Прожитковий мінімум — стандарт чи діагноз?
Чи може в країні діяти різна вага кілограму чи довжини метра? Це абсурдне питання перестає здаватися таким абсурдним після аналізу “ваги” прожиткового мінімуму визначеному Мінфіном в держбюджеті, Мінсоцполітики на своєму сайті, а також в Конституції — виявляється це абсолютно різні величини.
Ст. 6 закону “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” визначено, що “базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти”.
Визначення сутності прожиткового мінімуму надано як в законі “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, так і в законі “Про прожитковий мінімум”, і в редакції спеціального закону є наступним: “Прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі – набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі – набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі – набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості”.
Конституція України гарантує, що
- кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48);
- пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст.46).
За “засекреченою” методологією Мінфін розрахував, а народні депутати закріпили в державному бюджеті на цей рік такі величини прожиткового мінімуму.
Водночас Міністерство соціальної політики, спираючись на постанову Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №780 "Про затвердження наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення", робить свої щомісячні розрахунки. Слід акцентувати, що ця урядова постанова низкою рішень судів була визнана протиправною та нечинною, однак Кабмін Дениса Шмигаля нової не приймає. І Мінсоц продовжує оприлюднення “фактичного” розміру прожиткового мінімуму.
Наразі на офіційному сайті відомства опубліковане наступне - “Міністерство соціальної політики України відповідно до статті 5 Закону України „Про прожитковий мінімум” повідомляє, що орієнтовний фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах липня 2021 року:
- у розрахунку на місяць на одну особу становив 4 347 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4 981 гривень),
- для дітей віком до 6 років – 3 998 гривень,
- для дітей віком від 6 до 18 років – 4 907 гривень,
- для працездатних осіб – 4 538 гривень (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 5 637 гривень),
- для осіб, які втратили працездатність, – 3 675 гривень”.
При цьому в міністерському повідомленні додають: “Фактичний розмір прожиткового мінімуму застосовується для спостереження за динамікою рівня життя в Україні”.
Важливо підкреслити, що мінсоцівські розрахунки не передбачають витрат на оренду житла чи оплату іпотеки, що протирічить Конституції та Конвенції Міжнародної організації праці №117 про основні цілі та норми соціальної політики (п. 2 ст. 5), що ратифікована Україною 16.09.2015 року.
Здавалося крапку у цьому “спланованому хаосі” мало б поставити рішення Конституційного суду України від 22 травня 2018 року № 5-р/2018. Суд зазначив, що у державі, яку проголошено соціальною, визначений законодавцем розмір прожиткового мінімуму має реально забезпечувати гідний рівень життя людини.
Однак нівелювання сутності прожиткового мінімуму, як основоположного інструменту соціальної політики, та систематичне недотриманням окремих вимог національного законодавства й міжнародних актів продовжує бути буденністю.
Більш того — уряд Шмигаля заклав в Бюджетну декларацію на 2022-24 рр продовження ганебної практики багатократного штучного зниження прожиткового мінімуму і гарантій, що розраховуються на його базі. Спираючись на такі плани Кабмін готує проект державного бюджету на 2022-й і наступні два роки, що не дає ніяких шансів Україні вибратися зі статусу найбіднішої країни Європи та ще і з самою короткою тривалістю життя.
Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин
Читайте: Бідність – це головний терорист
