субота, 20 квітня 2024 г.

ВР ратифікувала “Стамбульську” Конвенцію про запобігання домашньому насильству із застереженням

ВР ратифікувала “Стамбульську” Конвенцію про запобігання домашньому насильству із застереженням

Верховна Рада (ВР) ратифікувала Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (більш відому як “Стамбульська” конвенція). Поданий президентом Володимиром Зеленським (на фото) проект містить, зокрема, таку заввагу: Україна не розглядає жодне з положень Конвенції (у т.ч. щодо гендерної ідентичності людей) як таке, що веде до зміни Конституції чи Сімейного кодексу.

Про це KВ стало відомо з повідомлень за підсумками пленарного засідання ВР 20 червня 2022 року.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

Законопроект №0157 “Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами” підтримали 259 народних депутатів. 

По фракціям голосів “за”:

  • “Слуга Народу” – 193;

  • “Європейська солідарність”  – 9;

  • “ВО “Батьківщина” – 0;

  • група “Платформа за життя та мир” – 15;

  • група “За майбутнє” – 2;

  • фракція “Голос” – 10;

  • група “Довіра” – 13;

  • група “Відновлення України” – 12;

  • позафракційні депутати- 5.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться

Як зауважує “НВ”, цей міжнародний договір Ради Європи передбачає криміналізацію насильства щодо жінок, домашнього насильства, переслідування, примусових шлюбів та абортів, стерилізації, а також захист постраждалих, можливості правоохоронних органів реагувати на різні форми насильства та інші заходи для його запобігання чи покарання. 

Прийнятий українським парламентом акт містить заввагу про те, що “Україна визнає, що метою Конвенції є захист жінок від усіх форм насильства (...) і насильства, яке вчинено також стосовно чоловіків та дітей (хлопців та дівчат).

(...) Україна не розглядає жодне з положень Конвенції як таке, що зобов'язує її до зміни Конституції України та Сімейного кодексу України, інших законів України щодо інститутів шлюбу, сім'ї та усиновлення, а також таке, що втручається в право батьків виховувати своїх дітей відповідно до власних переконань. Україна зазначає, що відповідно до Конституції України жодна ідеологія не визнається державою як обов'язкова і не підлягає впровадженню".

Раніше Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) закликала парламент зняти з розгляду питання про ратифікацію цієї конвенції.

“Стамбульська конвенція поряд із нормами, спрямованими на боротьбу з домашнім насильством, запроваджує поняття “гендер”, як ідеологічний концепт самоідентифікації людини (стаття 3). З цим не можуть погодитися релігійні спільноти України, адже ігнорування факту наявності біологічних статей, які характеризують жінку або чоловіка, та пов’язане з цим зобов’язання навчати дітей нестереотипним гендерним ролям (стаття 14 конвенції) несе загрози спотворення у молодого покоління своєї статевої ідентичності, популяризації одностатевих сексуальних стосунків та поширення випадків захворювання на гендерну дисфорію серед дітей і молоді”, – йшлося у заяві ВРЦіРО.

Президент Володимир Зеленський зареєстрував згаданий законопроєкт у суботу, 18 червня 2022 року. 

У Пояснювальній записці до законопроєкту мовиться, що “ратифікація конвенції сприятиме підвищенню політичного іміджу України на міжнародній арені як країни, яка послідовно дотримується взятих на себе зобов'язань у сфері захисту прав людини”.

Також наголошувалось, що до положень Конвенції вже було адаптовано норми українських законів про запобігання та протидії домашньому насильству, про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу.

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами була відкрита для підписання 11 травня 2011 року у Стамбулі. Підписана 46 країнами та Європейським Союзом (Україна підписала у листопаді 2011 році), набула чинності у 2014 році.

Ратифікація цієї Конвенції розглядається як один з кроків, що свідчать про реальне прагнення України вступити до Європейського Союзу.

Як інформувала KВ, днями Європейська комісія рекомендувала Європейській Раді надати Україні статус кандидата в члени Європейського Союзу. Остаточне рішення про кандидатство України в ЄС ухвалить саміт Євроради 23-24 червня.

Читайте: Єврокомісія рекомендувала саміту глав держав Євросоюзу надати Україні статус кандидата в члени ЄС

Фото: Укрінформ

КиївВлада

Олексій Ігнатьєв

Теги: новини києва, новини україни, володимир зеленський, Верховна Рада, президент україни, врціро, стамбульська конвенція

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.