п'ятниця, 22 листопада 2024 г.

Журналіст vs юрист: як порозумітися в роботі

Журналіст vs юрист: як порозумітися в роботі

Добридень, колеги! Колеги-професіонали, колеги-початківці й ті, хто лише здобуває звання журналіста. Адже журналіст – це не просто штатив для мікрофону, це людина з певним набором якостей, вмінь, навичок та вродженими талантами. Для здобуття цією професії необхідна сміливість, здатність красиво викласти літери на папір, аби сколихнути не одне серце, а також (відкриваю маленький секретик) – мати впевненість в собі. Інакше жоден політик, зірка чи інша відома людина і оком не поверне до вашого мікрофону, який дріботить через руку, яка труситься від страху. Це був довгий вступ, аби ви морально готувались до роботи над своєю самооцінкою.

Позаду мого шляху – декілька курсів, стос прочитаних книжок, робота в двох видавництвах, опубліковані статті, просування в соціальних мережах і навіть підготовка шкільних друзів до контрольних робіт з української мови.

Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"

Але я хочу зупинитися саме на роботі в другому видавництві – в юридичному. Оскільки за освітою (ну гаразд – от-от триматиму диплом в руках) я журналіст, редактор, видавець, – юридична сфера для мене, м’яко кажучи, не рідна. Хоча юристи також творчі люди, все ж конкретику, гнучку мову та простоту викладу журналісту в роботах правника побачити вкрай складно. Часом коментар юриста є чи не мукою для працівника ЗМІ. Тому інколи від всіляко намагається уникнути “складної” людини, а деякі видавництва наймають на роботу “свого” правознавця. На замітку не лише журналістам-початківцям, але й юристам: якщо Бог наділив вас здатністю стисло і зрозуміло надати юридичний коментар чи “розшифрувати” коментар колеги, то без роботи ви точно не залишитесь – ви спасіння багатьох редакцій.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Юристи окреслюють теорії і завжди залишають відступи для відсилки до законодавства. Пресі потрібне чітке “так” чи “ні” й чіткі зрозумілі факти, а не пів сотні сторінок юридичного обґрунтування. Для правознавця така дія є професіоналізмом, а для працівника ЗМІ – кілька зайвих годин копирсання в законодавчих актах. Юридичні статті чи не завжди складаються зі складних і довгих речень, підкріпленими різними формулюваннями та відсилками до статей. Переклад з “юридичної” мови на просту для журналіста часом є роботою непростою і дибки від цієї праці волосся у нього припинить ставати тоді, коли посивіє (тобто, коли працівник преси набереться досвіду).

Політикою багатьох засобів масової інформації є різнобічне висвітлення інформації та найширше розкритий прогноз розвитку подій. Та якщо вам трапиться юрист, який стверджує, що “існує лише один правильний варіант, бо це Закон” – вітаю, можливо, сьогодні ви також повернетесь додому пізніше. Адже сучасного читача задовольнить найширше розкрита відповідь журналіста, всі можливі розвитки подій, навіть абсурдні, але цілком реальні. І шукати тлумачення Закону вам доведеться або самотужки, або підключаючи більш говіркого правника.

Отже, яким чином шукати спільну мову з юристом? По-перше, найбільшою удачею буде вже найнятий в редакцію “свій” правознавець, до якого можна буде звернутись по допомогу після отримання довгих та незрозумілих коментарів. Якщо ж такого працівника в штаті немає – можна спробувати обговорити створення цієї посади зі своїм керівництвом. Варто згадати, чи немає серед ваших рідних чи друзів юриста – роботи для професіонала буде обмаль (та в тому разі, якщо він вимкне правника, а увімкне простого читача), та й юридичні питання навряд зустрічатимуться щодня (в залежності від сфері діяльності вашого ЗМІ). Увімкнувши внутрішнього психолога (який неодмінно живе в кожному журналісті), пробувати натрапити на правознавця, якому не байдуже своє ім’я та який проявить свій професіоналізм в роботі з пресою і донесе інформацію для простих людей зрозуміло. В його очах повинно бути сприйняття журналіста як колегу, а не як юридичного неука. Візьміть контакти у такого юриста та проявіть себе перед ним з найкращого боку, аби йому хотілось витрачати свій час на допомогу саме вам.

Найголовніше – все стає зрозумілим та виконується легко лише з досвідом. Працюйте з юридичними текстами, не віддавайте всю роботу правнику-помічникові в редакції, а намагайтеся розібратися в дечому самі.  Також ставте багато запитань досвідченим юристам, заглиблюйте думки в сказане й аналізуйте, щось запам’ятовуйте. А ще беріться вичитувати та редагувати юридичні статті – хоча спершу для творчої особистості вони стануть найкращим снодійним, та згодом ви отримаєте задоволення від власних результатів та навчитесь розуміти речення по розміру зі сторінку.

Я намагаюся саме так робити, і, здається в мене виходить. Хоча душа лежить до творчості, до соціальних тем. Але, дякувати долі, я маю роботу й набираюся досвіду. А життя покаже.

Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"

КиевVласть

Тетяна Харенко, “ЮН-ПРЕС”, без п’яти хвилин випускниця коледжу за спеціальністю “молодший редактор”

Теги: юн-пресс, журналист, советы, профессия

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.