пятница, 24 сентября 2021 г.
Як зупинити “газові війни” і енергетичну корупцію

Як зупинити “газові війни” і енергетичну корупцію

Анатолій Октисюк

Політичний експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД)

Отож, розпочалась нова газова війна. Вже третя за останніх 8 років. Весь світ, усі міжнародні медіа смакують деталі того, хто кому скільки винен і стільки Україна має ще платити за свої нібито непомірні газові апетити. Український прем”єр і російський президент по черзі проголошують один одному газават і рахують очки у цій безпрограшній піар війні. Лише українці ніяк не можуть зрозуміти: невже вони так багато споживають цього російського газу, що він стає причиною безкінечних газових війн? Адже усім добре відомо, що власний український видобуток природного газу перекриває повністю всі наші потреби.

Як доказ, приведу минулорічні показники споживання природного газу. Обсяг імпорту російського газу в 2013 році склав 28.1 млрд. куб.м., що на 15 % меншу ніж в 2012 році, а  власний видобуток склав  20, 9 млрд. куб.м., що на 4% більше за аналогічний період. Загальний обсяг споживання природного газу склав порядку 50 млрд. куб.м.,  що на 8% менше ніж в 2011 році. При цьому обсяг власного  видобутку газу повністю покриває потреби населення та комунальних служб. Починаючи з 2006 року,  спостерігається тенденція по скороченню споживанню газу в Україні, проте в цілому доля природного газу в споживанні енергії залишається вкрай велика – 35-37%, що значно перевищує середні світові та європейські показники.  

Так за що війна??? Основними споживачами російського імпортованого газу є підприємства Дмитра Фірташа, Ріната Ахметова, Ігоря Коломойського, Вадима Новинського та інших олігархів меншого калібру. Усі ці поважні панове вже неодноразово демонстрували чудові переговорні здібності і з українськими, і з російськими бюрократами від енергетики. Для чого – і, головне, кому – потрібна прокладка між українськими олігархами і російськими – чи норвезькими чи словацькими газотрейдерами? Мені – ні, мільйонам українських громадян також ні. Це потрібно українській державі, яка змушена щомісяця за кошти держбюджету спонсорувати НАК Нафтогаз України і раз на три-чотири роки вести газові війни? Дуже сумнівна теза.

Не треба з мішувати корупцію від енергетики із загальнодержавними інтересами, інтересами україхнського суспільства. Як і питання енергоефективності підприємств українських олігархів. Забезпечення виробничого циклу “енергоефективних” підприємств, успадкованих з часів СРСР, мають вирішувати насамперед їх власники. Не можеш конкурувати на ринку - зроби виробництво енергоефективним або продай іншій компанії! Досить використовувати державу як інструмент вирішення своїх особистих питань! Чому ми з вами маємо бути заручниками “газових протистоянь” між Росією та олігархами? Дістало!

Інше питання – газотранспортна система, яка вже стала еталоном чорних відкатів та зловживань. Це та священна корова, яку доять всі олігархи, тільки не держава. Чи може хтось назвати суму, яку отримав держбюджет від транзиту російського газу? Не може – тому що ці гроші розпилюються вишуканими і не дуже схемами на зразок фарбуванння труб за сотні мільйонів гривень.

Коли ж мова заходить про можливість доступу до ГТС європейських компаній здіймається рідкісний лемент “про здачу національних інтересів”. Що держава від цього отримує? Які кошти йдуть в бюджет, а які в кишені людям “в тємі”? Чи не варто запровадити прозорі принципи управління за участю інших гравців?

Тим більше, що існує європейське законодавство і можливість грати за чіткими і зрозумілими правилами. Без корупції. Без зловживань і підкилимних домовленостей. 

Необхідно якомога швидше приєднатися до Третього енергопакету Європейського союзу. Україна вступила до Енергетичного співтовариства, яке є структурою ЄС у сфері торгівлі газу та електроенергією, у 2010 року. Приєднання до енергетичного законодавства ЄС стало нашим зобовязанням. Яке, однак, постійно відкладається з посилданнями на різні труднощі та проблеми. А може краще взяти і запровадтити європейське законодавство раз і назавжди, а не розказувати про проблеми?

 Як не парадоксально, але це вирішить проблеми як української так і російської сторін, оскільки ця угода передбачає можливість споживачам напряму домовлятися із постачальниками енергоносіїв. Відтак, приєднання України до Третього енергопакету може знизити кінцеву ціну для промислових споживачів блакитного палива в Україні.

Уряд навпаки має стимулювати видобуток власного газу. Це має бути першочергове завдання для забезпечення енергоефективності України .

Про законодавчі ініціативи уряду

Тим часом, Кабінет міністрів України розробив та зареєстрував у  Верховній Раді проект Закону України “Про особливий період у паливно-енергетичному комплексі”. У ньому визначається порядок функціонування електроенергетичного та нафтогазового комплексів в особливий період, а також параметри господарської діяльності підприємств, установ, організацій ПЕК в особливий період. Безпосереднє  визначення порядку  здійснення такої діяльності  покладається на Кабінет Міністрів України.

Незважаючи на актуальність тематики, даний законопроект має ряд суттєвих недоліків та потребує ґрунтовного  доопрацювання

В ньому  не прописані конкретні підстави для введення особливого періоду в ПЕК. У зв’язку з цим, необхідно чітко прописати причини обмеження або припинення поставок енергоносіїв в Україну, а також конкретизувати тип енергоносіїв, за якими виникли обмеження.  В свою чергу причиною введення особливого періоду в ПЕК можуть бути або  введення військового стану у всій державі, або  оголошення надзвичайного стану в Україні внаслідок природних катаклізмів. 

За жодних умов не можуть  бути причиною введення особливого періоду в ПЕК проблеми в переговорах з постачальником (наразі з Російською Федерацією)  про прийнятну ціну на газ. Серйозним недоліком цієї редакції законопроекту є,  на мій погляд, те, що в ньому чітко не прописана формула ціни, за якою здійснюватиметься обов'язковий продаж всього видобутого в Україні уповноваженій особі з питань газу, в разі введення особливого періоду в ПЕК. Доцільно було б прив’язати цю ціну до граничної ціни НКРЕ, що існує на момент введення особливого періоду в ПЕК.

Крім того необхідно конкретизувати, хто саме буде чи може виступати в якості уповноваженої особи від КМУ. Можливе встановлення ціни обов'язкового продажу газу без її прив'язки до ринкових реалій викличе відтік і повне припинення інвестицій в ПЕК, а також може зумовити суттєве скорочення власного видобутку газу, що негативно відіб’ється на забезпеченні газом населення.

Вважаю, кабмінівський проект Закону України “Про особливий період у паливно-енергетичному секторі” відверто лобістським. Крім того він несе ризики для підприємств, які займаються газовидобуванням в Україні. Підприємства, які підтримують енергетичну незалежність держави можуть просто припинити свою діяльність. Щоб цього не сталося, нехай газова проблема стане “головним болем” для олігархів, а не Української держави.

Залишається відкритим риторичне питання. Чому уряд в умовах війни має домовлятися за газові знижки та преференції для великого бізнесу, тим самим жертвуючи добробутом українців?

Теги: мнение, газ, коррупция, кабмин, Россия, эксперт, олигарх, лобби, энергоноситель, пэк

пятница, 24 сентября 2021 г.
07:15
Сегодня, 24 сентября, ярмарки пройдут в девяти районах Киева (адреса)
07:00
Погода в Киеве и Киевской области: 24 сентября 2021 года
четверг, 23 сентября 2021 г.
20:45
Планові відключення електроенергії в Київській області 24 вересня 2021 року (повний список населених пунктів)
20:26
Аэропорт “Борисполь” занял четвертое место в Европе по эффективности в своей категории
20:02
Стипендии Киевсовета получат 100 одаренных столичных детей
19:50
Подольское управление образования и Киевское строительное училище подвергнут аудиту
19:37
Киевсовет снова отказался объявлять озеро Вырлица ландшафтным заказником
19:24
На Киевской таможне обнаружили в конструкторе каннабис стоимостью более 200 тысяч гривен (фото)
19:03
Столичные спецдома для ветеранов собрались реорганизовать
18:55
“Укрзализныця” назначила на выходные дополнительный рейс Интерсити+ во Львов
18:42
В Киеве создадут Карту доступности
18:29
На внеочередную сессию ВР, созванную спикером Разумковым почти никто не пришел
18:15
В Киеве откорректируют проект реконструкции трамвайных путей по улице Дмитриевской
18:01
Святошинскую РГА попросили отремонтировать школу-сад “Интел”
17:47
В Киеве полиция “закрыла” интернет-магазин по продаже наркотиков, конфискован “товар” на 700 тысяч гривен (фото, видео)
17:28
Понад 300 дітей в Обухові навчатимуться в сучасному дитсадку завдяки “Великому будівництву”
Календарь событий
Дело о светильниках: руководство “Киевского метрополитена” может избежать ответственности за 12-миллионные убытки
23 сентября 2021 г. 15:00
Дело о светильниках: руководство “Киевского метрополитена” может избежать ответственности за 12-миллионные убытки
Действия должностных лиц КП “Киевский метрополитен” при проведении капремонта сетей освещения на объектах подземки после практически двухлетнего расследования, похоже, уже не вызывают вопросов у правоохранительных органов. По данным Нацполиции, руководство столичного метро не знало о том, что один из руководителей его подрядчика – ООО “КБ “Теплоэнергоавтоматика” – ориентировочно на 12,69 млн гривен завысил стоимость светодиодных светильников. Причем сделал это для получения неправомерной выгоды исключительно для себя. В связи с этим в рамках соответствующего дела официальное подозрение получил только замдиректора указанной компании. При этом ему инкриминируют не “суровое” присвоение бюджетных средств, а более “мягкое” злоупотребление служебным положением. Также интересный факт, что в рамках этого производства уже не фигурируют подрядчики, через которые, как считало следствие на первоначальном этапе, деньги столичной общины выводились в теневой оборот.