середа, 17 липня 2024 г.

Нардеп Грищук просить дозволити школам України приймати оцінки учнів з-за кордону

Нардеп Грищук просить дозволити школам України приймати оцінки учнів з-за кордону

Київський нардеп-мажоритарник Романа Грищука звернувся до міністра освіти і науки Сергія Шкарлета з проханням розробити механізм зарахування навчальних досягнень із предметів, які здобувач освіти вивчав у закордонних школах. 

Про це KВ стало відомо з повідомлення в Facebook народного депутата Романа Грищука (фракція “Слуга народу”; 222 округ частина Солом'янського району Києва) та депутатського звернення до міністра освіти та науки Сергія Шкарлета. 

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

Як зазначає Грищук, за даними Міністерства освіти понад 400 000 українських школярів вимушено навчаються за кордоном, що становить кожен 10 учень України. 

“Проблем багато, але одна з основних: подвійне навантаження на дитину. Крім школи в країні перебування, діти вимушені також проходити заняття в українських школах онлайн. Часто уроки співпадають по часу. Часто доводиться повторювати те, що вже вчив. Але найчастіше – це просто фізична неможливість одночасно навчатись у двох школах. Багато дітей і батьків кидають українські школи і втрачають навіть такий зв‘язок з Україною”, – зазначає Грищук. 

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Грищук зазначає, що ще в жовтні Міністерству освіти та науки було доручено розробити механізм взаємозаліку, щоб діти, які за кордоном, вчили в нашій школі тільки: українську мову, українську літературу та історію України. 

“Направив депутатське звернення, щоб перевірити виконання цього доручення.

Як ви вважаєте, чи реально тягнути навчання у двох школах”, – додав Грищук. 

У своєму депутатському зверненні до Шкарлета, нардеп зазначає, що з початку широкомасштабного вторгнення тисячі українських сімей вимушено змінили місце проживання, через що 1 вересня 2022 року навчальний рік для 492077 дітей розпочався за кордоном. 

“Наразі школярі мають можливість здобувати українську освіту дистанційно одночасно з навчанням у школах в країнах їх фактичного місцезнаходження”, – йдеться у зверненні. 

Водночас, Грищук зазначає, що одночасне навчання за двома навчальними програмами призводить фактично до подвійного навантаження на дітей, що не відповідає державним санітарним нормам та до погіршення їх фізичного та психологічного здоров’я. 

“З метою зменшення навантаження на дітей, що перебувають за кордоном, 5 жовтня 2022 року на засіданні комітету Верховної Ради (ВР) з питань освіти, науки та інновацій надано протокольне доручення Міністерству освіти і науки з розробки механізмів та процедур щодо порядку зарахування навчальних досягнень з предметів, які здобувач освіти вивчав у закордонних школах, оптимізації розкладу уроків із врахуванням зайнятості учнів у першій половині дня в закордонних школах”, – зазначається у зверненні. 

Проте нардеп зазначає, що станом на 15 січня ц.р. зазначена проблема залишається не вирішеною, що “створює ризик відмови дітей від освітніх послуг в системі української освіти, а відтак до втрати зв'язку держави з ними”.

У зверненні Грищук просить міністра освіти Шкарлета вжити заходів щодо розробки механізмів та процедур зарахування навчальних досягнень із предметів, які здобувач освіти вивчав у закордонних школах. 

Нагадаємо, Кабінет міністрів подасть у Верховну Раду розроблений Міністерством освіти і науки  законопроект щодо моделі вступних випробувань у вищі навчальні заклади у 2023 році у вигляді удосконаленого національного мультипредметного тесту (НМТ). Механізм мультитесту розкрив міністр освіти і науки Сергій Шкарлет.

Читайте: Абітурієнти 2023 року здаватимуть мультипредметний тест 

Фото: Твоє місто 

КиївВлада

Павло Башинський

Теги: новини києва, новини україни, Верховна Рада, школи, роман грищук, учні, школярі, міністерство освіти і науки, сергій шкарлет, комітет з питань освіти науки та інновацій

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.