“Черга смерті” у МОЗі зникне, коли його очолить професіонал
Зараз вся медична і пацієнтська спільнота стоїть на вухах: чи отримає Супрун портфель Міністра, чи МОЗ очолить професіонал. На призначення нового Міністра найбільше сподіваються важкохворі, адже халатне відношення до своєї роботи вже третій рік ставить під питання життя таких пацієнтів.
А все тому, що після першого півріччя у МОЗа знову, як і в минулому і позаминулому році, закінчилися гроші на оплату лікування важкохворих пацієнтів за кордоном. І знову у Міністерстві пропонують людям, яких кожен день очікування наближає до смерті, чекати на наступний бюджетний рік і виділення нових коштів.
Цьогоріч пролікували набагато більше пацієнтів, ніж минулоріч – 235. Але щоб черга зникла, потрібно виділити ще як мінімум 700 млн грн.
У минулому році ми разом з пацієнтськими організаціями та родичами важкохворих після багатомісячної боротьби змогли добитися від МОЗу додаткового фінансування за цією програмою.
Зараз ми знову включилися в цю боротьбу. І дуже сподіваємося, що вона завершиться на нашу користь одразу після зміни керівництва МОЗу.
А поки процес тотального перезавантаження влади ще не торкнувся уряду, ми бачимо повторення минулорічної ситуації – на наші обґрунтовані вимоги про виділення додаткових сум на лікування пацієнтів, Уряд починає грати в “бюрократичний теніс”. Гройсман киває на Мінфін, адже фінанси – це його компетенція, Мінфін киває на МОЗ, адже перерозподіл грошей за держпрограмами можливий тільки за ініціативою розпорядника коштів, а МОЗ киває на Мінфін – у нього цих коштів немає!!! Знову замкнуте коло нашої бюрократії.
Нічого. Ми це вже проходили в минулому році, коли нам самим довелося провести аудит невикористаних залишків за програмами МОЗу, знайти резерв коштів і змусити МОЗ це визнати і ініціювати їхній перерозподіл на лікування пацієнтів.
Цьогоріч залишки так само вийде знайти – вони є і чималі. Наприклад, поверхневий аналіз виконання програм МОЗу, проведений фахівцями Українського інституту майбутнього, показав можливість економії або перерозподілу на інші напрямки понад 1,3 млрд грн з реалізованих зараз МОЗівських програм.
Але таке виділення грошей – це оперативне гасіння пожежі. Українським пацієнтам же потрібен механізм, який унеможливлює її виникнення. Адже хоча щороку грошей виділяється все більше і більше, проблема з лікуванням важкохворих не вирішується і дефіцит коштів тільки збільшується.
Системним рішенням має стати не постійна відправка пацієнтів на лікування за кордон і трата наших бюджетних грошей на розвиток медицини в інших країнах, а розвиток медичних технологій в Україні.
Тільки в цьому році МОЗ відправив у Білорусь на трансплантацію нирки 125 пацієнтів, заплативши за це понад 300 млн грн. Українська медицина ж навіть зараз може робити більше 80 трансплантацій нирки в рік, при цьому вартість проведення трансплантації мінімум удвічі нижча, ніж у Білорусі. А при помірному розвитку системи трансплантації за 1-2 роки цей показник можна збільшити мінімум удвічі і практично повністю вирішити і проблему з необхідністю лікування таких пацієнтів за кордоном, і дефіциту грошей на подібні операції.
Це можна було зробити ще два роки тому. Але МОЗ повністю провалив розвиток національної системи трансплантації. І не тільки не покращив ситуацію, але і погіршив.
Команда Уляни Супрун розвалила єдиний ефективно працюючий центр трансплантації кісткового мозку в Охматдиті, викинувши висококваліфікованих фахівців на вулицю. Провалила команда і підготовку до впровадження положень нового закону про трансплантацію в 2019 році, через що всі трансплантації в нашій країні фактично зупинилися.
Провалила команда і реалізацію державної програми з розвитку трансплантації, на яку в минулому році виділили 112 млн грн. Замість того, щоб оплачувати трансплантаційним центрам проведення цих життєрятівних операцій для українських пацієнтів, МОЗ спочатку дев'ять місяців нічого не робив і не міг відкрити фінансування за програмою, а потім, зрозумівши, що ці гроші просто пропадуть, перерозподілив їх на покупку устаткування і розробку програмного забезпечення.
Минуло вже 11 місяців з цього моменту, а в реальності немає ні обладнання, ні реєстру трансплантації. Він ще навіть у тестовому режимі не заробив.
Скоріш за все, така ж доля чекає і 112 млн грн, виділених на фінансування розвитку трансплантації (лікування пацієнтів та проведення трансплантацій) на початку цього року. Майже 8 місяців минуло, а порядку використання коштів за програмою ще немає, фінансування не відкрито! Так що недбалість, бездіяльність або злочинний умисел (нехай це визначають компетентні органи) чиновників МОЗу і в цьому році можуть призвести до “порятунку” коштів, які виділяли на лікування людей, шляхом перерозподілу на покупку чергового обладнання або програмного забезпечення, постачання якого будуть чекати ще мінімум два роки. Так було минулоріч.
Єдиний спосіб їх використати за призначенням і врятувати життя не одного українця – терміново змінити керівництво МОЗу.
Так само можна побороти і порочне коло з ненаданням важкохворим українцям лікування – у МОЗ повинні прийти не “піарники”, а дійсно професіональна команда управлінців, яка стане працювати не на свій імідж, а на реальні запити українських пацієнтів. І наша фракція зробить все можливе, щоб саме вона очолила Міністерство охорони здоров’я у найближчий час.
