вторник, 25 января 2022 г.
Кличко і гроші: чи стане розподіл бюджету прозорим?

Кличко і гроші: чи стане розподіл бюджету прозорим?

Іван Вербицький

Аналітик Центру дослідження суспільства

Вартість реалізації першочергових заходів Генплану Києва (на найближчі 5 років) становить більш ніж 180 млрд грн, тоді як доступними є лише 10-15 млрд. Такі дані озвучив Андрій Вавриш, однин із заступників головного архітектора столиці.

Потрібно врешті позбутися ілюзій і мрій про десятки транспортних розв’язок, кілька тунелів під Дніпром та інші мегапроекти. Достатньо подивитися на Подільський мостовий перехід. Його будують уже понад 10 років і при збереженні теперішніх темпів фінансування повного завершення об’єкта доведеться чекати ще стільки ж.

Маємо справу з класичною проблемою. Як розподілити дефіцитний ресурс? На що витратити гроші, яких дуже мало?

Капітальні вкладення, тобто розвиток міської інфраструктури в якнайширшому значенні, фінансуються з бюджету відповідно до Програми економічного та соціального розвитку (ЕСР) Києва. Цей документ є частиною системи держпрогнозування розвитку, яка прийшла на заміну централізованому плануванню часів СРСР.

Замість спущених згори планів маємо тепер гнучкі програми, що створюються на місцях. Однак децентралізація не означала демократизацію.

Програми ЕСР розробляє департамент економіки та інвестицій КМДА за поданням головних розпорядників бюджетних коштів, тобто інших підрозділів міської влади, які будуть адмініструвати виділені гроші.

При цьому не існує правила, яке визначало би, за яким принципом головні розпорядники вирішують, які проекти подавати на розгляд, а які ні. Є, звичайно, згадка про відповідність Стратегії розвитку міста Києва, цільовим проектам чи Генплану. Але ці документи передбачають реалізацію в 15 разів більшої кількості проектів, ніж можна здійснити насправді. Тому все залежить від суб’єктивного вибору чиновників: який проект подати, а який - ні. Яку школу відремонтувати, а яку залишити "на потім".

На наступному рівні все відбувається точно так само. Департамент фінансів передає в департамент економіки граничні обсяги фінансування, тобто визначає, яку суму місто може собі дозволити витратити на капітальний розвиток цього року.

Виходячи з цієї суми, депекономіки розподіляє гроші між проектами, які запропонували головні розпорядники. Як? Чому? Виходячи з чого? Відповідей на ці запитання нам не дають.

Утім, проаналізувавши цей розподіл коштів, можна виокремити певні тенденції.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook 

Перш за все більші шанси отримати фінансування має той проект, який можна найближчим часом закінчити й урочисто відкрити. Критерієм прийняття рішень стає не користь для міста і мешканців, а швидкість і потреба піару. Саме тому Черновецький свого часу відкрив серед лісу станцію метро "Червоний хутір", але не виділяв достатньо грошей для добудови підземки на Теремки.

Розташована далеко від житлової забудови, станцію метро "Червоний хутір" Леонід Черновецький відкрив за два дні до позачергових виборів мера у 2008 році

Важливу роль відіграє також суб’єктивний чинник: кожен мер і його команда мають особисті симпатії до тих чи інших проектів, які вони роблять своїми візитівками. Таким і "світить" фінансування.

Паралельно існують лобісти. Президент, якому захотілося збудувати той чи інший пам’ятник. Депутат Верховної Ради, який придумав "інноваційний парк". Або, наприклад, будівельна компанія, якій потрібні замовлення. В цьому сенсі не варто забувати про корупційні можливості освоєння бюджетних коштів.

Десь на маргінесах цього процесу існує і громада. Перш за все вона обирає міського голову і депутатів. Вони можуть давати КМДА доручення і все ж таки наприкінці цього тривалого процесу затверджують Програму економічного і соціального розвитку та бюджет. Однак було б наївно думати, що під час розподілу грошей більшість депутатів приймає рішення винятково в інтересах мешканців міста. Хіба що мажоритарники іноді, здебільшого перед виборами, можуть лобіювати інтереси свого округу.

У більшості випадків, якщо адміністрація має лояльну більшість у Київраді (а так останнім часом було завжди), вся лобістська діяльність депутатів проходить не в сесійній залі, а на підготовчих етапах, коли рішення є предметом політичних торгів і адміністративних домовленостей у департаменті економіки та інвестицій КМДА.

Звичайним киянам залишається писати звернення, просити, виходити на мітинги і влаштовувати акції протесту. Такий шлях справді часом працює. Але його системна ефективність доволі низька. З одного боку, всі ці речі є точковими. З іншого - рішення все одно залишається за чиновниками департаменту економіки та міською радою.

У світі, натомість, існує багато методів участі мешканців у прийнятті рішень про розвиток міста. Від класичних референдумів щодо ключових і дорогих проектів (типу метро на Троєщину) до безпосередньої участі делегатів чи фокус-груп у формуванні переліку проектів міського розвитку, які отримають гроші. Як не дивно, такі речі відбуваються в недемократичному Китаї або країнах Латинської Америки.

В українських умовах подібні механізми наразі залишаються фантастикою. Вочевидь, нам потрібно починати з простіших речей. Для прикладу, зробити процес розподілу бюджетних грошей на капітальні видатки прозорим. Про це багато говорить адміністрація Кличка. Однак поки що суттєвих зрушень не відбулося.

Серед основних досягнень - нерепрезентативне і некоректне опитування на сайті, де киянам пропонують визначити, що є пріоритетнішим: "Освіта" чи "Охорона здоров’я", "Транспорт" чи "ЖКГ".

Не уявляю, як можна зробити вибір із-поміж таких альтернатив. До того ж, абсолютно незрозуміло, що мається на увазі під цими широкими поняттями. Цілком очікувано, що попередні результати показали приблизно однакову кількість голосів за кожен із варіантів відповіді.

На сайті КМДА киянам пропонують обрати, що є важливішим: освіта чи охорона здоров’я, транспорт чи ЖКГ, благоустрій чи культура

Інше зрушення - проведення 4 листопада розширеного засідання Бюджетної комісії Київради. На нього прийшла вся міська верхівка, було запрошено експертів і представників громадських організацій. Вийшов гарний PR-привід для міського голови.

Однак на засіданні було презентовано лише декілька ключових цифр. Натомість ані члени Бюджетної комісії, ні гості так і не зрозуміли, звідки ці цифри взялися. Не кажучи вже про можливість уплинути на їх формування.

Розподілу бюджетних коштів потрібна справжня, а не удавана прозорість. Процес потрібно контролювати на всіх етапах.

Департамент фінансів повинен оприлюднювати інформацію про те, скільки коштів є.

Департамент економіки має публікувати не лише остаточний варіант їх розподілу у вигляді Програми економічного і соціального розвитку, але також усі пропозиції головних розпорядників, які до нього надходять.

Тоді можна буде побачити, з яких альтернатив обирають ті чи інші проекти. А далі вже залучати спільноту до прийняття бюджетних рішень.

Як розподілити гроші між будівництвом школи, реконструкцією парку і придбанням нових трамваїв? Такі питання надаються до обговорення, тут є про що дискутувати. Виходять зрозумілі висновки, які можна безпосередньо втілювати в життя. Чого не скажеш про абстрактний вибір між освітою та медициною, наприклад.

4 листопада на вже згаданому відкритому засіданні Бюджетна комісія Київради доручила КМДА розглянути відповідний проект розпорядження, який може зробити розподіл грошей на капітальні вкладення публічним. Він також передбачає публікацію щомісячних звітів про використання цих коштів, які головні розпорядники надають у департамент економіки та інвестицій.

Ці всі документи передаються як у друкованому, так і в електронному вигляді, тому зміни стосуються однієї простої дії. Документи потрібно буде не лише отримувати, але й публікувати в інтернеті для громадського обговорення.

Наразі прийняття цього рішення залежить від КМДА - її голови Віталія Кличка, а також підлеглих мерові чиновників. Чи справді вони хочуть зробити процес формування бюджету прозорим? Маленький крок може розпочати великі зміни.

КиевVласть

джерело: insider.ua

Теги: кгга, кличко, опрос, бюджетная комиссия, инвестиция, эффективность

вторник, 25 января 2022 г.
09:45
В четверг, 3 февраля, пройдет заседание Киевсовета
09:22
Из-за ДТП с потерпевшими на трассе Киев-Одесса затруднено движение в направлении столицы (фото, видео)
09:01
В Украине за сутки против COVID-19 вакцинировано около 70 тысяч человек
07:15
Сегодня, 25 января, ярмарки пройдут в пяти районах Киева (адреса)
07:00
Погода в Киеве и Киевской области: 25 января 2022 года
понедельник, 24 января 2022 г.
20:45
Планові відключення електроенергії в Київській області 25 січня 2022 року (повний список населених пунктів)
20:36
Группа компаний DIM – партнер Ukrainian Fashion Week FW 22−23
20:29
Руководитель больницы №8 в Киеве Пилецкий остался без должности, - Трубицын
20:23
В столичном Национальном художественном музее Украины презентовали аудиогид на крымскотатарском языке
20:11
На Киевщине в аэропорту “Антонов” силовики провели антитеррористические учения (фото, видео)
20:05
“Киевводоканал” опубликовал график отключений холодного водоснабжения (адреса)
19:46
В селі Центральне Обухівського району побудують нову каналізацію
19:33
В НАБУ сообщили о завершении расследования хищений на 115 млн гривен в КО “Киевзеленстрой”
19:26
Полицейские Киева задержали двух мужчин за вымогательство 30 тысяч долларов у IТ-специалиста
19:09
Компания “Интергал-Буд” признана застройщиком года по версии премии “Строительный Олимп-2021”
19:01
Розпочала роботу конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
Календарь событий
“Киевзеленстрой” мешает расследовать “бюджетные распилы” при капремонте в парке “Победа”
24 января 2022 г. 14:00
“Киевзеленстрой” мешает расследовать “бюджетные распилы” при капремонте в парке “Победа”
Следователи Нацполиции минимум до июля 2022 года планируют расследовать факт возможного присвоения бюджетных средств при проведении капремонта столичного парка “Победа”. На данный момент экспертиза подтвердила, что на работах, которые КО “Киевзеленстрой” в 2018-2019 годах заказывало у ООО “Арка Строй Холдинг”, было “распилено” порядка 1,4 млн бюджетных гривен. Дальнейшее расследование “коммунальщики” блокируют как могут. Например, “Киевзеленстрой” намеревался обжаловать в суде выемку документов – как и в случае с делом о хищениях средств при реконструкции парка “Наталка”. Кроме того выяснилось, что проект капремонта парка “Победа” был сильно поврежден в результате некоего “подтопления”, а значит – теперь нет возможности проверить весь объем сделанного в парке на соответствие проектной документации.
“Слугам народа” не дали выяснить причины срыва сроков строительства метро на Виноградарь
24 января 2022 г. 11:00
“Слугам народа” не дали выяснить причины срыва сроков строительства метро на Виноградарь
В Киевсовете не нашлось голосов для создания Временной контрольной комиссии (ВКК), которая должна была бы разобраться, почему 1 очередь метро на Виноградарь не запустили в срок – в  ноябре 2021 года. Большинство депутатов не устроило, что в состав ВКК предлагалось включить непропорционально много представителей фракции “Слуга народа”. В ответ на это, “лоббист” создания ВКК – лидер этой фракции Андрей Витренко (на фото) обвинил коллег в потакании затягиванию строительства  метро. Такое “затягивание”, по сути, пытается узаконить подрядчик строительства – АО “Киевметрострой”. Эта компания уже добилась в суде переноса срока сдачи объектов Сырецко-Печерской линии подземки на год – до 23 декабря 2022 года. Заказчик строительства – КП “Киевский метрополитен” – оспаривает это в Верховном суде. Тем временем, местные жители продолжают терять время в постоянных заторах на дорогах и требовать от властей скорее запустить метро.