Парламентський монотурбопринтер збоїть саме на правах Захисників
В інформаційному полі відбуваються два протилежних процеси: поряд з активною підтримкою наших Захисників набуває обертів їх дискримінація. Все частіше в соцмережах нав’язливо поширюються “факти негідної” поведінки військових в кафе, комунальному транспорті або у стосунках з поліцією чи місцевими чиновниками.
З одного боку, армія є прямим віддзеркаленням суспільства, і неналежна поведінка окремих осіб є “нормою” нашої буденності. Водночас все гостріше постає питання, чому акцентування на побутових правопорушеннях саме військових, а не перукарів чи сантехніків або бухгалтерів?
Спроба принизити воєнних відбувається і з боку нашої бюрократії при їх “каруселях” з оформленням всіляких довідок чи вимотуючому стоянні в чергах в поліклініках.
Не може не шокувати позиція цивільного міністра оборони Олексія Резнікова, який на дванадцятому місяці війни вирішив навести “справедливість” в оплаті праці наших воїнів і ну трошки зекономити – про що він розповів в інтерв’ю. Це виглядає фактично як звинувачення воєнних в тому, що вони майже рік отримували несправедливу оплату. Додайте до цього, що міністр знає як на третину знецінилися зарплати через інфляцію, як вдарило по ним відміна середнього заробітку по місцю призову, як приходилось купувати за власні гроші майже все-від шкарпеток і берців до зимового одягу
При цьому, міністр оборони вважає нормальним захищати відвертих спекулянтів, що оптово поставляли для армії кратно дорожчі продукти, ніж вони були в роздрібних магазинах.
І як зрозуміти, що економити почали не з наглядових рад, не з зарплат нардепів і керівництва “Укрпошти” чи “Укрзалізниці”, а саме з оплати праці наших Захисників?
Поряд з цим лідерами відвертої неповаги до Захисників стають народні депутати. Як ставитись до народних обранців, які під час війни не просто обрізають наявні потреби військових, а вголос заявляють про наміри “оптимізувати” їх права, як майбутніх ветеранів. Сутність концепції авторами приховується за чисельними красивими словами про турботу про демобілізованих і зводиться до двох речей – пільги мають бути монетизовані (у якому відсотку у їх реальній вартості замовчується, але так, щоб зекономити), і надаватись пільги мають не довічно, а лишень на 2-3 роки(може більше, а може менше).
Слід акцентувати, що ініціатива про “оптимізацію” пільг виходить від голови комітету ВР з питань соціальної політики та ЗАХИСТУ ПРАВ ВЕТЕРАНІВ Галини Третьякової, яка вже провела чи намагалася “продавити” через Парламент вкрай негативні рішення щодо учасників бойових дій. Поряд з цим цей комітет і його голова відзначились відвертим зволіканням на грані саботажу при розгляді законопроектів, що мали на меті відновлення чи розширення прав наших Захисників.
Майже півтора року в комітеті припадав пилюкою проєкт закону 6170 від 12.10.2021 року “Про внесення зміни до статті 119 Кодексу законів про працю України щодо справедливого врегулювання питання виплати середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу” авторства голови комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева. За цим проектом держбюджет мав компенсувати роботодавцям витрати на збереження середнього заробітку призваним працівникам.
Більш того, прийняття у першому читанні цього законопроекту підтримали Міноборони, Мінекономіки й навіть Мінфін. Але “промуриживши” цей проект п'ятнадцять місяців комітет Третьякової видав цинічний висновок, що не треба врегульовувати це питання, бо його вже немає і рекомендує відхилити проект.
Група депутатів на чолі з Ніною Южаніною 25.07.2022 року зареєстрували проєкт закону №7584 “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо відновлення гарантій для працівників на час призову на військову службу та запровадження механізму державної компенсації витрат на оплату праці таких працівників на час призову”, який ще 9 серпня 2022 року підтримано Міністерством оборони без зауважень. Судячи з сайту Верховної Ради, цей проєкт вже понад сім місяців лежить без руху в комітеті з питань соцполітики та захисту прав ветеранів.
Вже від групи народних депутатів фракції ВО “Батьківщина” 27 липня 2022 року зареєстровано законопроєкт №7592 “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо відновлення гарантій для працівників на час призову на військову службу)”. УВАГА – Міністерство економіки 4 серпня 2022 року подало висновок ВР, що підтримує прийняття цього законопроекту. Такий саме висновок 26 серпня минулого року надало і Міноборони.
Дмитро Разумков з групою народних депутатів зареєстрували у Верховній Раді:
- проєкт закону №9071 від 02.03.2023 “Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гідного рівня оплати праці осіб, які виконують обов’язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України”;
- проєкт закону №9105-1 від 20.03.2023 “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" щодо забезпечення видатками сектору безпеки і оборони та забезпечення гідного рівня оплати праці осіб, які виконують обов’язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України”.
Головне науково-експертне управління ВР зауважує, що в Парламенті знаходиться декілька проектів аналогічного спрямування:
- проєкт закону “Про внесення змін до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (реєстр. № 6518 від 13.01.2022);
- проєкт закону “Про внесення змін до статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” щодо забезпечення гідного розміру грошового забезпечення військовослужбовців” (реєстр. № 7005 від 03.02.2022);
- проєкт закону “Про підвищення оплати праці військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на час проведення заходів зі стримування збройної агресії проти України” (реєстр. № 7063 від 16.02.2022).
Яким словом, крім як саботаж, назвати ігнорування вищеназваних законопроектів і позитивних висновків до них?
Чи повинен голова Верховної Ради Руслан Стефанчук навести лад з дотриманням закону “Про Регламент Верховної Ради України” чи вже ці питання до Служби безпеки України?
Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин
