“Ремонтувати” чи “дрони”?
Скандал з перекриттям частини синьої гілки столичного метро це не початок якоїсь проблеми, а лише підтвердження того, що така проблема існує і розростається до величезних масштабів. І назва цієї проблеми “державна політика на роз’єднання суспільства”.
Чому на державному рівні замість об’єднуючої стратегії заради перемоги починають відверто знищувати місцеву владу? Хтось скаже “так а навіщо гроші на бруківку і дороги замість ЗСУ?”. Але хтось спробував пояснити активістам (чи “активістам”), що бюджет будь-якої місцевої громади на майже 90 відсотків складається із зарплат бюджетників, з яких від 40 до 60 ( в столиці) податку на дохід фізичних осіб повертається до ДЕРЖАВНОГО бюджету.
То чим місцеві бюджети можуть допомогти державі? На наступний рік бюджет України на безпеку 1,6 ТРІЛЬЙОНИ гривень. Для порівняння, це сумарний бюджет Києва на 27 (ДВАДЦЯТЬ СІМ років). Якщо і далі купувати яйця по 17 гривень за штуку (до речі на столичній Бесарабці одне яйце коштує 8 гривень, а 17 гривень вже коштує одне смажене в столовці мерії із урахуванням оренди приміщення, використання електрики та зарплатні персоналу), то звісно Міністерству оборони на дрони точно не вистачатиме коштів.
Але повернемось до питання “на що витрачати гроші місцевим громадам”. Про розвиток зараз немає мови, але підтримувати в належному стані інфраструктуру просто необхідно і проблеми на синій гілці метро тому підтвердження. Можна обрушити шквал критики на метрополітен та його співробітників, але хтось з активних критиків аналізував, скільки фахівців метрополітену та обслуговуючих компаній пішли в армію або виїхали в інші регіони? Та далі більше. В будівельній сфері (а проблеми з технологічними помилками при будівництві в останній час вважають одним із головних факторів впливу на руйнування в метрополітені) сьогодні проблеми з персоналом ще більші, там майже більше 80 відсотків фахівців пішли з компаній. Тому проблеми з впливом забудов тільки починають свій вплив на українські міста і на Києві ця проблема не зупиниться. Саме тому на контроль і обслуговування критичної інфраструктури та суміжних галузей треба не зменшувати вкладення, а навпаки, збільшувати, тим паче, що з наступного року в комунальних підприємствах ще й через рішення Кабміну і зарплатня впаде на 30-40 відсотків і можна очікувати нового відтоку кадрів.
Ну а що до економіки війни, то нарешті на державному рівні час прийняти вольове рішення, ми воюємо чи імітуємо? Якщо дійсно війна, то треба перебудувати всю економіку на військовий лад, замість “ресторанів та таксі” організувати “харчування військових та фронтову логістику”, всі перевіряючи органи замість рейдів по фірмам відправити на фронт та його забезпечення і заборонити ВСІ закордонні вояжі для будь-яких посадовців, бо телефонні перемовини ніхто не відміняв та в кожній країні ще й діють посольства, які можуть повністю виконувати фунціонал перемовників.
Ну це так, дуже грубо, без подробиць, особливо для тих, хто “все для ЗСУ” і постійно намагається видавлювати донати не з слідчих певних структур із зарплатою в понад 100 тисяч гривень, а з працівників комунальних структур із чистим доходом на місяць в 7-12 тисяч…
Читайте: Метро на Теремки та Голосіїв можуть ремонтувати довго
Олексій Курпас, журналіст
