Вимагаю декомунізації архітектури!

Оскільки диктаторська машина того часу працювала жорстко, архітектори не мали можливості шукати свої власні архітектурні рішення, а були вимушені доповнювати Монументалізм рисами інших стилів, такими як: ампір, класицизм, неокласицизм. Був це розвиток чи просто копіювання і прагнення наздогнати США в архітектурі – питання залишається без відповіді і по цей час. Здебільшого тематика, стиль і смак архітектури були запозичені із забудови США.

Багато з нас запитають: “А як же Єгипет з пірамідами і пам’ятками?” Моє бачення наступне. Пам’ятки архітектури Давнього Єгипту – це уособлення багатовікової історії, яка пов’язана з рабовласницьким устроєм і, враховуючи реалії того часу, треба осягнути філософію правителів. Використовуючи рабів, вони змогли створити піраміди, Храм Хатшепсут, Карнакский храм в Луксорі, Храми Абу Симбела, Великий Сфінкс, Долина Царів поряд з Луксором (могили фараонів). Найвеличніші пам’ятки архітектури Єгипту навіть за своїми назвами дають нам розуміння, що рабовласницький устрій того часу, в першу чергу, був направлений на релігійне звеличення правителів. Але при всьому тому треба відзначити велику науково-технічну ідею – це був розвиток. Хоч і рабовласницький.

Як Ви думаєте: творчий, освічений архітектор шукав рішення завдань чи просто був змушений виконувати поставлену керівництвом задачу “під дулом”, і умовне “дуло” тут відіграє вирішальну роль. Архітектор не мав можливості донести свою думку і тому своє творче призначення мовчки ховав “в скриню”.

Необхідно пам'ятати, що свободи думки, свободи польоту фантазії тоді не було. Натомість, були КДБ, НКВС, “стукачі”. За невиконання поставлених задач – депортація, ув’язнення або просто розстріл.

Післявоєнна (II Cвітова) архітектура була повністю нав'язана Сталіним. Нагадаю, що саме Сталін та його кривавий закон “Про п’ять колосків” призвів до трагічних наслідків в історії, спричинивши голодомор 1932-1933 та геноцид українців.

Не можна не згадати, що історичні будівлі Хрещатику були зруйновані саме більшовиками, коли вони тікали з Києва. А вже після перемоги Хрещатик відбудовували саме у стилі класицизму.

Тому постає питання: чому до цього часу існує стиль Сталінізм або сталінський класицизм?

Та чи можна це взагалі називати стилем? Чи знаєте Ви такий стиль як Хеопський монументалізм?

Ніт, такого нема.

Україна засуджує комуністичні та тоталітарні режими, а також намагається зробити усе можливе щоб не допустити повторення вчинення тих злочинних дій. У зв’язку з цим, ст. 3 Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” передбачено, що пропаганда комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму та заборонена законом. Держава заохочує та підтримує діяльність неурядових установ та організацій, які проводять дослідницьку та просвітницьку роботи стосовно злочинів, вчинених представниками цих режимів.

Впевнений, що Україні необхідно обов’язково переглянути не тільки назви вулиць, а й назву “сталінський класицизм” як архітектурний стиль, в офіційних і неофіційних виданнях. Як варіант, можна використовувати більш узагальнену назву, яка прийнята в мистецтві – соціальний реалізм, а можливо, взагалі, викреслити і забути.

Ба більше, проаналізувати, що з того, що відноситься до сталінізму взагалі є пам’яткою архітектури.

Або ви маєте свій варіант назви? Давайте обговоримо і знайдемо вірне рішення.