вівторок, 19 березня 2024 г.
Чи допоможе політ на Марс цифровізувати українські міста

Чи допоможе політ на Марс цифровізувати українські міста

Юрій Назаров

Голова SmartCity.UA, Голова комітету Smart City громадської ради при Міністерстві Цифровізації України

Схоже, що 2021 рік може стати роком нових технологічних проривів та відкриттів. Новина останнього тижня – висадка агентством NASA на Марсі нового роверу “Персеверанс”, головним завданням якого буде пошук на планеті слідів бактеріального життя.

Лише рік тому ми слідкували за запуском першого міжнародного зонду Об’єднаних Арабських Еміратів “Аль-Амаль” та першого китайського марсоходу. А тепер готуємося до старту місії NASA “Люсі”, яка, за задумом, буде вивчати троянські астероїди Юпітера. Паралельно Ілон Маск готується до запуску в космос ракети з цивільним екіпажем, а в Німеччині активно працюють над створенням ракет-носіїв для доставки у неземні простори вантажів, а також для виведення на навколоземну орбіту комерційних супутників.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Не відстають від “космічних” і “наземні” технології. Так, оператори мобільного зв’язку планують у 2021 році збільшити потужність своїх базових станцій 5G, а Японія і Корея будуть взагалі прагнути до 6G.

Основним завданням в області “інтернету речей” стане інтеграція штучного інтелекту, що дозволить перейти до “інтелекту речей”. А суперлогістика відкриє фантастичні перспективи перед кіберфізичними  платформами, що сприятиме появі у 2021 році зовсім нових споживчих сервісів. Удосконалюватимуться у світі також безпілотні автомобілі, технології у сфері медицини, екології та багато іншого.

Українське майбутнє

Звичайно, в Україні таке футуристичне майбутнє у 2021 році можна буде спостерігати хіба що з екранів планшетів чи телевізорів. Однак, і на місці наша країна точно не стоїть. Поки американці, китайці чи німці освоюють космос, в Україні розбудовують “розумні міста” тут, на Землі. Причому технології цифровізації впроваджують не лише у столиці, але й у невеликих містах та громадах.

Зауважу, що ми не створюємо розумні міста з нуля, заклавши у них системи міського електричного або й безпілотного транспорту, рециркуляції води, зниження рівня вуглецю в атмосфері, роботосервіс і таке інше. Ми не маємо можливості побудувати щось подібне до міста Тянцзинь Еко Сіті поблизу Китаю й Сингапуру чи Масдар в ОАЭ, фінансування яких відбувається силами надзвичайно багатих держав.

Поки що ми рухаємося альтернативним шляхом: вбудовуємо смарт-технології в уже існуючі міста, як це роблять Відень, Берлін, Копенгаген, Париж, Амстердам, Нью-Йорк, Сингапур, Токіо та інші.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Як показує практика, цей шлях наразі є найбільш ефективним, оскільки побудова реальних “розумних міст” з нуля – справа надзвичайно затратна та довготривала (жодне з таких міст ще не побудоване до кінця). Проте, навіть не маючи великих бюджетів, вже існуюче місто може значно покращити життя своїх громадян, впроваджуючи точкові smart city проєкти.

Візьмемо для прикладу Київ. Починаючи з 2015 року в столиці було реалізовано більше 40 проектів з цифровізації, серед яких Відкритий та Громадський бюджети, комплексна міська система відеоспостереження, яка налічує майже 7000 відеокамер, система диспетчеризації муніципального пасажирського та технічного транспорту, онлайн-сервіси для запису до дитячого садочку та до лікаря, е-петиції, Картка киянина, єдиний електронний кабінет мешканця, е-квиток та багато інших.

При цьому бюджет, який київська влада виділила на реалізацію програми “електронна столиця” у 2015-2017 роках, складав усього 702,9 млн грн, що в десятки разів менше, ніж у інших столицях Європи.

Надихаючі приклади

Не відстають від столиці й інші міста України. Власні smart city проєкти сьогодні розбудовують команди фахівців у Харкові, Львові, Івано-Франківську, Запоріжжі, Дніпрі, Вінниці, Полтаві, Дорогобичі, Мукачеві.

Основні сфери та напрямки трансформації у цих містах: е-демократія та управління містом, освіта, медицина, екологія, житлово-комунальне господарство, міська мобільність, безпека, туризм, інвестиції та бізнес.

Так, у Мукачево, яке визнали найкращим цифровим та мобільним містом в Україні з населенням до 100 тис. чоловік за підсумками 2020 року, в минулому році запустили веб-портал Smart City Мукачівської територіальної громади.

Завдяки цьому порталу у місті проводиться інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності, оперативне висвітлення планів влади, інформування громадськості про місцеві програми розвитку, розміщення проєктів нормативно-правових актів для громадського обговорення та прийнятих правових актів.

У Полтаві в 2020 році реалізували першу версію Poltava Smart City та продовжили роботу над розробкою інструментів системи – веб-порталу і додатку E-Poltava.

У Вінниці вже декілька років працює автоматизована система управління ЖКХ на хмарній платформі Microsoft, яка зробила роботу управлінських компаній більш ефективною і прозорою. Крім того, жителям міста доступний ряд електронних сервісів: онлайн-регістрація в дитячий садок, пошук необхідного маршруту міського транспорту та ін. Для забезпечення безпеки містян на вулицях також встановлені відеокамери.

В Дніпрі серед smart рішень – розумні зупинки, на яких є підзарядки для мобільних телефонів, Wi-Fi, інформаційне табло та світильники; єдиний електронний квиток в метро і трамваї; система розумних світлофорів та ін.

І таких прикладів в Україні можна назвати багато. Але ще більше можна назвати випробуваних та успішних розумних технологій, які можна перейняти та впровадити у наших містах та громадах в майбутньому, і користь яких не викликає сумнівів. Наприклад, це мережі сінгапурських smart-стоянок, які реєструють кількість та розміщення автомобілів, відправляючи у додаток дані про вільні місця. Або розумна система поливу води чи мережа “розумних” сміттєвих баків у Барселоні. Також актуальним є мобільний додаток на зразок Dubai Polis, який допомагає жителям Дубай сплачувати штрафи онлайн і повідомляти про правопорушення…

Якщо в Україні, нехай і поступово, будуть з’являтися все нові і нові smart city рішення, то футуристичне майбутнє ми скоро будемо спостерігати не тільки на екранах смартфонів, але й станемо його повноцінними складовими. Адже все починається з малого.

Головне пам’ятати, що, прагнучи стати надсучасним, місто не повинно ставити перед собою завдання втілення найактуальніших інновацій будь-якою ціною. Технології повинні розглядатися як інструмент досягнення конкретних цілей. А це означає, що найважливішим етапом втілення smart city є попередній аналіз ситуації, оцінка потреб і можливостей громади та реалістична постановка цілей.

Виконавши усі ці умови, а також нівелювавши корупційну складову при втіленні задумів, міська влада може розраховувати на ріст ефективності своєї роботи та комфортне майбутнє своїх містян.

Юрій НазаровГолова SmartCity.UA, Голова комітету Smart City громадської ради при Міністерстві Цифровізації України

КиевVласть

Теги: мнение, юрий назаров, юрий назаров, smart city, цифровизация, европейские города, smart city-проєкти

вівторок, 19 березня 2024 г.
09:45
Інженерними підрозділами ЗСУ з початку року знешкоджено понад 7,5 тис. вибухонебезпечних предметів
09:23
На столичному пішохідно-велосипедному мості знов тріснуло скло, - ЗМІ
09:01
Протягом минулої доби відбулося 61 бойове зіткнення, - Генштаб ЗСУ
понеділок, 18 березня 2024 г.
20:45
У столиці цього тижня заплановані продуктові сільськогосподарські ярмарки (локації)
20:34
Кличко попросив журналістів Bihus.info передати правоохоронцям інформацію щодо розслідування по заробіткам оточення Брагінського на контрактах з “Київським метрополітеном"
20:23
На Новопавлівському напрямку ворог, за підтримки авіації, 21 разів намагався прорвати оборону, - Генштаб ЗСУ
20:02
В Ірпені відкрили денний центр підтримки дітей та сімей
19:43
Зеленський зустрівся із членом Сенату Конгресу США Гремом
19:22
“Муніципальна Охорона” провели навчання з відпрацювання дій у разі позаштатної ситуації в столичних закладах освіти
19:05
Ірпінь відвідали представники міжнародної організації ЮНІДО
18:46
9 років тюрми отримав самопроголошений голова Димерської тергромади, який співпрацював з окупантами
18:26
На озері Богатирському було виявлено перевищення норми нафтопродуктів у 3,6 рази, - “Плесо”
18:03
На Київщині пройде лекція-презентація “Історія дайвінгу у Світі та Україні”
17:46
Чеська залізниця запускає новий поїзд до України
17:27
Столичні правоохоронці повідомили про підозру організаторам черговой схеми незаконного виїзду за кордон (фото)
17:05
У Києві спростять порядок встановлення меморіальних дощок
Календар подій
У столичних судах вирішується доля Венеціанського і Труханового островів
19 березня 2024 г. 09:00
У столичних судах вирішується доля Венеціанського і Труханового островів
Офіс Генерального прокурора вже більше року працює над тим, щоб у судовому порядку заборонити КП “Плесо” встановлювати прибережні захисні смуги на Венеціанському і Трухановому островах у Києві. На переконання прокурорів, в цих рекреаційних зонах і без того апріорі “лімітована” будь-яка господарська діяльність, а тому оголошення там захисних смуг може створити хибне уявлення про відсутність відповідних обмежень на цих та інших островах Дніпра. Наразі Генпрокуратура має успіхи у цій справі – вона виграла вже дві інстанції, але КП “Плесо” ще може скористатися своїм правом на касаційне оскарження. Враховуючи відсутність затверджених Київрадою ДПТ островів, навіть найбільшого Труханового, наразі загроза їх забудови виглядає досить суттєво.
Житло замість історичної будівлі: у Києві вирішується доля сторічної садиби Маліна
18 березня 2024 г. 09:00
Житло замість історичної будівлі: у Києві вирішується доля сторічної садиби Маліна
Посадовці КМДА формально ще можуть спробувати відстояти в касаційному суді свою позицію – не видавати МУО на проєктування, які допоможуть замовникам легально перетворити історичну садибу Маліна (1890 рік побудови) на вул. Олександра Кониського, 22 у сучасний житловий будинок. Чиновники до цього програли два суди по цьому питанню. Причина – історичному об'єкту офіційно не надано статус пам'ятки, а гучне рішення Київради від серпня 2021 року, яким власникам таких об'єктів було рекомендовано утриматися від здійснення робіт в них, як на цьому ще тоді наголошувала КВ, не має “зобов'язального характеру”. Поки київські активісти добиваються присвоєння садибі Маліна охоронного статусу, забудовники, які, схоже, пов'язані з “групою родин Негрича та Голиці", встигли зруйнувати значну частину будівлі. Відповідні слідчі дії станом на сьогодні ніяких результатів не принесли і, ймовірно, вже не принесуть.