субота, 2 липня 2022 г.
Їхати чи не їхати у відпустку в умовах війни?

Їхати чи не їхати у відпустку в умовах війни?

Вікторія Барскова

журналістка

Питання “Їхати чи не їхати у відпустку в умовах війни?” мучило мене майже місяць. Наскільки це морально? Дорого? Важко? 

Аргумент, що три місяці під бомбами  дають право на тиждень спокою,  переважив.  А тут ще пропозиція від авіаперевізника про переліт за 3 євро з Кракова до Праги. 

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

Швидко вирішили, що  звідти їдемо до Карлових Вар. Розуміли, що загальний маршрут буде складний. Але найближчим часом по-іншому не буде. То вирушили. “Київ-Львів” – поїзд. “Львів-Краків” – автобус. Ночівля у Кракові. Потім таксі до аеропорту. Переліт “Краків-Прага”. І звідти автобус “Прага-Карлові Вари”.

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

У Львові підстрахувалися квартирою друзів. Мали приємний гастротур містом. Навіть випадково побачили як преса фанатіла на площі Ратуші від переможця Євробачення. Та найцікавіше було попереду. 

Автобус запізнився без пояснень. За півтори години доїхали у Шегині. І почалося Велике Очікування. 

Сам пункт дуже примітивний. Дякувати волонтерам, які розгорнули намети допомоги, є безплатні гарячі напої, випічка, туалети, місця для зарядок телефонів, меддопомога.  Наш автобус, до речі, напівпорожній, чомусь,  пропускав всі інші. З пасажирами ніхто не спілкувався й ні на які запитання не відповідав. 

Так само, як і на митниці, коли з’ясувалося, що серед пасажирів, людина, яка не має права виїзду з країни. В нас “горіли” проплачений готель та переліт.  Спроба дізнатися у водіїв (на яких у цей момент складали протокол за порушення правил) коли приблизно будемо на місці натикалася на глуху стіну та гучне невдоволення пасажирів. У відповідь на мій спіч про самоповагу до себе, як до громадян та клієнтів, жінки різного віку вимагали від мене : “Не нервувати водіїв”, “Терпіти”, “Співчувати порушнику” тощо. Лякали тим, що з таким підходом “Європа вас не прийме”. Замовкли лише після того, як повідомила їм, що, на відміну від більшості, не їду за легким життям й за тиждень повертаюся знову у війну.  А коли вже на польському боці виключно наш автобус загнали на додатковий огляд, голосно співчувати бідолашкам-драйверам перестали всі. 

Шість додаткових годин на кордоні дозволили нам зрозуміти, що наш готель та авіабілети згоріли невідворотно; що  кінцева точка маршруту нашого автобуса …. Карлові Вари. Склавши “2+2” “переконали” водіїв доправити нас туди "за красиві очі".  По часу ми навіть виграли 1 годину.

Сам відпочинок не міг не вдатися. Без обстрілів та нескінченних розмов про війну. 

Ми почали спати вночі та  не реагувати вороже на російську мову. А там це – майже друга місцева. 

Із задоволенням підслуховували розмови молодих рашистських мамів, які скаржилися одна одній, що цього року їм складно буде відпочити  в Європі. 

Зі ще більшим задоволенням скрізь щебетали українською. Голосно співали у басейні про “батька-Бендеру” та “червону калину”. Той порожнів миттєво. 

З гордістю вигулювали футболки “Україна”.

Було трохи дивно спостерігати, як наша землячка, що вже 7 років заміжня у Німеччині, і чий син наразі воює в Україні, мило спілкується з нашими ворогами.  Як ті, інші, спокійно ходять, п’ють водичку, лікуються, сміються, будують плани… Та коли ми трохи оббулися на новому місці, дізналися: готелі, що належать росіянам – порожні та банкрутують; що закрилися майже всі екскурсійні агенції; так само, як і брендові бутіки, і ресторани та ще багато чого. 

І міцніла, ще раніше сформована впевненість, що правда є лише одна, і добро завжди перемагає зло.

Додому поверталися тим самим автобусом з тим самим екіпажем.  На кожній зупинці людей більшало. Жінки, чоловіки, маленькі діти. Стомлені закордонним життям люди повертаються додому. Рахують кожну мить, що відділяє їх від дому. Перейнявши трохи громадських прав й свобод, не соромляться вимагати поваги до себе та своїх потреб.  І диво: ті без заперечень все виконували. 

Алей на цей раз ми не уникли фінансових втрат. Попри всі запевнення, автобус прийшов до Львова через  13 хвилин після того, як відправився наш поїзд на Київ. І знову на нас чекало смачне місто та шопінг.  Відключившись у потягу майже одразу, ми вранці навіть не зрозуміли, що прибуваємо із годинним запізненням. Все це вже не мало ніякого значення. 

Йшов дощ. Вмиване місто всміхалося нас скрізь ці “сльози”.  Ми були вдома. І куди б ми не їхали, знаємо, що будемо тут завжди. 

Теги: новини україни, війна, дороги, прага, відпочинок, відпустка, Карлові Вари, пригоди, чи варто, Вікторія Барскова

субота, 2 липня 2022 г.
08:25
У Борисполі створили мурал із легендарним літаком АН-225 Мрія
07:44
російські окупанти та їх посіпаки бояться опору місцевого населення, - Генштаб ЗСУ
п'ятниця, 1 липня 2022 г.
18:44
Окупанти утримують у Чорному морі два носія високоточної зброї для ракетних ударів по території України, - Генштаб ЗСУ
18:35
Врятована з Харківщини тигриця Даліла вже повністю освоїлась у Київському зоопарку (фото, відео)
18:01
Ознак піготовки повторного наступу на Київ нині немає, але загроза удару залишається, - Жирнов
17:30
Відновлено рух через міст між Києвом та Черніговом, який був пошкоджений вибухом (фото)
17:14
Цієї суботи в Києві буде змінено маршрути трьох автобусів та одного тролейбуса (схема руху)
16:42
Вилучене в Києві скло російського виробництва планують передати на відбудову області (фото, відео)
16:26
Збирали дані щодо оборони Києва: СБУ знешкодила агентів рф
16:01
“Київміськбуд” завершує роботи на ЖК Freedom (фото)
15:45
У Київраді планують заборонити оренду та приватизацію комунальної власності для осіб, які є громадянами або мають відношення до рф
15:26
Столичний тимчасовий автобусний маршрут до Пуща-Водиці з 2 липня змінить трасу руху (схема)
15:04
За добу на Київщині знешкоджено майже півтисячі вибухонебезпечних предметів
14:49
Експерт Стаковиченко розповів, які технології будуть використані для відновлення житлового фонду України.
14:35
У Київраді планують заборонити публічне використання в столиці російськомовного “культурного продукту"
14:23
Дефіцит солі в Україні був тимчасовим, український продукт вже замінений імпортним – Клуб Експертів
Календар подій
Замість вулиці Василя Жуковського обов`язково має з’явитися вулиця Леопольда Ященка
27 червня 2022 г. 09:00
Скоро Київрада має перейменувати сотні вулиць в Києві – з радянських та імперських на українські та автентичні. Тут мова йтиме про одну вулицю в Голосіївському районі, яка тягнеться від Голосіївського проспекта, через вул. Васильківську до вул. Краматорської. В 1977 році цю вулицю було названо на честь російського поета Василя Жуковського. Під час голосуванні на порталі Київ Цифровий було обрано три потенційні назви-фаворити (за кількістю голосів): Данте Аліг'єрі, Авраама Лінкольна та Леопольда Ященко. Зараз в депутатському корпусі Київради нібито узгоджено присвоювати вулицям імена, які набрали найбільше голосів. Але в даному випадку дуже бажано, щоб вулиця отримала ім'я видатного диригента, музикознавця, фольклориста, хорового диригента, композитора та керівника хору “Гомін” Леопольда Ященко.