п'ятниця, 3 травня 2024 г.

50% українців майже ніколи не бачать людей з інвалідністю – результати соцопитування “Рейтингу”

50% українців майже ніколи не бачать людей з інвалідністю – результати соцопитування “Рейтингу”

98% українців вважають людей з інвалідністю повноправними членами суспільства, але при цьому 50% майже ніколи не бачать таких людей у повсякденному житті.

Про це KВ стало відомо з результатів соцопитування, яке на замовлення громадської спілки “Ліга Сильних” провело агентство “Рейтинг”, і яке було сьогодні представлено в інформаційному агентстві “Укрінформ”.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

“Незважаючи на те, що більшість людей сказали, що люди з інвалідністю – це частина українського суспільства, реальні факти вказують на те, що у нас недостатній рівень сприйняття людей з інвалідністю. Ми їх дуже часто не бачимо на вулицях і вони не присутні у нашому житті. Ми їх майже ніколи не бачимо в культурних закладах, ресторанах і інших місцях, до яких ми звикли ходити”, – зауважила виконавча директорка громадської спілки Дар’я Сидоренко.

За її словами, результати подекуди є неочікуваними і вказують на позитивну динаміку, але треба зважати на ефект соціальної бажаності – люди схильні відповідати на питання згідно з соціальними нормами. Дар’я  Сидоренко повідомила, що соціологічне дослідження стане основою для подальшої роботи “Ліги Сильних” та інших громадських організацій, основою для інформаційних та адвокаційних кампаній на національному і регіональному рівнях.

ПОВНИЙ ЗВІТ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ОПИТУВАННЯ

Голова правління “Ліги Сильних” Уляна Пчолкіна наголосила, що наразі інвалідність в Україні – це про бар’єри і недоступність, що підтверджують і цифри опитування. 

“Коли немає бар’єрів, то людина має вибір і можливості. Хоче – іде вчитися, іде працювати. Вона має право на доступ в культурні заклади, а не стрибати через бар’єри. Коли є бар’єрність – тоді є інвалідність”, – сказала Уляна Пчолкіна. 

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

За результатами соцопитування “Рейтингу”, у суспільстві існує соціальна бажаність у ставленні до людей з інвалідністю. З одного боку, опитані декларують високий ступінь схвалення соціальної інтеграції людей з інвалідністю та особистого комфорту у комунікації із ними. Водночас показник соціальної стигматизації є близьким до середнього.

Результати дослідження показали наступні тенденції в українському суспільстві:

  • майже 80% опитаних вважають, що вирішенням питань людей з інвалідністю має займатись місцева влада. Утім, люди з інвалідністю дещо частіше покладають відповідальність на вирішення власних питань самих на себе;

  • 71% українців визначають співчуття, як першочергову емоцію щодо цивільних з інвалідністю. При цьому самі респонденти з інвалідністю також вказали, що переважним почуттями, які відчувають до них люди, є жалість. Щодо військових переважає емоція вдячності – її відчуває 60% опитаних;

  • 63% визначають основною проблемою, з якою зіштовхуються люди з інвалідністю, недостатній розмір соціальних виплат,  допомоги від держави та непристосованість приміщень, навколишнього середовища;

  • поняття “інклюзії” для переважної більшості – це про шкільну освіту, у інших галузях суспільства їм важко говорити про свій досвід та бачення. Це свідчить про те, що українське суспільство ще не напрацювало досвіду взаємодії з людьми з інвалідністю;

  • опитані люди з інвалідністю назвали головним дискримінаційним моментом можливість вільно пересуватись за межами помешкання, неможливість доступу до об’єктів публічного простору і дискримінація при пошуку роботи та працевлаштуванні, яке здебільшого носить номінальний характер для виконання квоти.


Соціологічне дослідження проводилось у серпні-жовтні 2023 року. В опитуванні брали участь дві групи респондентів: люди з інвалідністю (військові та цивільні) та без інвалідності. Дослідження містить кількісний та якісний компоненти: проводились глибинні інтерв’ю та фокус групові дискусії. Вибіркова сукупність кількісного опитування: 2000 респондентів віком від 18 років в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. До якісного компонента дослідження були залучені 48 респондентів з різних регіонів України. 

Фото: “Ліга Сильних”

КиївВлада

Антон Подлуцький

Теги: новини києва, новини україни, рейтинг, соціологічне опитування, ліга сильних, інваліди

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.