польські фермери висипали зерно з українських вантажівок у населеному пункті Дорогуськ на кордоні з Україною. Про висипане зерно з гордістю заявив правий політик та один з організаторів протестів польських аграріїв Рафал Меклер "У Дорогуську фермери висипали зерно з вантажівок, вантажівки повертаються в Україну".
Як відзначають в Раді з нацбезпеки і оборони (РНБО) України, Рафал Маклер – один із натхненників протестів польських аграріїв, власник логістичної компанії та лідер люблінського осередку маргінальної партії “Конфедерація”. Ця політсила виступає за вихід Польщі з ЄС, критикує розміщення військ НАТО в країні та агітує за покращення стосунків з рф. Партія не користується широкою підтримкою поляків. Сам Маклер балотувався у 2019 році в Сейм, але невдало.
“Чергова акція Маклера вочевидь відповідає інтересам рф, яка зацікавлена у конфлікті між українцями й поляками та зменшенні підтримки України з боку ЄС. Крім того, ця акція стала в пригоді напівкримінальним польським колам, яких підозрюють у рейдерських схемах на ринку перевезень в ЄС. Деструктивні дії окремих політиків не повинні впливати на партнерські й добросусідські відносини України та Польщі”, – зауважують аналітики РНБО.
Читайте: Польська прокуратура порушила справу через висипане поляками з українських вантажівок зерно
BBC Україна нагадала сьогодні, що перші протести фермерів змусили Брюссель навесні минулого року сприйняти власне рішення про заборону на імпорт українського зерна до Польщі та інших прикордонних держав-членів ЄС. Легітимізована Єврокомісією заборона була тимчасовою, але у Польщі вона триває і донині, попри зауваження з Брюсселя.
"Під час обговорення європейського бюджету на наступні роки постало питання аграрних субсидій, які складають найбільшу частину видатків спільного бюджету ЄС. Але якщо раніше вони становили близько 60% видатків, то нині – вже близько 30%, і ця частка продовжує знижуватися, бо інші видатки – на мігрантів, на екологію, на безпеку – зростають. При цьому Польща є як одним із найбільших аграрних виробників на європейському ринку, так і одним із найбільших отримувачів дотацій, – відтоді, як Польща стала членом Євросоюзу, лише на сільське господарство вона отримала близько 74 млрд євро", – пише ВВС.
Читайте: Мінагрополітики засудило дії поляків, що показово розсипали українське збіжжя поблизу кордону
Фото: з відкритих джерел
