неділя, 24 листопада 2024 г.
Зарплатна доктрина змінюється!

Зарплатна доктрина змінюється!

Сергій Кондрюк

Експерт з питань соціально-трудових відносин

В Україні за весь час Незалежності домінувала політика “дешевої робочої сили”. Ця політика навіть набула “офіційного державного статусу” за часи другого Президента Леоніда Кучми. Саме Кучма публічно закликав іноземних інвесторів вкладати в Україну, бо наша країна має таку інвестиційну перевагу як низькооплачувану, але висококваліфіковану робочу силу.

Маємо наступні результати такої політики:

  • працююча людина стала генератором бідності, споживча спроможність зарплат українців стала багатократно меншою ніж в Євросоюзі;

  • український олігархат майже задарма сконцентрував в своїх руках левову частину національного багатства країни, розрив в доходах пересічних українців і “бізнес-еліт” катастрофічно зростав;

  • економіка деградувала, перетворюючись в сировинну; робочі місця скорочувалися, міграція з України наростала, чисельність населення різко скорочувалася;

  • іноземні інвестиції (за мінусом спекулятивних) в економіку України є в десятки разів меншими у порівнянні з постсоціалістичними країнами.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

Наступники Кучми фактично продовжили “курс  на дешеву робочу силу”:

  • за жодного Президента не було виконано норми Конституції (статті 43 та 48) в частині права заробляти на життя працею, яка б забезпечила  достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло;

  • не було забезпечено виконання ратифікованої Україною Європейської соціальної хартії;

  • жоден гарант Конституції не домігся визначення державної соціальної гарантії мінімальної зарплати в розмірі, не меншому за конституційну величину прожиткового мінімуму.

Більш того, наднизька вартість праці подавалася, як чи не головна перевага України.

“У нас є дешева і дуже кваліфікована робоча сила, абсолютно фантастична логістика”, – хвалився п’ятий Президент Петро Порошенко під час зустрічі з індонезійськими бізнесменами, запрошуючи їх на український ринок.

“В антирекламі України зацікавлені багато країн та іноземних компаній, бо тут є дешева робоча сила. Проте  Україна є інвестиційно привабливою державою” – стверджував до великої війни росії проти України Президент Володимир Зеленський.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Вся діяльність провладної монобільшості у 2019-2021 роках була націлена на створення кращих умов для бізнесу – майже виключно за рахунок звуження трудових прав працівників, зокрема, щодо належної і вчасної оплати праці.

Сумнозвісна голова комітету Верховної Ради з питань соціальної політики Галина Третьякова (фракція “Слуга народу”) послідовно цинічно і публічно наїжджала і дискримінувала права працівників в інтересах бізнесу. При цьому був присутній ще один діяч – голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

https://www.youtube.com/watch?v=ADcfuv5VnpQ

З початком повномасштабного рашистського вторгнення права трудящих зазнали суттєвих обрізань. Причому значна частина погіршень не була пов’язана з воєнним станом – антитрудове лобі бізнесу в парламенті фактично скористалися війною для отримання антиконституційних преференцій за рахунок прав найманих працівників.

В такій драматичні ситуації вкрай несподівано і, водночас, очікувано пролунав заклик Президента Володимира Зеленського зупинити політику “дешевої робочої сили”.

На пленарному засіданні Верховної Ради з нагоди 27-ї річниці ухвалення Конституції Володимир Зеленський визначив принципово новий вектор соціально-трудової політики проголосивши: “Україна перемоги відмовиться від ідеї, ніби праця українців і українок має бути дешевою, бо нібито дешевизна праці наших людей була конкурентною перевагою України. Ми ставимо собі за мету досягти такого рівня оплати праці, який можна було б визначити за формулою “сусіди у Євросоюзі плюс 30%””.

У цього рішення є багато причин – економічних, соціальних, демографічних, політичних. Серед них, зокрема, усвідомлення того, що тільки через радикальне підвищення заробітної плати можливо:

  • відродити належний споживчий попит, а відтак – повернути українській економіці сенс створювати нові робочі місця;

  • забезпечити стале і повнокровне наповнення державного і місцевих бюджетів, бо саме податок з доходів громадян, що утримується із зарплат, є головним наповнювачем державної скарбниці;

  • реально мотивувати до повернення в Україну вимушених емігрантів і заробітчан;

  • не просто зробити Пенсійний фонд (ПФ) бездефіцитним, а кратно збільшити пенсії українцям через відповідне зростання надходжень Єдиного соціального внеску (ЄСВ) до ПФ;

  • мотивувати народжуваність і гармонійний розвиток сім’ї та зростання тривалості продуктивного і якісного життя;

  • суттєво скоротити тіньову зайнятість та тіньову економіку, а відтак принципово обмежити фінансові можливості для корупційних оборудок;

  • почати реально наближатися до Європейських стандартів і скорочувати час до повноцінного членства в Євросоюзі.

Здавалося б, таке позитивне революційне рішення Президента мало викликати негайну бурхливу діяльність Уряду, роботодавців, профспілок, в тому числі шляхом:

  • розгортання багатопланової законотворчої роботи, зокрема через принципове переосмислення ідеології і змісту проекту Трудового кодексу;

  • формування принципово нової сучасної проєвропейської Генеральної угоди між урядом, роботодавцями та профспілками;

  • складання Суспільного договору про взаєморозуміння у сфері праці, цінової політики та конструктивному вирішенню трудових спорів і конфліктів як на період воєнного стану, так і в період повоєнної розбудови;

  • реанімування роботи головного майданчика соціального діалогу – Національної тристоронньої соціально-економічної ради тощо.

Однак минають дні за днями, тижні за тижнями, а так звані “соціальні партнери” в особі керівників органів виконавчої влади, бізнесу і профспілкових організацій навіть не заявляють про наміри такої роботи.

Не менше здивування викликає повне замовчування ініціатив Президента в профільному соціальному комітеті Верховної Ради з боку його очільниці Галини Третьякової.

Ймовірно, вони всі знаходяться в ступорі від необхідності розвернути свою діяльність на 180 градусів. Або ж це відвертий прояв саботажу Президентської Ініціативи на виконання Конституції України та Європейської соціальної хартії.

Читайте по темі: Українці час війни стали біднішими в 5 разів: чи на часі соціальний діалог?

Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин

КиївВлада

Теги: новини україни, володимир зеленський, президент україни, галина третьякова, данил гетманцев, заробітна плата, соціальна політика, трудові ресурси, європейська соціальна хартія, саботаж ініціатив президента

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.