Законопроєкт 5655: чеки для ФОПів забудовників замість хабарів в ДАБК та знищення архітекторів як професії
1 липня в День архітектури України тут мав би бути прекрасний пост з привітаннями колег і всіх, хто любить архітектуру, з нашим професійним святом.
Як і кожного року, я б мала написати про архітектуру, про мою любов до неї, про її важливість і вплив, про сенси, які в ній закодовані, що втілюють волю епох і доносять її крізь століття. Про відповідальність архітекторів доносити ці сенси, говорити мовою архітектури через віки, про важливість авторів, імен і знакових будівель.
Але.
Такого посту не буде. А буде інший. Довгий.
Адже серед численних привітань і подарунків всі архітектори України отримали сьогодні один “надзвичайний подарунок” – прийнятий Верховною Радою законопроєкт 5655 (в парі до нього йде законопроєкт 5656, який також вчора прийнято в першому читанні, – KV). Цікаво, це депутати спеціально так підгадали?
Те, що автори законопроєкту “продають” всім як велику реформу і перемогу над корупцією ще додатково є перемогою лобізму забудовників, узаконеними корупційними схемами і концентрацією влади в державі.
Прийняті законотворчі норми фактично знищують професію архітектора як таку.
Отже, що нам наголосували шановні депутати:
Поняття авторства знівельоване взагалі.
Якщо раніше за умовчанням авторство належало архітектору – автору проєкту, то зараз всі права у Замовника, читай забудовника. Забудовнику надано виключне право змінювати архітектора хоч сто разів на одному об’єкті, вносити зміни в проєктну документацію самостійно без жодних погоджень з автором проєкту. Я скажу більше, навіть взагалі без архітектора. Проєктна документація на будь-який об’єкт будівництва тепер може розроблятися інженером-проєктувальником. І те, що переважна більшість скандальних будівель підписана саме інженерами, а не архітекторами, законотворців не зупинило. Вони не прибрали цю норму, а навпаки підсилили, додавши в ті місця, де її раніше не було.
Лобізм забудовників.
Знаєте хто тепер буде здійснювати містобудівний контроль над забудовниками? Найняті ними ж ФОПи за контрактом. Ну “шикарна” ж ідея. Замість хабарів у ДАБК тепер забудовник буде офіційно платити за містобудівний контроль тому, кого він вибере на ринку. Що треба щоб стати суб’єктом містобудівного контролю? Створити ФОП, взяти за договорами ЦПХ (навіть не на роботу) трьох сертифікованих інженерів і вуаля – ти вже можеш здійснювати містобудівний контроль. Що зроблять непорядні, а навіть і порядні забудовники? Створять свої ФОПи, які за зарплату будуть для них здійснювати містобудівний контроль.
Розбалансування системи.
Раніше Замовники, Архітектори і Підрядники мали рівні права і розподілену відповідальність за законом. Тепер Замовники і Підрядники – це окрема каста з необмеженими правами і обмеженою відповідальністю. Відповідальність архітекторів натомість збільшена в рази.
Наприклад, нам чітко прописали на кого ми можемо подавати скарги, а на кого – ні. Можемо на експертів і на свою же саморегулівну організацію. А знаєте на кого НЕ можемо? На Замовників і Підрядників. Як і який архітектор буде нести відповідальність за об’єкт, якщо Замовник може їх міняти як рукавиці? Невідомо.
До того ж тепер нас можна достатньо легко позбавити сертифіката. Хто це буде робити? Створена при Мінрегіоні Містобудівна палата, до складу якої з тридцяти людей будуть обрані аж три архітектори. Члени такої палати мусять обиратися рандомно, працювати безкоштовно на громадських засадах і не нести жодної відповідальності за свої рішення.
Концентрація влади в Мінрегіоні.
Всі ключові функції передані Мінрегіону. Прийняття всіх ключових рішень, як от про позбавлення сертифікату архітектора – в Мінрегіоні. Я не можу згадати жодного архітектора, який би працював тривалий час в цьому міністерстві. Якщо і траплялися одиничні випадки, то ці люди там довго не затримувалися.
Нівелювання саморегулювання.
Рішення про надання права працювати в професії, тобто видача сертифікатів має бути у саморегулівної організації, яка об’єднує професійну спільноту. Як і право позбавляти своїх колег такого сертифікату. Адже тільки професіонали можуть оцінювати професіоналів та прийняті ними рішення.
Натомість, за новим законом, професійна спільнота може лише надавати свої рекомендації Мінрегіонівській містобудівній палаті, а вона вже прийматиме рішення.
Узаконення корупційних схем в об’єктах, які будуються за бюджетні кошти.
Прямим текстом написано, що всі права на проєктну документацію із виключним правом вносити в неї зміни на будь-якому етапі належить Замовнику-чиновнику.
Як працює ця схема?
Проєктна організація розробляє проєкт з прекрасними, рішеннями, якісними матеріалами, узгоджує кошторис в експертизі. А далі об’єкт будується з лайна і патичків за ті ж самі кошти на паперах і за суттєво менші в реальності.
І якщо сьогодні архітектор ще має право наполягати на втіленні своїх проєктних рішень, які, до речі, затвердив Замовник, то більше такого права не буде. Замовник зможе збудувати все, що він захоче ні у кого не запитуючи.
Взагалі-то єдиною мотивацією для архітектора йти в бюджетні об’єкти була мотивація створити щось якісне і суспільно важливе.
Бо йдучи в бюджетні проєкти ти в нагрузку автоматично отримуєш проєктування задешево, постоплату, збирання безлічі документів та паперів, торги на Prozorro, нескінченні перевірки КРУ, Поліції, Податкової.
Хто з адекватних архітекторів взагалі тепер піде в такі проєкти? Яка буде їх якість?
Зменшення відповідальності забудовників.
Знаєте скільки коштує тепер знести пам’ятку архітектури чи будівлю в історичному ареалі?
119 650 гривень. Саме такий штраф передбачений за знесення будівлі без відповідного дозволу.
Зніс, заплатив штраф і потому. Якщо раніше штрафи Замовників за будь-яке порушення складали 900 неоподаткованих мінімумів – тепер – десь два, десь п’ять, десь 40-50.
І це ще далеко не всю зраду я описала, але на цьому поки зупинюсь.
Це відбулося і відбувається з багатьох причин, одна з яких знаєте яка?
Народні депутати не читають тексти законопроєктів, за які вони голосують (це для мене прям відкриття було, до речі) і не дуже цікавляться думкою тих, хто читає, учасників ринку і професійної спільноти.
Наостанок, сесія питання-відповіді:
- Чи запрошували представників Архітектурної Палати чи архітекторів до розробки цього законопроєкту?
- Ні. Запросили лише формально для галочки на пару-тройку робочих груп.
- Чи озвучували ми всі ці речі на робочих групах?
- Так. Дуже голосно, чітко і зрозуміло.
- Чи дослухалися до думки представників архітектурної спільноти?
- Ні. А навіщо?
Архітектори – єдині, хто ще якось заважає створювати лайно замість архітектури. Але тепер всім Забудовникам – зелене світло.
- Чи будемо ми далі боротися і вносити правки, тобто намагатися це змінити?
- Так, будемо і докладемо всіх зусиль.
Інакше особисто мені доведеться жити з відчуттям жахливої несправедливості і піти з професії, адже в такій системі у мене просто не буде змоги створювати хорошу архітектуру.
P.S. Я справді вивчила детально всі 556 (!!!) сторінок цього законопроєкту. І якщо комусь здається, що те, що я тут описала, не відповідає дійсності, я залюбки вишлю вам текст цього “прекрасного” документу в особисті повідомлення. Текст з сайту ВР з моїми правками, позначками та коментарями, щоб зекономити вам час і дати змогу пересвідчитися.
Анна Кирій, заступник голови Архітектурної Палати Національної спілки архітекторів України (НСАУ), співзасновник Української фабрики думки
