вівторок, 5 листопада 2024 г.
Чим загрожує бюджет медицини, сформований без розрахунків

Чим загрожує бюджет медицини, сформований без розрахунків

Валерий Дубиль

Народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

На минулому тижні без серйозного обговорення Рада поспішно проголосувала за Бюджет на наступний рік. На жаль, і вже говорив про це, він майже не відрізняється від попередніх, хоча з 1 квітня медреформа торкнеться абсолютно всіх медзакладів України. Це може стати трагедією, бо за нової, “реформованої” форми фінансування – “гроші йдуть за пацієнтом” – надважливо, щоб тарифи на медпослуги були обґрунтованими, а їх і досі немає.

Чому так важливо, щоб тарифи, за якими НСЗУ оплачуватиме медзакладам послуги, були обґрунтованими? Бо від них залежить їхнє стале фінансування – чи будуть вони платоспроможними і чи не збанкрутують. Визначити, якими вони мають бути можна тільки практично – звернувшись до результатів пілотного проекту, який вже два роки проходить у 4-х інститутах НАМНУ. Весь цей час вони фінансувалися за принципом “гроші йдуть за пацієнтом”.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

У середу наш комітет погодив проведення круглого столу для детального обговорення та аналізу результатів реалізації пілотного проекту.

До речі, пілотний проект в Інститутах НАМНУ – один із двох, які запустили в Україні (другий – в Полтавській області). Зараз відгуки на нововведення – діаметрально протилежні і щодо ефективності реалізації, і щодо економічної обґрунтованості тарифів. При цьому рівень тарифів, які експерти вважають економічно обґрунтованими, відрізняється не у проценти та десятки процентів – а у рази та навіть на порядок. Про це я писав у минулих блогах.

Що я маю на увазі. Наприклад, представники НСЗУ раніше заявляли, що у Програмі медичних гарантій на 2020 рік передбачений тариф на вартість пологів (сума, яку НСЗУ буде оплачувати лікарням) 8,5 тис. грн. При цьому, якщо ви зараз відкриєте сайт будь-якого приватного пологового будинку, то побачите в рази більшу ціну на звичайні пологи без готельних послуг та ускладнень (приблизно 50 тис. грн). У Києві послуги з супроводу вагітності можуть коштувати 15-25 тис. грн, а пологи без ускладнень – від 60 до 120 тис. грн. Навіть у державних пологових будинках, які утримуються за кошти держави, “благодійні внески” пацієнта на пологи становлять від 12,5 до 40 тис. грн.

Як влада забезпечить виконання норм “реформаторського” закону про фінансові гарантії медичного обслуговування населення (наприклад, повністю безоплатні для породілля пологи), якщо платитиме медзакладу за тарифом, який не покриє навіть п’яту частину від витрат на їхнє проведення?

Це означає, що пацієнти будуть надалі оплачувати “подяки” та “благодійні внески”, медики – отримуватимуть принизливо малі заробітні плати, а медичні заклади замість розвитку будуть вимушені або “виживати”, або будуть приречені на банкрутство та закриття.

Крім цього, низькі та економічно необґрунтовані тарифи не зможуть забезпечити медиків гідною заробітною палатою, що ще поглибить кадрову кризу у галузі. Як приклад, за консультацію лікаря-спеціаліста НСЗУ буде платити медичному закладу 54,4 грн. Гадаєте, це мало чи багато? Пропоную розрахувати.

У місяці в середньому 176 робочих годин. Якщо лікар безперервно надаватиме консультації весь робочий день, а консультація триватиме тільки 20 хвилин (це середня тривалість рутинної консультації лікаря, якщо не треба глибинного обстеження та детального вивчення аналізів), то за місяць лікар проведе 528 консультацій та заробить для медичного закладу 28,7 тис. грн.

Багато? Віднімемо від цієї суми податки (9-10 тис.) та заробітну плату двох медичних сестер (мінімум по 5 тис. грн кожній), які йому допомагають (адже хтось повинен вести чергу, заповняти історію хвороби та іншу звітність!). На заробітну плату лікаря залишиться не більше 8-9 тис. грн! Це трохи більше, ніж вони отримують зараз, і нижче за середню заробітну плату по країні (10,8 тис. грн). І ця сума ну дуже віддалена від публічних обіцянок попередньої команди МОЗу – гарантувати мінімум у 20-25 тис. грн!

Та така інтенсивність праці (у “автоматичному” режимі весь місяць) – маловірогідна. Саме тому, у приватних лікарнях вартість консультації лікаря-фахівця значно вища. Від 150-600 грн за консультацію сімейного лікаря – до майже 1,5 тис. грн за консультацію кваліфікованого фахівця.

Тож перед поширенням Програми медичних гарантій на решту рівнів потрібна глибока професійна дискусія щодо результатів проведення пілотних проектів та економічної доцільності запроваджених у цих проектах тарифів на надання медичних послуг. На жаль, депутати взялися за це тільки зараз, після затвердження бюджету. Проте це нарешті станеться, а значить, ще є шанс сформувати економічно обґрунтовані тарифи хоча б на 2021 рік.

Читайте: Ситуація з гепатитом А у Чернігові може повторитися будь-де – в Україні немає санітарного нагляду

Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

КиевVласть

Теги: новости украины, бюджет, тарифы, медреформа, нсзу

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.