Структура попиту на первинному ринку нерухомості змінилась. Що купують українці зараз?
Сьогодні увага українців, які готові купувати квадратні метри під час війни, прикута передусім до готових квартир: 65% угод припадає на цю категорію, причому левова частка – 35% – стосується купівлі житла з ремонтом від девелопера. Результати дослідження, яке провели аналітики групи компаній DIM, свідчать про те, що у структурі попиту на первинному ринку нині переважають готові квартири: 30% угод стосується чистової обробки в уже збудованих і введених будинках, коли можна отримати ключі і заходити на ремонт, ще 35% – на повністю готове житло з ремонтом від девелопера, коли покупець може заїжджати і жити.
Ще 20% угод припадає на житлові будинки із готовністю 50% і вище, і лише 15% – на об’єкти на ранніх стадіях будівництва. Цікаво, що ще рік тому українці навіть не дивились вбік так званого котловану або початкових циклів будівництва, лякаючись невизначеності і можливих довгобудів чи взагалі недобудів.
Змінити гнів на милість допомогла реальна будівельна динаміка на майданчиках окремих девелоперів та виконання ними взятих на себе зобов’язань. В компанії DIM фіксують збільшенням попиту на будинки з готовністю вже навіть у 2025 році. Важливими факторами, що схиляють до купівлі на ранніх стадіях, є активне будівництво і вже введені в експлуатацію будинки в комплексі.
Тож ринкові страшилки про страшне безгрошів’я і нульові продажі, як правило розповідають ті, хто не може виграти боротьбу за увагу ні достатнім рівнем будівельної динаміки на майданчику, ані конкурентними перевагами продукту: покупець на ринку є, попит на придбання житла помалу відновлюється, щоправда і його структура, і запити та вимоги споживача докорінно змінюються.
Гадаю, людям важливо розуміти, що їхній девелопер – це системний партнер, який має запас міцності на випадок форс-мажорів і продовжує, навіть після вимушеної зупинки, за першої нагоди поновлювати роботи. Ми це зробили ще в червні 2022 року і як наслідок сьогодні маємо приріст на рівні понад 35% від довоєнних обсягів продажів.
У структурі реального попиту, за даними DIM, 15% припадає на приватних інвесторів: ця категорія покупців була практично неактивною увесь 2022 рік і ось з весни починає помалу повертатись на ринок.
Інвестиційний попит минулого року впав в 5-7 разів залежно від проєкту, але вже зараз інвестори знову заходять на ринок: 10% з них купують для збереження коштів, щоб вкласти гривневу масу в квадратні метри, врятувавши від інфляції, а 5% – для здачі в оренду і пасивного доходу.
Кінцеві мешканці й інвестори стали більш вибагливі до формату, концепту та наповнення проєкту. Найбільше їх цікавить інфраструктурне наповнення, зокрема просторове зонування, відпочинкові зони для різних вікових груп, широкий вибір комерційних об’єктів, які задовольнятимуть буденні потреби, а також питання безпеки та охорони: система контроля доступу, відеоспостереження, наявність облаштованих сховищ.
Почастішали запити і стосовно сервісного наповнення: людей цікавить, яке середовище для життя вони врешті отримають: це стосується рівня обслуговування сервісною компанією, благоустрою та доглядом за комплексом після введення в експлуатації, в бізнес-класі – консьєрж-сервісу, якому можна сміливо делегувати частину рутинних справ.
Попри можливо різні життєві сценарій та бажання щодо життєвого простору в комплексі, практично усіх покупців об’єднує потреба у розширенні лінійки фінансових інструментів купівлі. У компанії відзначають сформований сталий запит є довготривале розтермінування терміном на 3-5 років з першим внеском від 10%.
Розширення програми “єОселя” з 1 серпня, імовірно, може дещо пожвавити попит, щоправда лише за умови достатнього і швидкого фінансування. Поки що програма не працювала як належне, адже з 40 тис. заявок профінансували заледве 1700 по всій країні. В таких умовах саме довготривале розтермінування від девелоперів може стати драйвером для ринку.
