вторник, 27 июля 2021 г.
Монополія на землю. Ризики припинення існування аграрних монополій в Україні

Монополія на землю. Ризики припинення існування аграрних монополій в Україні

Роман Головін

Розробник і втілювач Народної земельної реформи

Заборону (мораторій) на відчуження землі продовжили на 2019 рік. Наступним кроком повинен бути початок кардинальних змін в земельних відносинах. Без цього кроку продовжувати знову заборону на відчуження землі  в майбутньому буде важко, як і важко очікувати  без реформування земельних відносин позитивних політико-економічних наслідків. Реформування земельних відносин може завдати “смертельного” удару по аграрним монополіям – вони можуть припинити своє існування.

На сьогодні аграрні холдинги з десятками і сотнями тисяч гектар землі в користування монополізували обробіток землі. Вони діють у зговорі, об’єднуються в різні асоціації з єдиною метою – отримувати якомога більше прибутків.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Формування аграрних монополій стало можливим тільки з причин державного управління аграрною галуззю не в інтересах суспільного розвитку та ринкових перетворень, а також, відсутності у селян, власників землі, на початку розпаювання колгоспів, готовності стати справжніми власниками отриманого майна і землі.

Ставлення населення до аграрних монополій, аграрних холдингів і орендарів, об’єктивно кажучи, негативне. Воно спричинене певними не ринковими механізмами спілкування з власниками землі, низькою платою за користування землею, втратою селянами роботи та багатьма іншими причинами.

Логічним є те, що власники землі повинні бути власниками і аграрних підприємств, які оброблятимуть їхню ж землю. Селяни повинні самі вирішувати питання організації робочих місць та розподілу прибутку від власної землі.  В цьому суть народної земельної реформи.  При такому реформуванні, власники землі не захочуть продовжувати відносини з представниками аграрних монополій, а захочуть повернути свою землю, незаконно відчужену у них, або захочуть вийти  передчасно з кабальних угод (оренда, емфітевзис)  користування землею. Аграрні монополісти втрачатимуть землю як засіб виробництва. На сьогодні, доходи від рослинництва в аграрних монополіях становлять від 60% до 100%. Отже, втрата землі для монополістів – це втрата основних доходів і прибутків.

Агрохолдинги стали монополістами не тільки в обробітку землі. Вони стали монополістами і як споживачі кредитних ресурсів, отриманими у різний спосіб і з рідних джерел. Це банківське та приватне кредитування через цінні папери та інші фінансові інструменти. Також, до такого споживання кредитного ресурсу слід віднести заборгованості за поставлені техніку і обладнання, добрива, насіння та інші матеріали і товари.

Отже, припинення монополій може мати наслідки:

- економічні;

- соціальні;

- політичні.

Економічні наслідки будуть спричинені, в перш за все, в небажанні власників землі з економічних та морально-етичних міркувань працювати з монополіями. Беручи до уваги існуючу кредитну структуру капіталу аграрних монополій, у разі втрати монополіями доходів і прибутків, вони будуть вимушені зменшити обсяги виробництва або взагалі припинити активну господарську діяльність на землі. В такій ситуації монополістам необхідно буде зменшити виробничий капітал шляхом продажу вже непотрібних активів і, цим самим, забезпечити розрахунок з кредиторами. Небажання монополій забезпечити  розрахунки за заборгованістю, може стати причиною певних негативних наслідків у вигляді породження передачі заборгованості по ланцюгу економічних зв'язків, що на певний час уповільнить економічні процеси у контрагентів монополій або завдасть їм шкоди.

Для запобігання ризику нерозрахунків, необхідно проінформувати завчасно, через загал, контрагентів та кредиторів монополістів про можливі наслідки і тим самим не дати власникам монополій вивести активи які повинні будуть використані для  розрахунку з кредиторами. Активи які знаходяться в заставі, досить ліквідні і можуть зацікавити нові товариства власників землі. При навіть настанні цих економічних ризиків значимого впливу  на економіку держави та розвиток реформування аграрної галузі не буде - це питання, в основному іноземного капіталу, який має високий рівень захищеності. Також звільнена від монопольного користування земля швидко перейде в обіг товариств власників землі, що не дасть можливості завдати шкоди економічним процесам в державі, у тому числі наповнюваності бюджету країни.

Соціальні наслідки можуть бути виражені у втраті робочих місць. Але така втрата буде тимчасовою, а вчасне інформування про реформування аграрної галузі спричинить безпроблемний перетік трудових ресурсів в нові виробничі утворення у вигляді товариств власників землі, де, не виключено, самі ж колишні працівники монополій будуть власниками і працівниками одночасно.

Політичний ризик може бути тільки в тому, що власники монополій втратять свій політичний вплив і не будуть в змозі маніпулювати ні громадянами як виборцями ні політиками. Скоріше, це буде позитивне надбання від припинення існування аграрних монополій.

Взагалі, можливі ризики та їх наслідки від припинення існування монополій - ніщо в порівнянні з щоденним нищімними втратами суспільства і економіки країни від існування і діяльності таких аграрних монополій. Тим більше, коли в пріоритеті стають люди і їх економічний та соціально-культурний рівень життя.

Монополія - ознака бідності. Монополії перешкоджають і стримують розвиток ринкових відносин в країні. Монополії – це те, з чим  бореться весь розвинутий світ. Право на монополію має тільки держава в інтересах своїх громадян.

Аграрні монополії повинні припинити своє існування в Україні.

Читайте: Прихована небезпека для України. Втрата землі

Роман Головін, кандидат наук з державного управління

KиевVласть

Теги: новости киева, новости киевской области, новости киевщины, новости украины, земельная реформа, аграрная реформа

вторник, 27 июля 2021 г.
12:01
В “Слуге народа” хотят запретить арестовывать счета местных администраций
11:44
В здании фуникулера хотят обустроить помещение для КП “Муниципальная охрана”
11:25
За добу на Київщині виявили 5 носіїв коронавірусу
11:06
СБУ разоблачила советницу ректора столичного вуза на “торговле” дипломами
10:42
У рамках “Великого будівництва” ще в одному селі на Київщині завершили будівництво амбулаторії
10:22
За сутки в Украине вакцинировали более 126 тысяч человек
10:21
Кличко ради откатов снова закупает польские трамваи PESA вместо украинских, - блогер Марунич
10:04
Курс валют в Киеве: 27 июля 2021 года
09:41
“Велике будівництво”: триває капітальний ремонт стадіону “Колос” у Сквирі
09:26
“Киевкоммунсервис” закупил 48 контейнеров для сбора бытовых отходов
09:01
Зеленский назначил первым замглавы СБУ Андрущенко, уволив бывших двух “первых” Баранецкого и Малюка
07:15
Во вторник, 27 июля, ярмарки пройдут в четырех районах Киева (адреса)
07:00
Погода в Киеве и Киевской области: 27 июля 2021 года
понедельник, 26 июля 2021 г.
20:45
Планові відключення електроенергії в Київській області 27 липня 2021 року (повний список населених пунктів)
20:26
В Киеве выявили двух пьяных водителей маршруток (фото)
20:04
В ТРЦ Gulliver состоится фан-встреча с героями мульфильма “Гулливер возвращается”
Календарь событий
Операция “Ноев ковчег”: как подчиненные Кличко будут спасать Киев от потопов
27 июля 2021 г. 12:00
Операция “Ноев ковчег”: как подчиненные Кличко будут спасать Киев от потопов
Вероятно, в Киевской горгосадминистрации (КГГА) вскоре создадут рабочую группу по изучению состояния и проблем системы городской дождевой канализации. Сделать это поручил городской голова Виталий Кличко, отреагировав на возмущение депутатов по поводу того, что 19 июля Киев был затоплен после непродолжительного ливня. Будет ли с этого какой-то толк – большой вопрос. Проблема “киевских потопов” не нова: ее на Крещатике, 36 обсуждают уже не первый год, но вместо принятия действенных мер предпочитают лишь сетовать на “залповые” дожди. При этом, из городской казны, по самым скромным подсчетам, на содержание и ремонты ливневой канализации за пять лет потратили около 260 млн гривен. Увы, киевляне результата не видят – за последние полтора года жаловались городской власти на работу “ливневок” 3050 раз.