субота, 23 листопада 2024 г.
МОН ЗНО не склало

МОН ЗНО не склало

Ігор Лікарчук

Ігор Лікарчук, освітній діяч, экс-директор Українського центру оцінювання якості освіти

Маю вибачитися за дві абревіатури в назві. Але їхнє вживання не змінює сутності проблеми. Цьогорічна вступна кампанія, яка для МОН України стала своєрідним зовнішнім незалежним оцінюванням, ним складена, образно кажучи, з результатом нижче рівня прохідного балу. І це для сотень тисяч членів українського суспільства уже той факт, який нічим заперечити не можна.

Абітурієнти, чи не уперше в своєму житті, зіткнувшись із державною машиною, отримали дуже повчальний урок й побачили реальне відношення держави до своїх громадян. Її представники, в даному випадку виступали МОН, ЄДЕБО, УЦОЯОЙ вони, в кінцевому результаті, винуватцями усіх проблем зробили тих же абітурієнтів. Начебто, це абітурієнти включили до тестів ЗНО завдання, що розраховані на механічне повторення вивченого чи надіслали до шкіл неправильні результати оцінювання для зарахування, їх як ДПА. Начебто, це абітурієнти не прорахували, що в перші дні прийому заяв буде ажіотажний наплив і “забули” включити якийсь сервер. Начебто, це абітурієнти загубили в базі даних кілька десятків тисяч заяв. Начебто, із вини абітурієнтів упродовж багатьох годин не можна було додзвонитися на різні “гарячі” й “холодні” телефони. Начебто, це абітурієнти заплуталися у тому, які, в тій чи іншій ситуації, мають бути використані коефіцієнти… Цей перелік можна продовжувати довго. За результатами власного спостереження за цією вступною кампанією спробую зробити кілька висновків. 

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

1. За період із 2008 року ця вступна компанія була найскладнішою і найбільш неорганізованою. І причина в цьому – не нове програмне забезпечення ЄДЕБО. Причина в тих, хто на рівні МОН організовував вступну кампанію; замовляв і купував це програмне забезпечення, не зумівши провести його ефективну апробацію; не зміг організувати належну й ефективну комунікацію з абітурієнтами в екстремальних умовах.

2. Погана практика змін правил гри під час гри цього року розквітла, як ніколи. Останні зміни до Умов прийому були оприлюднені вже тоді, коли вступна кампанія була на гарячому старті. Я вже не кажу про ті численні додаткові листи й роз’яснення, що їх отримували приймальні комісії університетів у розпал прийому документів. Давно відомо, що в будь-якій справі подібні шарахання до добра не приводять. Так воно й сталося.

3. Писав не раз, що українські вступні кампанії – прямо порушення конституційного права абітурієнтів на вищу освіту та рівний доступ до неї. Цьогорічна іще раз підтвердила цей висновок. Бо визначення чиновниками кількості університетів і спеціальностей, які доступні для абітурієнта, встановлення якихось коефіцієнтів, надання права окремим категоріям вступати без складання ЗНО – це і є порушення отого конституційного права на рівний доступ на засадах конкурсу до вищої освіти. І з кожним роком їх стає більше й більше. А пільги для членів МАН, переможців олімпіад та поселенців усіляких інших нірок, надання права певним категоріям людей стати студентами без складання ЗНО, використання у вступній кампанії сертифікатів ЗНО минулого року - лише доводять цю ситуацію до більшого абсурду. 

4. Університети до першого дня вступної кампанії були позбавлені можливості її прогнозувати та організовувати через відсутність вчасно визначеного державного замовлення, а вступники – планувати свою ефективну участь в ній. Епопея з розподілом держзамовлення заслуговує окремого аналізу, але уже сьогодні очевидно, що авральний підхід за формою та совковий за змістом нічого позитивного у своїй сутності не має. Особливо в тому контексті, що величезна кількість університетів отримала держзамовлення на окремих фахівців у кількості менше 10 осіб. На мою думку, це зроблено, виходячи з принципу Ноєвого ковчегу: “Кожній тварі по парі”. Аби лише утримати “на плаву”, так звані ВНЗ, котрі давно повинні були зникнути з освітньої карти України. Як наслідок, маємо ситуацію, що на одні й ті самі спеціальності у регіональних ВНЗ приймають абітурієнтів із 122 балами фактично без конкурсу, а у столичних не можуть стати студентами ті, хто має середній бал – 175. 

5. За всі проблеми, що їх мали й матимуть вступники та батьки в період вступної кампанії, перед ними ніхто не вибачився. А, зважаючи на риторику, очільників МОН, ніхто з високих чиновників за те, що ці проблеми зявилися, не буде покараний. І це дуже прикро. Бо урок несправедливості і головотяпства молоді люди отримали дуже потужний. 

6. Організовувати й проводити централізовану вступну кампанію вступу до університетів українські чиновники не здатні. Щодалі більше переконуюся в тому, що вона й не потрібна. Це справа кожного університету на основі єдиного для всіх ЗНО.

Ігор Лікарчук, освітній діяч, экс-директор Українського центру оцінювання якості освіти

Джерело

КиевVласть

Теги: новости киева, зно, вступ, тестування, абітурієнти, Ігор Лікарчук, МОН УКраїни

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.