субота, 20 квітня 2024 г.
План Зеленського: мобілізаційна економіка України вже зараз!

План Зеленського: мобілізаційна економіка України вже зараз!

Роман Головін

Голова Всеукраїнського об`єднання власників землі

Україні необхідна мобілізаційна економіка за “Планом Зеленського” – економіка, при якій відбувається владна концентрація управління зосередженими економічними ресурсами країни й метою якої є отримання необхідних максимальних економічних результатів з оптимальними витратами за найкоротший строк.

Економічний лібералізм безсилий та шкідливий. Мобілізаційна економіка, навпаки, -  даватиме ефективні результати. Чому та як робити мобілізаційну економіку – читайте далі.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

“План Маршалла” за проханням президента США Франкліна Рузвельта придумав і втілював Василь Лєонтьєв – нобелівський лауреат, американський, а до того трохи радянський вчений економіст-плановик, який емігрував до Німеччини, а потім до Штатів ще в 1925 році.

Василь Лєонтьєв відомий методологією планової економіки “затрати-випуск”, основу якої заклали в СРСР. Наукову діяльність в Німеччині він розпочав з публікацій про успіхи планового господарювання в СРСР. 

Сутність методології "витрати-випуск" зводиться до складання системи лінійних рівнянь (матриць, таблиць), параметрами в яких є коефіцієнти витрат при виробництві, подальшим обчисленням системи рівнянь з метою отримання оптимальної економічної моделі подальшого розвитку економіки.

Для прикладу, я особисто неодноразово успішно обчислював оптимальну модель  виробництва через систему лінійних рівнянь, що давало можливість  отримувати неочікувано позитивні результати. За методологією це схоже з тим, що робив Василь Лєонтьєв з економікою країни чи певною галуззю, адже ми з ним оперували однаковим математичним апаратом й бажанням отримати оптимальний результат.

В 1931 році Лєонтьєв переїхав до США і вже в 1932 році в Гарвадському університеті подав замовлення на розробку першої матиці “витрати-випуск” для США.

На замовлення служби зайнятості США Василь почав дослідження щодо виведення США з “великої депресії”, результатом якого в 1936 році стала його робота “Структура Американської економіки. 1919-1929”, яка містить міжгалузевий баланс для 41 галузі. За цим балансом було визначено  напрям розвитку економіки США, завдяки якому в 1939 році “велика депресія” була подолана.

Для обчислення плану було вперше використано електронно-обчислювальну машину. Тобто це робилося не методами “пальцем в небо” чи “невидимою рукою ринку”, а на основі ретельних балансових розрахунків. Є навіть думка, що подальший розвиток обчислювальної техніки був обумовлений саме потребами для обчислення надвеликих обсягів економічних розрахунків.

Ленд-ліз, його структура та обсяги були обраховані Василем Леонтьєвим за допомогою його методології “затрати-випуск”, що забезпечило ефективне виробництво та ефективну допомогу в першу чергу Великій Британії та СРСР. Так, ленд-ліз – теж розробка Василя Лєонтьєва.

Методика Василя Леонтьєва була застосована у роки другої світової війни військово-повітряними силами США. Таблиця "витрати-випуск" для економіки Німеччини допомогла їм вибирати цілі для бомбардувань, адже військо-промисловий комплекс Німеччини розбудовувався за методологією “затрати-випуск”.

Вже у 1943 році до Василя Леонтьєва звернувся президент США Франклін Рузвельт, занепокоєний  негативними прогнозами післявоєнної конверсії промисловості (зокрема – масове безробіття) та попросив його зробити об'єктивний аналіз ситуації й надати пропозиції щодо зміни структури промисловості для забезпечення безболісної конверсії економіки та подальшого її розвитку.

Василем Леонтьєвим було складено необхідні таблиці для конверсії виробництва – і на їх основі почалося планування переходу американської економіки на розширене мирне виробництво. Використовуючи свій міжгалузевий аналіз, Леонтьєв показав, що хоч би як скорочувалося виробництво озброєнь після війни, попит на сталь не зменшиться, а зросте завдяки неминучому розширенню будівництва.

Розпочата в 1943 році робота над конверсією та розширенням виробництва лягла в основу так званого “Плану Маршалла”. Так, саме Василь Леонтьєв з його методом міжрегіонального міжгалузевого розрахунку балансу “витрати – випуск” і є розробником “Плану Маршалла”.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Джордж Маршалл – генерал США та держсекретар США (з 21.01.1947 року по 20.01.1949 року) 5.06.1947 року виступив в Гарварді з промовою про економічний план США щодо післявоєнної Європи. Ще раз нагадаю, що саме в Гарварді з 1932 року займався науковою роботою Василь Леонтьєв, який за дорученням президента Рузвельта з 1943 року займався плануванням повоєнної економіки США та Європи.

То ж “План Маршалла” і є планом Леонтьєва, створеним за дорученням Рузвельта. Бо сам Маршалл не мав ані компетенцій, ані часу, щоб розробляти та практично втілювати складну модель повоєнного відродження економіки західних країн. Роль Джорджа Маршалла – суто політична, він став символічною постаттю в об’єднанні Європи. Треба зауважити, що до “Плану Маршалу” не доєдналися Фінляндія та Іспанія, в яких були на те свої причини.

США опікувалось і післявоєнною Японією. Василь Леонтьєв вважається батьком-засновником японського “економічного дива”. Вдячні японці після смерті Леонтьєва викупили його архів та зробили значний внесок до меморіального музею видатного економіста. Леонтьєв був нагороджений найпочеснішим орденом “Вранішнього сонця життя” за наукову працю – для Японії Василь Леонтьєв розробив міжгалузевий баланс аж для 2000 галузей (для США в 1933 року міжгалузевий баланс був тільки для 41 галузі), що стало основою економічного процвітання Японії.

Для того, щоб Василь Лєонтьєв розробив для Італії перспективний план розвитку транспорту, уряд Італії прийняв спеціальний закон, що дозволяє іноземцю проводити таку відповідальну роботу.

До речі, Василь Леонтьєв різко виступав проти економічної політики президента Рональда Рейгана, яка базувалась на хибному уявленні, що т.зв. вільний ринок сам по собі вирішує всі проблеми. Внаслідок “ліберальної рейганоміки” національний борг США зріс з 930 млрд до 2,7 трлн доларів. І саме наслідком “рейганоміки” став крах фінансових ринків США в жовтні 1997 року.

Василь Леонтьєв казав про т.зв. вільний ринок наступне: “Уявимо, що капітан, звільнивши більшу частину команди, наказує підняти вітрила і, дочекавшись сильного попутного вітру, що дме в той бік, де корабель чекає максимальний прибуток, віддає команду вирушити в дорогу. Заодно він наказує кермо залишити штурвал, не заважати йому вільно крутитися, надаючи кораблю можливість плисти, куди дме вітер. Багатьох пасажирів така подорож може розважити, але не старих, хворих, бідняків, спущених за борт у діряві шлюпки”.

Зазначимо, що в СРСР метод “витрати-випуск” також став фундаментом для індустріалізації та післявоєнного відродження економіки. В СРСР цим займався нобелівський лауреат Леонід Канторович – головний створювачів лінійного програмування (методологія дозволяє знайти оптимальне рішення для міжгалузевих балансових моделей). За допомогою лінійного програмування вирішувалось й може вирішуватись багато економічних завдань.

Василь Леонтьєв переймався змінами в СРСР наприкінці 1980-х й мав за мету, співпрацюючи з Леонідом Канторовичем, допомогти з реформуванням економіки СРСР за принципом“сильна влада, яка підтримує особисту ініціативу та забезпечує справедливий розподіл”. Але Михайло Горбачов обрав інший шлях, довірившись ринковикам-лібералам, нав`язаним адміністрацією Рейгана. Саме через хибні “ліберальні теорії” СРСР зазнав краху та розвалився, а подальші хибні ліберальні теорії втянули вже незалежну Україну в вир так званої малої та великої приватизації.

В 1973 році  Василь Леонтьєв став лауреатом нобелівської премії з економіки. Він виховав кілька поколінь видатних вчених, серед яких нобелівські лауреати з економіки Пол Самуельсон та Роберт Солоу. Лєонтьєв мав нагороди від Італії, Франції, Німеччини, Нідерландів, Китаю та Норвегії за те, що він долучився до економічного розвитку цих країн.

Лєонтьєв часто вживав улюблене порівняння: "Я захоплююся вітрильним спортом і, коли поясню студентам, як функціонує економіка країни, порівнюю її з яхтою в морі. Щоб справи йшли добре, потрібен вітер, – це зацікавленість. Кермо – державне регулювання."

На цьому дуже короткому історико-біографічному прикладі ми маємо зрозуміти, що таке “План Маршалла” не з боку політичного піару, а з суто економічної точки зору. Зрозуміти й зробити наступні висновки для України: 

  1. Україні необхідний план, а не незрозуміла та ніким необрахована ліберально-ринкова суєта. Пропозиції до бізнесу працювати, підтримка бізнесу та олігархів, відмін податків – це не план, а політичний піар.

  2. Необхідно говорити про “План Зеленського”, а не “План Маршалла” для України, бо саме президент Володимир Зеленський є керманичем та драйвером позитивних перетворень в Україні. А для цього Зеленському (Маршаллу сьогодення) потрібен свій Леонтьєв, який прорахує та втілить план трансформації держави Україна. Судячи з останніх подій, такого Леонтьєва у Зеленського наразі немає.

  3. “План Зеленського” повинен бути прорахований, повинні бути зроблені міжгалузеві баланси, визначена оптимальна структура економіки.

  4. Необхідно визначити умови та вимоги для реалізації “Плану Зеленського”.

  5. Умовами “Плану Зеленського” буде формування  усуспільнюючих факторів, в тому числі – націоналізації та комуналізації. Без цього жоден план не спрацює, бо держава залишиться без “керма”, а українці – без мотиваціїї.

  6. Необхідно негайно вирішити питання земельних відносин: відміна т.зв. “ринку землі та перехід до прогресивних земельних відносин через організоване самостійне господарювання на землі. Земельне питання залишається гострим внутрішньо-політичним питанням.

  7. Необхідне формування нової аграрної, нової промислової, нової кредитної політик з урахуванням оптимальної структури економіки й взаємовідносин власності.

Все перераховане складає основу мобілізаційної економіки – економіки зараз і економіки майбутнього, економіки розширеного відновлення та розвитку України. Над планом мобілізаційної економіки необхідно працювати негайно й передавати напрацювання цього плану в реалізацію мобілізаційної економіки.

Наразі ж замість мобілізаційної економіки та реалізації “Плану Зеленського”, в Україні почали реалізовувати дешеву та безглузду лібералізацію економіки. Наприклад, останні зміни до Податкового кодексу не вирішують проблем спекуляції, забезпеченості необхідними товарами, виробництва необхідних товарів, ціноутворення та багато іншого, а навпаки дають змогу недобросовісним суб’єктам господарювання отримувати більше прибутків, припиняти виробництва та ускладнювати існуючі економічні процеси.

Крім того, якщо вирішили зменшити ПДВ на паливо, то тоді чому не зменшити ПДВ й на продукти харчування, які теж виросли в ціні?

Краще й правильніше в країні з воєнним станом взяти під контроль держави всю галузь виробництва, транспортування та реалізації палива – й тоді б не було подорожчання   палива на 70% з подальшим запланованим здешевленням на 14% від зменшення ПДВ, яке так і не відбулось й в існуючий ліберальній системі економіки не відбудеться, а навпаки ціни на пальне можуть неконтрольовано зростати.

Тому тут висновок, з якого ми розпочинали цей текст:

Україні необхідна мобілізаційна економіка за “Планом Зеленського” – економіка, при якій відбувається владна концентрація управління зосередженими економічними ресурсами країни й метою якої є отримання необхідних максимальних економічних результатів з оптимальними витратами за найкоротший строк.

Економічний лібералізм безсилий та шкідливий. Мобілізаційна економіка, навпаки, -  даватиме ефективні результати. 

Україні необхідний “План Зеленського” на кшталт “Плану Маршалла”, який має розробити свій умовний Василь Леонтьєв. Я готовий взятись за цю роботу вже позавчора.

Важливо для ознайомлення та використання у управлінні державою:

До уваги уряду та офісу Президента: МОБІЛІЗАЦІЯ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА!

Для уряду та офісу Президента: Мобілізаційна економіка – загальні положення та механізми

Мобілізаційна економіка під час війни

Роман Головін, голова Всеукраїнського об`єднання власників землі

КиевVласть

Теги: новини україни, напад росії на україну, війна росії з україною, оборона україни, мобілізаційна економіка, василь леонтьєв, план маршалла, план зеленського

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.