п'ятниця, 22 листопада 2024 г.
Гроші на ремонт школи та чергування на перервах: що каже закон

Гроші на ремонт школи та чергування на перервах: що каже закон

Станіслав Куценко

Експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві

Здавати гроші на розвиток школи, як і мити підлогу у класі учень може виключно на добровільних засадах. Змушувати до таких дій педагоги не мають права. Фінансування навчальних закладів здійснюється коштом держави, відтак, якщо у школі бракує грошей на фарбу чи прибиральницю, це не має турбувати ні учня, ні його батьків. Напередодні навчального року хотілося б звернути увагу на особливості взаємодії між школярем, його батьками та вчителем.

Закордоном батьки також допомагають школі

Розпочну з того, що добровільна праця батьків на користь навчального закладу, де навчається їхня дитина, є розповсюдженою світовою практикою. Звичайно, на добровільних засадах. Якщо поцікавитеся особливістю навчання у американських школах, будете здивовані - там батьки вважають за честь з’явитися до  навчального закладу, щоб прибрати осіннє листя, попрацювати на клумбах чи пофарбувати стіни в класі. До участі у таких заходах охоче долучаються як батьки з середнім достатком, так і ті, що керують великими компаніями. Якщо тато-бізнесмен чи управлінець не може з’явитися сам, наймає на шкільний суботник свого помічника. Але навіть заможні батьки намагаються приходити особисто. Звичайно, таке волонтерство більше схоже на дружню акцію,  аніж на добровільно-примусові відпрацювання.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

В Україні примусові чергування учнів поза законом

Якщо звернути увагу на законодавство України, яке регулює відносини учня та навчального закладу, варто звернути увагу на ст. 51 Закону України “Про освіту”. Вона передбачає: “Відволікання учнів за рахунок навчального часу на роботу та здійснення заходів, не пов'язаних з процесом навчання, забороняється”,  так само прописано у ст. 43 Конституції України: “Використання примусової праці забороняється”. Умовно кажучи, для того, щоб видати учням віники та ганчірки, і відправити прибирати шкільне подвір’я або у класі, педагоги зобов’язані запитати згоду у них, а також у їхніх батьків (оскільки йдеться про неповнолітніх).

Щоб запросити учнів до чергувань, у школах мають продумати систему мотивації. Як, приклад, заохочення на дошці пошани, доповідь вчителя про важливість краси подвір’я біля школи тощо. Якщо педагоги змушують учня до примусових чергувань, він може оскаржити ці дії. Спочатку він має звернутися з заявою до директора школи, а якщо той відмовиться звільнити від робіт - написати скаргу до управління освіти. Якщо не подіє – батьки можуть подати на навчальну установу до суду.

Батьки здають гроші в школу виключно добровільно

У ст. 61 Закону України “Про освіту” встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Цими додатковими джерелами фінансування можуть бути спонсорські кошти батьків. Проте ці гроші – це те, що батько робить з доброї волі. Скажімо, якщо побачив оголошення у школі чи на сайті навчального закладу, про те, що потрібні гроші на певні потреби, і вирішив перерахувати пожертву. Система, коли батьки приходять на збори, і їм виставляють рахунок від 100 до 1000 грн., діяти не може.

Якщо у школі вимагають так звані “добровільні” внески, батькам слід об’єднатися, звернутися до місцевої влади, а якщо і це не подіє – до прокуратури міста з відповідною заявою,  де слід вказати усі обставини справи. Якщо батьки дають пожертви з доброї волі, вони повинні контролювати, на що витрачаються їхні гроші. Для цього кошти необхідно передавати шкільному бухгалтеру або перераховувати на особистий рахунок навчального закладу, а потім - просити звіти про витрати.

Читайте:

П'ять основних фактів, які слід знати про право поліції на огляд приватних речей

Як громадянин може отримати допомогу з депутатського фонду

Рейдери не зможуть забрати квартиру, занесену до реєстру

Чому українці мають не менше право на спокійний сон, ніж жителі інших країн Європи

Станіслав Куценко,  начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві

КиевVласть

Теги: новости киева, школа, закон, станислав куценко, дежурство, деньги на ремонт

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.