понеділок, 24 червня 2024 г.

“Клуб експертів” проаналізував макроекономічні індикатори України у травні-квітні 2023 року

“Клуб експертів” проаналізував макроекономічні індикатори України у травні-квітні 2023 року

Основні макроекономічні індикатори України дещо стабілізувалися, але продовжують свідчити про значну роль міжнародних структур у підтримці української економіки в робочому стані.

Про це KВ дізналась з повідомлення на веб-сайті Open4business.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

За оцінкою Нацбанку, спад ВВП України в першому кварталі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року істотно сповільнився до 13,5% з 31,4% і 30,6% відповідно в четвертому і третьому кварталах 2022 року. Водночас міністр фінансів України Сергій Марченко дав свій прогноз щодо зростання ВВП України 2023 року до 3,2%, тоді як раніше уряд оцінював зростання ВВП у 1%, а Нацбанк нещодавно покращував його з 0,3% до 2%. Інвесткомпанія Dragon Capital також прогнозує реальне зростання ВВП у 2023 році на 3%, тоді як раніше очікувала його зниження на 0,5%. Світовий банк погіршив прогноз зростання валового внутрішнього продукту України на цей рік до 2% із 3,3%, які він прогнозував у січні 2023 року.

Зазначається, що ВВП України в першому кварталі 2023 року впав на 10,5% порівняно з першим кварталом 2022 року після падіння на 31,4% у четвертому кварталі, 30,6% – у третьому кварталі, 36,9% – у другому і 14,9% – у першому кварталі минулого року.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Водночас влада України поставила понад амбітну мету – за 10 років збільшити ВВП до $1 трлн, про це заявила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко на Конференції з відновлення України в Лондоні.

Засновник київського аналітичного центру “Клуб Експертів” Максим Уракін звернув увагу на істотне зниження зовнішньоторговельного балансу України. “Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-березні 2023 року, згідно з даними Держстату, зросло в 26 (двадцять шість) разів порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $5,394 млрд із $0,208 млрд. Експорт товарів з України за цей період порівняно з першим кварталом 22 року скоротився на 26,1% – до $10,306 млрд, а імпорт зріс на 10,9%, до $15,699 млрд”, – зазначив Максим Уракін.

Продовжують зростати військові витрати держбюджету. Витрати бюджету на підтримку ЗСУ у вигляді закупівлі військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту в травні зросли до 43,4 млрд грн у лютому (15,6% усіх видатків) із 42,5 млрд грн (18,5%) у квітні та 34,4 млрд грн (15,3%) у березні.

Україна в січні-березні 2023 року реалізувала промислову продукцію (товари, послуги) на суму 755,755 млрд грн, що на 14,2% менше, ніж у січні-березні 2022 року (880,419 млрд грн), у т.ч. за межі країни – на суму 137,783 млрд грн.

Сукупний держборг України у квітні 2023 року зріс на 3,6% і досяг нового історичного максимуму: у доларовому вираженні – на $4,37 млрд, до $124,28 млрд, у гривневому – на 159,9 млрд грн, до 4 трлн 544,9 млрд грн.

Водночас, за рахунок міжнародної допомоги, міжнародні резерви України за підсумками червня досягли рекорду, вони становили майже $39 млрд, що є рекордним показником за всю історію незалежної України, про це повідомив глава Національного банку України Андрій Пишний. Глава Нацбанку уточнив, що в червні на рахунки уряду надійшло: $1,6 млрд від ЄС, $1,2 млрд від США, $69,1 млн – від Світового банку і $15,0 млн – від уряду Фінляндії.

Інфляція в Україні в травні 2023 року дещо прискорилася до 0,5% із 0,2% у квітні, а в річному вимірі за підсумками травня-2023 року вона знизилася до 15,3% із 17,9% за підсумками квітня, 21,3% – за підсумками березня, 24,9% – за підсумками лютого і 26,6% – за підсумками грудня.

Оборот роздрібної торгівлі України в січні-березні 2023 року порівняно з аналогічним періодом 2022 року знизився на 9,1% і становив 390,1 млрд грн. За даними статвідомства, водночас у березні цього року зафіксовано зростання роздрібного товарообігу до березня минулого року на 35,5%, тоді як у лютому спад становив 22,6%. Нагадуємо, що оборот роздрібної торгівлі України у 2022 році порівняно з 2021 роком скоротився на 21,4% і становив 1,398 трлн грн.

Читайте: Клуб експертів та Клуб експортерів проаналізували основні експортні ризики у 2023 році

Фото: відкриті джерела.

КиївВлада

Олексій Вєтров

Теги: новини україни, позиція, економіка, клуб експертів, максим уракін, аналіз, макроекономіка, макроекономічні індікатори

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.