вторник, 10 декабря 2019 г.

Я намагаюся бороти свої страхи до чогось нового, люблю Київ і його атмосферу

Я намагаюся бороти свої страхи до чогось нового, люблю Київ і його атмосферу

Я народився й виріс у шахтарському місті Горлівка на Донеччині. Але в зв'язку з воєнними діями наша родина з вересня 2014 року переїхала до Києва і я став  внутрішньо переміщеною особою.

В дитинстві, з перших  шкільних років, я мріяв стати економістом, хоча мої однолітки навіть слова такого не знали. А я пояснював три, на мою думку, вагомі причини:  моїм улюбленим предметом була математика, я обожнював точність і впевненість у своїх рішеннях, любив гроші за їх силу та за те, що вони завжди змушують людей діяти. А ще я в дитинстві  дуже захоплювався автомобілями: детально вивчав особливості всіх існуючих моделей машин, мав власну колекцію з міні-копій батьох авто. Це було приємне захоплення, бо вивчати це все я мав змогу і наочно,бо мій батько мав машину, у мого дідуся було кілька машин, роздивляючись які, а особливо їдучи на них (звісно, як пасажир), я отримував невимовну насолоду. Як зараз пам‘ятаю: їдеш, відчуваєш свободу та швидкість, вслухаєшся у звук мотору, згадуєш весь його принцип роботи, дивишся на торпедо і бачиш перед собою витвір мистецтва людського розуму та розвитку. Із всіх машин, як зараз пам’ятаю, особливе місце для мене займали Ламборгіні та більш сучасні Волги, на перших у індустріальному місті на Сході України покататися апріорі змоги не було, а от з другими мені особливо пощастило: у мого батька було 2 ВОЛГИ, спочатку - 31029, пізніше - 3110. Це було неймовірно! Ці авто мають свою особливу атмосферу!.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Та з початком війни мої погляди різко змінились, я відійшов від зацікавленості автопромом до майже фанатичності від військової справи й особливо військової техніки. Це були події весни-літа 2014 року: суцільний хаос навколо, невизначеність, стрільба, вибухи, над твоєю головою літаки випускають димові та теплові занавіси від ПВО, у вухах – свист від снарядів. У такій обстановці я просто зацікавився тим, що було навколо мене в той момент – військова техніка. Було цікаво дізнаватись про те, з чого стріляють за кілька сот метрів від твого дому, що може зруйнувати твою оселю, що ти маєш змогу бачити над головою, тим самим розвиваючи все більше і більше бажання позбутися цього всього на твоїй Батьківщині, стати військовим і захищати своїх батьків та рідне серцю місце. Я все читав, все слухав, все оцінював те, що відбувалося зі мною і моєю країною того літа. Так почався і вересень, навчання висіло в повітрі і точно не було одним із пріоритетів життя міста, допоки одного дня мій батько не дізнався про кадетський корпус в Києві, куди я, не зважаючи на те, що мені було 11 років, міг вступити. Не довго думаючи, я вирішив: їду до Києва, вбиваючи двох зайців одразу: задовольняю своє велике поривання до військової справи і маю стабільне навчання у мирних умовах в столиці.

Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"

Переїзд не був важким ані морально, ані фізично, бо планували, що в кадетському я буду жити 7 днів на тиждень, а мама буде забирати мене додому лише на канікулах, через що і з домівкою не прощались, і речей брали мінімум: невелику дорожню сумку і невеликий рюкзак. Але склалося не так, як гадалося. Приїхавши до Києва й прийшовши в Кадетський писати вступні іспити (а це було вже 11 вересня), ми дізналися, що проживання в ліцеї – не 7 днів на тиждень, як ми думали спочатку, а 5, тобто на вихідні потрібно їхати додому. У цей момент що в мами, що в мене був ступор, бо не зважаючи на мої не зовсім вдалі, на велику неочікуваність, результати вступних іспитів (адже я до цього був круглим відмінником), постала нова велика проблема:  вибір між поверненням до окупованої Горлівки та тим, щоби залишитись в Києві без житла, але при тому здійснити свою маленьку мрію – вчитися на військового. Вибрали другий варіант, бо, дякуючи Богу, у великій історії подій і пошуків ми знайшли наших київських родичів і деякий час жили у них. Так я  став людиною, наближеною до військової справи.

Хоч це дуже умовно і занадто голосно сказано, адже кадетський дуже далеко нагадує щось справді військове, але мова зараз не про це. З перших кроків перебування у Києві я трохи відійшов від захоплення військовою справою і справді був вражений київським транспортом та його масштабністю, інфраструктурою та організацією. Після невеликого індустріального міста з чотирма маршрутами тролейбуса й трамваю та маршрутками – 3 гілки метро, сотні тролейбусів, автобусів і десятки  трамваїв на кожній вулиці були справжнім дивом. Я занурився у вивчення системи роботи метрополітену, його історії, значення для міста, почав детально вивчати  історію київського електротранспорту. І просто насолоджувався кожною можливістю побачити і проїхатись на будь-якому міському транспорті, а в 7 класі хотів стати машиністом метро.

Та  через деякий час захопленість і плани пов’язати своє життя з комунальним транспортом все далі й далі відходили від моєї голови. А  вибір майбутньої професії наближався все ближче і ближче. Хоча мій офіцер-вихователь і казав, що знати ким ти хочеш бути в майбутньому важливо знати якомога раніше, я ніяк не міг визначатись. Я  був відмінником, усі  шкільні дисципліни, окрім фізики, у мене йшли однаково добре, а особливих захоплень не було. Після 9 класу я, подумавши: “Взагалі було б непогано писати”, вирішив спробувати свої сили в журналістиці, бо, якщо чесно мені набридло втрачати свої здібності  у військовій дисципліні та порядках, яких уже було достатньо для мене за 4 роки навчання в кадетському корпусі”. Так я став  студентом спеціальності “Видавнича справа та редагування”, Оптико-механічного коледжу КНУ ім. Т. Шевченка.  За рік навчання я й досі не визначився зі своїм вибором професії. Не знаю точно, чи я буду і далі навчатись на журналіста, чи вирішу піти на економіста, чи на політолога. Та точно можу сказати, що зараз я - підліток, що вчиться, намагається хоч якось саморозвиватись і любить відкривати щось нове у собі самому, намагатися бороти свої страхи до чогось нового. Я люблю Київ і його атмосферу, хоч і не в спальних районах, приміром Виноградаря чи Борщагівки, хоч свою нотку неповторного враження вони на мене справляють, люблю фотографувати, писати, читати, інколи нічого не робити і дивитися на небо та пташок, що в ньому вільно літають, люблю солодке. Раніше обожнював каву, а зараз повністю відмовився від неї у зв‘язку з її негативним впливом на шкіру обличчя. Особливо люблю київську Татру Т3, яка щодня виходить на трамвайні маршрути, захоплююсь архітектурою Києва та його щирими людьми, люблю слухати музику в жанрах електро, інді, хауз, мені подобається художнє мистецтво, хочу подорожувати, а особливо хочу обов’язково відвідати Киргизію, Таджикистан  та Іран з їх неймовірною природою. 

А що я ненавиджу?  Стандартний набір: брехню, злість, індеферентність до того, що тебе оточує. Хоча особливо хочу виділити конфлікт на Донбасі, проблеми екології, моменти, коли мене перебивають та несправедливість. 

КиевVласть

Матюха Кирило, 16 років

Теги: юн-пресс

понедельник, 9 декабря 2019 г.
20:43
“Киевводоканал” призвал киевлян перестать выбрасывать в унитазы посторонние предметы
20:26
На центральном ж/д вокзале Киева задержали “клофелинщика”
20:04
ТРЦ Gulliver победил в двух номинациях на международном фестивале-конкурсе “Выбор года”
19:49
Киевских школьников снабдят проездным, который станет ключом к электронному ученическому кабинету
19:44
За неделю в Киеве зарегистрировано 896 ДТП
19:27
В Боярке завтра, 10 декабря, будут отключать водоснабжение (адреса)
19:06
Столичные трамваи №№ 14, 15, 28, 33К будут работать в сокращенном режиме ближайшие несколько ночей
18:42
Департамент транспорта КГГА ищет замдиректора по парковкам и маршруткам
18:24
Ирпенские депутаты решили закрыть пункт выдачи метадона для наркозависимых (видео)
18:02
Киевская ОГА и КГГА договорились о реализации совместной стратегии обращения с отходами
17:42
Аэропорт “Киев” ожидает от властей столицы завершения строительства дороги от улицы Медовой к проспекту Лобановского
17:25
На Киевщине водитель выбросил из автомобиля пакет с оружием во время побега от полиции (фото, видео)
17:02
За неделю в рамках проекта “Врач в Вашем доме” было проверено более 1300 киевлян (график работы)
16:44
Алексей Кудрявцев: “Мы разработали целый набор инструментов искоренения коррупции”
16:23
В столичных ЖК “Медовый” и ЖК “Медовый-2” вырастет базовая стоимость “квадрата”
16:05
“Киевоблгаз” наградил победителей соревнования по мастерству аварийного управления автотранспортом (фото)
Календарь событий