четвер, 12 грудня 2024 г.

Прогулка по улице Сретенской в Киеве

Прогулка по улице Сретенской в Киеве

Улица Сретенская упоминается в рукописях еще с 1784 года, но с тех пор она немного видоизменилась. Она получила свое название благодаря Сретенской церкви, которую снесли большевики (находилась она в конце улицы).

С 1939—1990 гг. улица именовалась в честь советской летчицы Полины Осипенко, которая установила рекорд по дальности перелета среди женщин протяженностью 6450 км.

В начале улицы находится пятиэтажный серый особняк №3/15 в очень скромном убранстве.

Построен он в 1915 году. К его созданию приложил руку архитектор Павел Голландский, который тесно сотрудничал с семьей сахарозаводчика Терещенко. Особняк известен благодаря своему жильцу, писателю Исааку Бабелю — автору "Конармии", которого советская власть расстреляла, обвинив в "антисоветской деятельности" и шпионаже.

Рядом с домом есть необычные скульптуры: лошадь, созданная из кухонных принадлежностей, земной шар из пластиковых бутылок, а также люди из компьютерных запчастей.

Еврейская библиотека и дом с женским ликом

Весьма необычный дом находится на ул. Сретенской, 4/13.

Пятиэтажный кирпичный особняк с "зубчатыми" декоративными элементами и красивыми женскими лицами на фасаде был построен еще в 1890 году. Спроектировал его зодчий Николай Казанский, который в столице построил около десятка разных особняков, большая часть из которых находится на Подоле.

Молодой архитектор в начале своей карьеры в Киеве прикупил дом на улице Сагайдачного и удачно женился на внучке уже известного на то время местного архитектора Ивана Антонова. Среди известных жильцов старинного дома Федор Мищенко — историк церковного права и известный византолог. Сейчас здание жилое, в небольшой части старинного особняка находится библиотека имени еврейского поэта Шварцмана, где можно найти редкие книги и газеты.

Чудотворная икона и спортшкола для деток

Старинный четырехэтажный особняк на Сретенской, 11, можно назвать красным пятном всей улицы, ведь построен он из красного кирпича.

Сейчас в нем общежитие и детская юношеская спортивная школа, в которой, возможно, занимаются наши будущие олимпийские чемпионы. Хотя в прошлом веке это был рядовой доходный дом, где жильцы снимали комнаты. Через дорогу находится небольшая часовня Сретенского храма, который был уничтожен коммунистами в 30-х годах прошлого века. Уже многие годы в мэрии идут разговоры о ее восстановлении, но пока только на словах. Храм существовал тут еще во времена Киевской Руси, правда, указывается, что тогда он был деревянным. Известно, что здесь в середине ХІХ века была построена каменная святыня, изображение которой можно найти на старых фото. Тогда баронесса Мария Штейнгель пожертвовала крупную сумму на строительство храма. Кстати, спроектировал его один из самых известных зодчих Киева Владимир Николаев. По преданию, там находилась чудотворная икона "Всех Скорбящих Радость".

Особняк, в котором бывал Паустовский

Четырехэтажное здание №15 украшено в центральной части необычным человеческим лицом, которое больше напоминает разъяренного мутанта.

В памятнике архитектуры в начале ХХ века проживала автор исторических романов Ольга Форш (в квартире №15). Вместе с семьей Форш квартиру делила семья известного искусствоведа Евгения Кузьмина. Он в 1913 году начал издавать журнал "Рыцарь", редакция которого находилась в этой же квартире. В издании было опубликовано одно из первых творений Константина Паустовского "Четверо", поэтому писатель заглядывал сюда неоднократно.

Дом для мировых отечественных светил

Здание на Сретенской, 17, хоть и не памятник архитектуры, но славится своими жильцами. Здесь проживало более десятка украинских ученых, в частности — химик Федор Бабичев, который сделал множество важных открытий и получил звание "Почетный профессор Соросовского университета"; генетик Сергей Гершензон, который работал над специфической темой мутаций; а еще — физик-теоретик Александр Давидов, с которым связывают названия научных физических явлений, к примеру "давидовские солитоны".

Стоя у дома, можно полюбоваться муралом, который нарисован на фасаде дома по ул. Большой Житомирской. Там изображен украинский Святой Георгий. В центре мурала — воин-казак с головой сокола, который борется со змеем. В одной руке у него сабля, в другой — булава. Воин-сокол олицетворяет в себе образ народа Украины, а змей — зло и беды, обрушившиеся на нашу землю.

Источник: kiev.segodnya.ua

Фото: Александр Яремчук 

Теги: новости киева, культура, мегаполис, улица Сретенская

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.