п'ятниця, 22 листопада 2024 г.
Зеленка на лобі: президент може припинити головного олігарха?

Зеленка на лобі: президент може припинити головного олігарха?

Роман Головін

Голова Всеукраїнського об`єднання власників землі

Методологія мітити жертву, яку треба знищити, відома з давніх давен: білі хрести на дверях, жовті зірки, зеленка на лобі чи лазерне наведення цілі. Так само мітить без жодного іншого смислового навантаження так званий “закон про деолігархізацію”, бо після його прийняття повинні статись дії. І такі дії вже є, про що свідчать протидії, бо не кожен хоче бути “прив’язаним до стовпа ганьби”, після якого можна стати й першою жертвою.

16 листопада Верховна Рада прийняла закон “Про критичну інфраструктуру”, який можна розглядати як продовження деолігархізації. Але цей документ вже не мітить  певних осіб, а встановлює жертвами власників об’єктів критичної інфраструктури. Коли закон підпише президент Володимир Зеленський, залишиться тільки Кабміну Дениса Шмигаля створити уповноважений орган та наділити його необхідними правами.

До речі, фактичним творцем цього закону є РНБО, що, на мою думку, мало кого здивує.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Логічно передбачити, а, можливо, й запропонувати, що уповноважений орган з питань захисту критичної інфраструктури України повинен мати право оперативного втручання в діяльність критичної інфраструктури, наприклад, запровадження тимчасових адміністрацій на об’єктах критичної інфраструктури, тобто – на теплоелектростанціях (ТЕС), більшість з яких належать Рінату Ахметову.

Зазначу, що причин ввести оперативне управління на ТЕС Ахметова – безліч. Одних натяків на те, що, мовляв, “ми зупинимо ТЕС” достатньо, аби олігарх та його структури отримали негайну реакцію з боку не тільки майбутнього уповноваженого органу, а й зі сторони діючих правоохоронних органів.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

На моє переконання критична інфраструктура може бути тільки в державній власності, і її необхідно повернути державі. Бо ТЕС переважно приватні, а за забезпечення їх вугіллям відповідальний президент, принаймі – так сприймає народ. Аби ці очікування на відповідальність президента стали обгрунтованими, ТЕС треба націоналізувати. Можливо, це примітивна логіка, але вона є рушієм вже більш високих процесів – процесів усуспільнення, в яких націоналізація є звичайним механізмом державного управління.

Якщо відбудеться націоналізація ТЕС чи буде впроваджено державне оперативне управління на ТЕСах в режимі конфлікту між президентом та олігархом, то, думаю, ТЕСи можуть стати ключиком для позбавлення олігарха усіх його активів. Тобто олігарх де-факто буде припинений. Бо врешті решт, хто сказав, що всі активи олігарха не є критичною інфраструктурою?

Не треба й забувати, що націоналізація – це прекрасна електоральна ідея, яка стане механізмом відновлення рейтингу президента, який впав не від опери Вагнера чи “вагнергейту”, а через тарифи, які роблять життя кожного громадянина фізично та морально складнішим. То чому б в цій ситуації не знайти винного – з викриттям корупції та мільярдами, вкраденими з карманів українців та нашого державного бюджету.

В той же час РНБО конче необхідно підсилити науково-кадровим апаратом для більш детального планування та реалізації заходів з націоналізації. Бо питання націоналізації є критичним вже не тільки для Українського народу, а й для самої влади.

І найважливіше – при націоналізації олігархічних активів необхідно не забути зробити справжню земельну реформу, а не те фуфло, що натворили зараз, назвавши його “земельною реформою”. Якщо не визначити державну політику на знищення орендних відносин з метою переходу до прогресивних земельних відносин через самостійне господарювання для збільшення прибутків власників землі та унеможливлення концентрації земель – вести мову про зростання електоральної підтримки президента буде неможливо.

Та й сама концентрація землі породить нових олігархів. Бо все від землі в цьому світі!

Читайте: Чому немає і не буде земельної реформи: президенту підсунули фуфло, а не реформу!

Роман Головін, експерт з державного управління

КиевVласть

Теги: новости киева, новости украины, мнение, владимир зеленский, ринат ахметов, народная земельная реформа, земельная реформа, национализация, ТЭС, закон о критической инфраструктуре, теплоэнергостанции

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.