Велосипедний мегаполіс
На вимогу велосипедистів столиці київська влада відмовилась підвищувати максимально допустиму швидкість на основних міських магістралях міста на літній період до 80 км на годину, залишаються всі ті ж 50. Більше того, міська влада на зустрічі з представниками асоціації велосипедистів підтримала ініціативу активістів зробити Київ містом велосипедів і розробила цілу програму переходу на велосипедний транспорт як альтернативу автомобільному. В тому числі пообіцяли ліквідувати міські автомагістралі і з часом перобладнати їх в веломагістралі, які з’єднають приміську зону, що сьогодні, перетврюється в спальні райони міста, з містом та його центром. Спочатку по одній полосі на магістралях з боку Броварів, Борисполя, Обухова, Житомира перетворять в велодоріжки. Потім, по мірі зростання кількості велосипедистів, що щоденно в’їжджають у місто з цих напрямків з 10-15 відчайдухів сьогодні до кількості автомобілів, що прямують до столиці, а це десь 10-15 тисяч на день з кожного напрямку, кількість полос для велосипедистів буде збільшуватись, а для автомобілів зменшуватись.
Нову стратегію розвитку транспорту міста випробують на маршруті Троєщина-Поділ, де велодоріжка вже майже повністю обладнана. Всього за 2-3 години кожен житель Троєщини зможе дістатись на роботу в центр міста проїхавши на велосипеді всього 20-30 км. Це послуговує гарною рекламою для популярізації велотранспорту як для городян, так і жителів передмістя. Правда їхати їм доведеться дещо довше, години 3-4, але це того варте, проїхати 30- 40 км по свіжому повітрі і в фітнес ходити не потрібно. Не забули велосипедисти і про центральну частину міста. Київська влада вже давно планувала закрити Бесарабське кільце для транспорту та зробити там пішохідну зону оскільки там одні затори. У велосипедистів виникла доречна пропозиція. Облаштувати на Бесарабці круговий велотрек. Справа в тому, що велотрек, збудований за кілька сот мільйонів гривень на задвірках вулиці Богдана Хмельницького, абсолютно не користується популярністю, на ньому ніхто не їздить. А от Бесарабка це зовсім інша справа, це одне з найбільш відвідуваних місць столиці, тому популярність велотреку там гарантована. А якщо, наприклад, організувати там ще й періодичний показ велосипедної моди з велосипедистками в стрінгах успіх забезпечений.
Треба сказати, що загалом зустріч активістів та асоціації велосипедистів з мерією Києва пройшла на позитівній ноті і досить продуктивно. Не обійшлось як завжди і без ложки дьогтю. Хтось із фахівців від транспорту заявив, що при радянській владі гранична швидкість на тому ж Столичному шосе складала 120 км/годину, хоч тоді автомобілі були не такі, не було ще АБС та подушок безпеки, та не зважаючи на це аварійність була дуже низькою. З його точки зору зниження швидкості руху приводить до падіння продуктивності транспорту і як результат зниження ВВП міста, який і так низький та складає всього 20 млрд доларів, тоді як у Лондона 700 млрд, Парижа 270 млрд, Варшави 90 млд. А зростання ВВП це і зростання міського бюджету, що дозволить вирішувати питання розвитку транспортної інфраструктури, реконструкції вулиць, побудувати розв’язок та паркінгів, яких катастрофічно не вистачає. Але активісти дали достойну відповідь на це питання, заявивши, що не потрібне нам зростання бюджету, нові розв’язки та паркінги, всі кошти все одно осядуть в карманах нащадків Леоніда Черновецького.
В результаті лишилось не вирішеною лише одна проблема: сприятливі для велосипедистів погодні умови в Києві мають місце лише 120 днів на рік, а як же бути тим, хто буде їздити велосипедом на роботу круглий рік в негоду, восени та зимою, в ті 240 днів, що лишилися. Учасники зустрічі одностайно вирішили відкласти це питання до осені, коли погода зіпсується тоді й розглянемо, а поки що весна й тепло попереду, то ж поїхали на велосипедах.
В своїй стратегії розвитку транспорту Київ бере приклад з Рейк’явіку, де більшість городян їздить на велосипедах, навіть їхній мер побував у Києві та поділився досвідом. Але ж у нас в Білій Церкві або Бердичеві, де за кількістю приблизно таке ж населення, як і у Рейк’явіку, всі теж користуються велосипедами, а от 4-х мільйонний мегаполіс на велосипедах це абсолютне небачене в світі. Тому кияни та й мешканці всієї Київської агломерації мають пишатись тим, що завдяки зусиллям Київської влади та мера Віталія Кличко вони в недалекому майбутньому забудуть про авто, в’їзд яких в Київ скоріш за все буде заборонено на тлі зростання заторів та велотранспорту, та стануть жителями першого в світі велосипедного мегаполісу.
Олександр Дубров, ексчлен наглядової ради НБУ
