вівторок, 19 березня 2024 г.

Оксана Сироїд: “В законі про Київ ми чітко розмежовуємо функції громади, столиці та регіону”

Оксана Сироїд: “В законі про Київ ми чітко розмежовуємо функції громади, столиці та регіону”

Київ є одночасно і громадаю, і регіоном, і столицею України. І ці три функції мають бути чітко розмежовані в профільному законі, який може бути зареєстрований в Верховній Раді наприкінці січня – початку лютого. Керівник групи, що розробляє цей законопроект, віце-спікер парламенту та керівник київської міської організації “Самопомочі” Оксана Сироїд, запевнила, що ці функції в документі прописані дуже ретельно.

В першій частині інтерв’ю заступник голови парламенту розповіла про те, як треба писати бюджет, як має працювати виконком при Київському міському голові, як будуть відновлені столичні районні ради а чи є шанси створити київську агломерацію В другій частині Оксана Сироїд торкнулась проблеми розподілення трьох функцій Києва, дала прогноз щодо прийняття нового закону про місцеві вибори та запевнила, що “Самопоміч” ніколи не продавала політичну франшизу.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

KV: Щодо подальшого розвитку Києва. Ваші колеги по “Самопомочі” з Київради зареєстрували проект рішення про створення Київської агломерації. І це рішення вже прийнято.

О.С.: Це наша послідовна позиція. Є законопроект нашого Любомира Зубача “Про міські агломерації”. Це вистраждане рішення.

Ви всі пам’ятаєте сміттєву облогу Львова. Кажуть: а що заважало місту побудувати сміттепереробний завод? Заважала відсутність земельної ділянки. Коли місто обмежено межею забудови і ти не можеш за неї вийти, то де ж ти його побудуєш? Через те виникла блокада, бо село Грибовичі не давало згоди на прийняття сміття.

Грибовичі живуть за рахунок тепличного господарства, яка споживає безкоштовну воду зі Львова. Таким чином місто платить селу за сміттєзвалище. Тобто, безкоштовну воду вони хочуть, а приймати сміття – не хочуть. При цьому, село – в фактичній межі Львова. І, якби воно входило до Львівської агломерації, історія б склалась інакше.

Читайте: Львовский мусор доехал до Згуровки

Будь-яке велике місто вимагає території для розвитку. Тому ми зареєстрували цей законопроект.

Тим більш, ви ж слідкуєте за світовими трендами, ми пройшли цикл індустріальної держави і повертаємось до міст – мегаполісів. Функції держави будуть зменшуватись, функції міст, мегаполісів будуть збільшуватись. І чим швидше ми дамо відповідь на цей тренд – тим краще будемо розвиватись.

KV: А саме мер Києва Віталій Кличко підтримує створення Київської агломерації?

О.С.: Думаю, що мер Києва – підтримує. А голова КМДА – не підтримує (сміється). І це дуже гарний приклад для розуміння абсурду, що коїться в Києві.

Як мер, він має бути зацікавленим у розвитку громади, розвитку міської агломерації. Але в цьому не зацікавлений Президент. І голові КМДА скажуть: “К ногє! Сиди тихо, ти не хочеш агломерацію”. І він скаже: “Я не хочу агломерацію”.

Читайте: Киевсовет решил предложить прилегающим населенным пунктам объединиться в “Киевскую агломерацию”

Але я маю повернутись ще до одного дуже важливого питання щодо нашого законопроекту про столицю. Київ одночасно є громадою, регіоном та столицею. В законі ми чітко розмежовуємо ці функції.

KV: Тобто, ці функції врешті решт буде регламентовано?

О.С.: Так. Ось приклад: Вашингтон, округ Колумбія. Округ Колумбія – це муніципалітет. А Вашингтон є столицею.

У нас – Київ-Київ-Київ. Але маються на увазі три різні Києва: місто-громада, регіон-область та столиця, які мають бути розведені по функціях та повноваженнях. Наприклад, обслуговування органів державної влади є функціями столиці.

KV: До речі, сьогодні чи не найсистемнішими боржниками за комунальні послуги в Києві є саме органи державної влади. Пам’ятаєте, як Верховна Рада сиділа без опалення?

О.С.: Дуже пам’ятаю! І це через те, що ми маємо в одній особі мера та голову КМДА. Якби мер – одна особа - відстоював інтереси громади, а друга особа – голова КМДА – займався функціями столиці, то такого б не було. А так ми маємо два в одному – шизофренію (посміхається).

KV: Через систему виборів до місцевих рад  близько третини виборців в Києві та столичній області залишились без своїх представників у місцевих радах. Наступні місцеві вибори вже в 2020 році. Як ви думаєте міняти закон про вибори депутатів місцевих рад?

О.С.: Закон, за яким обирались місцеві ради, - це покруч. Хотіли вибори за відкритими списками, а вийшло як завжди – і люди залишились без представництва у місцевих радах.

Цей закон треба модифікувати.

KV: Яким чином?

О.С.: Ми продовжуємо відстоювати вибори за відкритими списками. Але запобіжниками мають бути дуже технічні речі, щоб округи не залишились без представництва.

Та я вже буда свідком, як відбуваються торги за закон про місцеві вибори. На жаль, в парламенті майже немає людей, які керуються здоровим глуздом та добрими намірами.

KV: Зважаючи на поточний склад ВР, можна просто сказати: “В парламенті майже немає людей”.

О.С.: Це найскладніший виклик для політика – залишитись людиною. Це майже impossible. Це ще Платон сказав: “Правитель має мати дві якості – здоровий глузд та добрі наміри”. Тут ( в ВР, - KV) бракує і того, і того. І через це ми отримуємо дуже сумні речі.

KV: З натяку зрозуміло, що, якщо й дійде питання до нової редакції закону про вибори депутатів місцевих рад, це станеться не раніше 2019 року, після президентської та парламентської кампаній. Так?

О.С.: На жаль, скоріш за все, так і буде. Зараз всі чекають на розклади, які будуть після президентських та парламентських виборів. І вже після цього почнуть редагувати закон під інтереси влади. Так завжди відбувається – і з законом про вибори депутатів ВР, і з законом про вибори депутатів місцевих рад.

Але що тут кумедно – ще жодна партія влади не пережила двох виборів, щоб вона не робила. СДПУ(о), “Наша Україна”, Партія регіонів, зараз - БПП і “Народний фронт”.

KV: Може наївне запитання, проте, невже парламентарі зовсім не розуміють, що рівень місцевого самоврядування та державний, парламентський рівень – це зовсім різні історії.

О.С.: Ви мислите, як нормальна людина, а не як політик. Я також не вмію мислити, як політики з досвідом. І через це на мене, на нашу фракцію часто дивляться, як на божевільних романтиків.

Спробую пояснити. Вплив на місцеві ради – це інструмент збереження влади. Якщо ти маєш своє представництво, точніше, контроль в місцевій раді, це гарантує тобі проходження в парламент на цьому окрузі.

Другий аргумент “досвідчених політиків” - це політична франшиза, продаж партійного бренду.

KV: Але у продажі партійної франшизи звинувачували саме лідера “Самопомочі” Андрія Садового.

О.С.: Ми ніколи не продавали франшизу “Самопомочі”. Партія з`явилась в 2012 році, в 2014 році пройшла до парламенту. В нас було дуже мало людей, а треба було готуватись до місцевих виборів. І почалося вимушене екстенсивне зростання партії – ми шукали людей.

Наша команда об`їхала в 2015 році всю Україну, ретельно перевіряла наших кандидатів. Але повністю захистись від політичної корупції - нереально. Людина схильна до корупції, така її природа.

І ми отримали подекуди відвертих агентів – в Чернівцях, в Івано-Франківську. Десь були люди з-під крила МВС та СБУ, завданням яких було взяти під контроль нашу партію.

Десь – це була історія збагачення, як в Дніпрі, де один хлопець став секретарем міської ради, другий – головою бюджетної комісії. Всілися на потоки й почали пиляти. Я особисто очолювала комісію по Дніпру. І ми прийняли рішення про виключення цих людей з партії, про відкликання з депутатів.

KV: Мера Білої Церкви Геннадія Дикого, якого підтримувала “Самопоміч”, також часто звинувачують в корупції.

О.С.: Не можу нічого про це сказати. Та, на жаль, тоді, в 2015 році, розробити щеплення від цього було неможливо. Але “Самопоміч” залишається єдиною політичною силою за всю історію України, яке публічно визнає наявність корупції та системно чистить свої лави. Це дуже складна історія, але це частина наших зобов’язань.

KV: Ми зачепились за партійну франшизу, бо вона є другою причиною, через яку в Верховній Раді не можуть прийняти нормальний закон про вибори депутатів місцевих рад.

О.С.: Політична корупція та олігархат напряму пов’язані з тим, що у нас така слабенька політична система. Важко сказати, де тут курка, а де яйце.

Є три джерела збагачення олігархії: доступ до держбюджету та закупівель, державні підприємства та приватизація та природні ресурси. Олігархи, стаючи на ці три потоки, висмоктують їх, викачують гроші, виводять їх в офшори, а потім валізами ці гроші привозять суди - і вкладають в свої медіа та створюють кишенькові політичні проекти.

Читайте: В КГГА начали считать, сколько киевляне должны Ахметову

Ці політичні проекти проходять до парламенту, формують уряд, уряд віддає три потоки олігархам – і так по колу.

KV: Ну і як це коло розірвати? Бо так відбувається не перше десятиліття.

О.С.: Осикові кілки мають бути в декількох площинах.

Наприклад, ми єдині, хто спустили фінансування партії з держбюджету до рівня району. Є публічне розпорядження партії, всі знають, як ми розподіляємо ці кошти. Решта партій витратила це фінансування в Києві.

То ж, будування політичних партій, які мають реальний зв'язок з людьми – це перший порятунок. Для цього треба міняти законодавство.

Друге – це прозорий державний бюджет. Щоб унеможливити його висмоктування олігархами. Зараз ми підготували за програмно-цільовим методом оборонний бюджет. Будемо його реєструвати в лютому.

Читайте: Порошенко подписал бюджет на 2018 год

Третє – комплекс пов`язаних рішень. Закон про критичну інфраструктуру, закон про управління державною власністю та приватизацію. Бо у нас є сьогодні закон про приватизацію державного майна. А що і як ми маємо приватизувати – незрозуміло.

Ми маємо почати від критичної інфраструктури, щоб зрозуміти, що і як м можемо приватизувати, а що приватизувати ми не можемо, і як ми маємо цим управляти. Тут ми також маємо більш-менш комплексне рішення.

І головний осиновий кілок – це закон про НКРЕКП. Було зроблено фейк, бо всі зациклились на процедурі формування комісії. А справжній закон про регулятора мав складатись з наступного.

НКРЕКП – це окремий орган виконавчої влади, а не домен президента. Друге – це колегіальний орган, де голову обирають серед членів комісії.

Читайте: “Киевэнерго” может поднять тарифы на электроэнергию и тепло еще на 7-13%

А далі – те, про що взагалі ніхто не говорить. Ми маємо чотири головні види енергоресурсів: нафта, газ, тепло та електроенергія. В кожному з них – п’ять ключових сфер: видобуток чи виробництво, зберігання, транспортування, дистрибуція та продаж. І в кожній з цих п’яти сфер є ліцензування, тарифікація та оцінка якості.

І закон про регулятора має це описати для споживача. Коли ці правила будуть прозорі, а не будуть керуватись власноруч головою регулятора, який є людиною президента, тоді ми отримаємо правильний ринок. Взагалі, у нас президент через контроль НКРЕКП, оборонної сфери, обласних адміністрацій контролює більшу частину бюджету, ніж уряд.

KV: Це стара історія. Щойно в 1994 році після перемоги Леоніда Кучми на виборах Президента було відтворено радянську партійно-командну вертикаль у вигляді державних адміністрацій, кожен Президент, незалежно від його імені, приречений стати узурпатором. І це ключова проблема в державному управлінні: у нас два рівноправні “директори України” - Президент та прем’єр-міністр. А конституційно цю мутацію зафіксовано в 1996 році.

О.С.: Президент та прем’єр-міністр навіть не рівноправні. Бо прем’єр хоча б відповідальний перед парламентом. А Президент взагалі ні перед ким не відповідає за свої дії.

Читайте: И пришел Кличко-2

Фото надане прес-службою віце-спікера ВР Оксани Сироїд

Спілкувався Антон Подлуцький

Теги: новости киева, кгга, киевсовет, мэр, самопомощь, законопроект, бюджет киева, местное самоуправление, оксана сыроед, закон про столицу, агломерація, политическая коррупция, закон про местные выборы, политическая франшиза

вівторок, 19 березня 2024 г.
15:43
Девелопер DIM та БФ “Захист майбутнього” відкрили масштабний збір на 20 мільйонів
15:22
Незаконна утилізація сміття завдала Бородянській громаді збитків майже на 630 мільйонів гривень
15:04
За 109 днів роботи соцпатруль у Києві роздав близько 22 тисяч гарячих безоплатних обідів
14:45
За добу втрати росіян зросли на 840 осіб, 10 танків та 30 артсистем, - Генштаб ЗСУ
14:24
Руслан Кравченко: Київщина та штат Вашингтон створять онлайн-платформу для розширення економічного співробітництва між регіонами
14:06
Киян запрошують взяти участь у Дні адопції та прихистити тваринку з притулку
13:44
Житній ринок на Подолі віддають в оренду на 15 років
13:26
На Обухівщині сьогодні, 19 березня, працюватимуть сапери
13:07
У палаючій багатоповерхівці на вулиці Романа Ратушного загинула жінка
12:46
На нанесення дорожньої розмітки в столиці спрямовують майже 2,4 млн гривень
12:25
“Укрзалізниця” додала ще один поїзд з Києва до Трускавця
12:02
Керівникам КП “Київавтошляхміст” правоохоронці повідомили про підозру у нанесенні збитків на 3,5 мільйона гривень
11:46
“Київпастранс” за 22 млн гривень ремонтуватиме дах Дарницкого трамвайного депо
11:25
У Дніпровському районі до кінця місяця проводитимуть стерилізацію та вакцинацію вуличних тварин (адреси)
11:03
Печерське управління поліції за 2,5 млн гривень планують оснастити новою сигналізацією
10:44
100 Волинська бригада ТрО запрошує на службу в підрозділах бригади
Календар подій
У столичних судах вирішується доля Венеціанського і Труханового островів
19 березня 2024 г. 09:00
У столичних судах вирішується доля Венеціанського і Труханового островів
Офіс Генерального прокурора вже більше року працює над тим, щоб у судовому порядку заборонити КП “Плесо” встановлювати прибережні захисні смуги на Венеціанському і Трухановому островах у Києві. На переконання прокурорів, в цих рекреаційних зонах і без того апріорі “лімітована” будь-яка господарська діяльність, а тому оголошення там захисних смуг може створити хибне уявлення про відсутність відповідних обмежень на цих та інших островах Дніпра. Наразі Генпрокуратура має успіхи у цій справі – вона виграла вже дві інстанції, але КП “Плесо” ще може скористатися своїм правом на касаційне оскарження. Враховуючи відсутність затверджених Київрадою ДПТ островів, навіть найбільшого Труханового, наразі загроза їх забудови виглядає досить суттєво.
Житло замість історичної будівлі: у Києві вирішується доля сторічної садиби Маліна
18 березня 2024 г. 09:00
Житло замість історичної будівлі: у Києві вирішується доля сторічної садиби Маліна
Посадовці КМДА формально ще можуть спробувати відстояти в касаційному суді свою позицію – не видавати МУО на проєктування, які допоможуть замовникам легально перетворити історичну садибу Маліна (1890 рік побудови) на вул. Олександра Кониського, 22 у сучасний житловий будинок. Чиновники до цього програли два суди по цьому питанню. Причина – історичному об'єкту офіційно не надано статус пам'ятки, а гучне рішення Київради від серпня 2021 року, яким власникам таких об'єктів було рекомендовано утриматися від здійснення робіт в них, як на цьому ще тоді наголошувала КВ, не має “зобов'язального характеру”. Поки київські активісти добиваються присвоєння садибі Маліна охоронного статусу, забудовники, які, схоже, пов'язані з “групою родин Негрича та Голиці", встигли зруйнувати значну частину будівлі. Відповідні слідчі дії станом на сьогодні ніяких результатів не принесли і, ймовірно, вже не принесуть.