Йшов третій рік по Революції гідності, а популізм - наше всьо
Прем'єр Гройсман Владимир Борисович щойно на відкритій нараді Кабміну в онлайні назвав соціальний захист найманих працівників, підвищення мінімальної зарплатні і створення робочих місць центрами зайнятості - найбільш пріоритетними питаннями соцполітики держави.
Цитата: "Нехай приватний бізнес трохи менше заробить, але люди більше одержать на руки"...
Він або зарвався у своєму популізмі, або кончений #ІДІОТ - як інакше назвати?!
Поясніть йому хтось, що якщо приватний бізнес "трохи" менше заробить, то ані наймані працівники, ані його фкнг-бюджет недоотримають навіть те, що заплановано.
Бо це ринок - зростання рівня з/п забезпечується конкурентними умовами ринку, хедхантінгом та розвитком інвестиційної бази, а не "соцполітикою" держави.
І не завдання держави "створювати робочі місця". Колись у Сталіна так само створювали робочі місця на Бєломорканалі... А якщо роздали б робітникам (рабам) ложки замість кірок і лопат, можна було б залучити ще більше "кадрового резерву", щоб отримати той самий результат...
Робочі місця створює конкурентний бізнес. Завдання держави - лише створювати рівні умови для всіх гравців ринку, а надто не заважати нормальному функціюванню бізнесу своїми неконтрольованими перевірками.
Нехай би краще приборкав ланцюгових псів насіровського #ДФС, щоб бодай трохи трималися в рамках своїх посадових приписів.
Йшов третій рік по Революції гідності, а ми все так само незліченно далеко від уявлень про сучасну державу, бізнес-орієнтовану економіку та глобальні принципи ринку.
Дмитро Рибаков, медia-експерт
