понедельник, 27 мая 2019 г.

Ви все зможете: головне – вірити!

Ви все зможете: головне – вірити!

“… Ми пишемо й читаємо про героїв і “героїв”, про ворогів і політику, реформу медицини й про те, як “усе погано”! А чому не розповісти про звичайних людей, які лікують душевні рани? Коли я повернулася з війни, жоден психолог військового шпиталю не потурбувався знайти підхід “до маленької колючої рибки” яка ховає свої біди й проблеми за посмішкою й войовничим характером”. А тоді здивовано розводять руками: “І чому стільки суїцидів серед військових?”, - схвильовано бринить у слухавці голос Народного героя України, парамедика Олени Мосійчук з позивним “Мальок”, - Але мені пощастило. Я зустріла психолога Юлю, яка витягла мене й ще деяких моїх побратимів із болота зневіри. Якби не вона, хто зна, чи не поповнили б ми список суїцидників…. Чого б про таких “невидимих чарівників” не писати?”

А  й справді, чого б і ні? Психолог і гештальт-терапевт Юлія Онухова не відразу погодилася на зустріч, а лише дізнавшись, хто попросив розповісти про неї.

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” 

Молода тендітна жінка з проникливим поглядом захоплено розповідає про свою роботу.

За першою  освітою я – історик, закінчила істфак Донецького університету, але ще в 23 роки я знайшла своє покликання в житті – допомагати людям побороти свої страхи й переживання. І почала вчитися. Практикувати, знову вчитися, шукати свій духовний шлях розвитку, -  розповідає Юлія, - Якось  я подумки відмотала своє життя назад, як кіноплівку й чітко згадала, що ще своїх 5 років я примиряла дітей в садочку, в школі налагоджувала дружню атмосферу, в особистих стосунках завжди знаходила компроміси й гармонізувала спілкування. Все було визначено ще з дитинства - бути в майбутньому психологом.

Юля вивчала й вивчає різні психологічні практики й напрями, бере на озброєння  кращий досвід світової науки. Майже 15 років вона серйозно займається йогою “космо-енергохиллерст”, навіть деякий час жила в Індії. А зараз займається немедичним психологічним консультуванням, life-коучингом і психотерапією.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

- Моя робота, в основному, це  допомога дорослим людям, молодим парам і сім’ям, які стикнулися з різними життєвими труднощами,  але не опустили руки, бажають змін на краще.   Я допомагаю людям “розчистити” бачення, справитися з накопиченими тяжкими станами, для того, щоб  знайти стійкість і правильне розуміння суті реальності. Мій девіз в роботі — привести в гармонію всі внутрішні процеси клієнта і навчити обходитися в житті без психолога. Можливо, на мій вибір вплинули ще два фактори, - ділиться своїми переживаннями Юлія, - В чотири роки я пережила клінічну смерть, після якої стала більше розуміти людей, навіть дорослих. А ще моя прабабуся лікувала людей травами, словами, молитвами. Вона за власні кошти збудувала в селі церкву. Я взагалі переконана, що кожна людина народжується з тими чи іншими задатками й талантами – треба їх лише помітити й розвивати. Головне – їх вчасно розпізнати. Ось мій синочок у своїх 2 рочки – природжений лідер. Він керує всіма, і мною теж. До того ж,  керує розумно.

В яких ситуаціях необхідна моя допомога?  Насамперед, це проблеми емоційного характеру: самотність, присутність страху, боязні, занижена самооцінка, віра в нездатність досягти значних висот, почуття провини, образи, прихована заздрість, внутрішні переживання: тривоги, постійний стрес, безпричинні хвилювання, пригнічений стан, ознаки апатії, емоційна дисгармонія, раптові прояви агресії, депресивний стан, недовіра до навколишнього середовища. Це проблеми у відносинах з партнером: ніяк не налагоджуються стосунки, взаємозв’язок, раптово виникають конфлікти, образи на один одного, сварки через дрібниці, недовіру, зради, почуття нещасної любові, труднощі, пов'язані з сексуальним життям. Звертаються до мене і через проблеми у стосунках з батьками:  постійне почуття провини перед батьками, скрутне спілкування, “натягнуті” відносини, нерозуміння з боку рідних, невизнання особистості, відхід від батьків.  Особливі звернення – які стосуються так званої кризи особистості: не розуміння сенсу буття, його безнадійні пошуки, стресові ситуації, викликані сильними емоційними потрясіннями і змінами (зміна місця роботи, різкий занепад кар'єрного зростання), переїзд, вагітність, народження дитини, духовна криза. Останнім часом доводиться працювати над вирішенням проблем клієнтів з ЛГБТ, їх рідних і друзів: невизнання, неприйняття своєї особистості, віра в “неправильність” своїх поглядів і уподобань, перепони на шляху до мети, викликані сексуальною орієнтацією, складності з гендерною ідентичністю; переживання публічного розголошення інформації (аутинг), добровільне визнання своєї належності до сексуальних меншин, складності, викликані сексуальної ідентичністю близької людини, члена родини, друга. Але найбільш важкими є проблеми, пов’язані з наслідками психологічної травми: військові психологічні травми, дитячі психологічні травми, пережите зґвалтування, зловживання сексуального характеру, моральне придушення в сім'ї, фізичне, психологічне насильство, пригнічений психічний стан на роботі, втрата дорогої людини,  смерті, з якими люди стикаються в зоні бойових дій, внутрішні проріджування через затяжну хворобу.

Лікування ПТСР – людина в намальованому колі

Під час подій на Майдані я йшла до людей, спілкувалася з ними, надавала психологічну допомогу в Українському Домі. А коли почалася війна на сході України, до мене почали приходити й телефонувати жінки-волонтери й жінки-військові: неврози, розлади психіки, панічні атаки, нерозуміння як бути й жити далі, як адаптуватися до мирного життя.  В таких випадах я часто використовую психологічну техніку “Коло”. Спочатку я пропоную клієнту на звичайному листку намалювати коло, в центрі якого – людина. Поруч намалювати або написати всі почуття й відчуття, які навалилися на людину за останній час (негативні). У тебе є вибір - створити нове поле життя, тобто намалювати нове коло. І нові бажання, позитивні думки. Можна малювати стільки кіл, скільки буде мрій, бажань, ідей. Необхідно відчути, пропустити через  себе кожне коло на рівні енергії. Й описати свої відчуття на фізичному рівні. Нейрофізіологи стверджують: “Кожна думка – нейронний заряд, кожне слово – матеріальне. Це - афермації”.  Часто люди, які пережили сильні стреси, війну, знаходяться в стані так званого “болота”, невизначеності, але з цього можна вийти в “ресурсний стан”. Далі – робота кожного дня. Через 2-3 місяці – чітко визначені позитивні зміни. Головне – не втягуватися в агресію, не подавляти почуття, а проживати, проговорювати їх.

Юлія з обуренням  і сумом зазначила, що зараз на весь Київ з учасниками бойових дій у Києві працюють лише п’ять  спеціально підготовлених психологів і стільки ж громадських організацій, які можуть грамотно надавати психологічну допомогу ветеранам війни. А для жінок-ветеранів, яких сьогодні – понад 12 тисяч, взагалі немає ніяких програм реабілітації, хоча їм це потрібно значно більше, ніж чоловікам! У жінок, які пройшли через війну, дуже багато проблем із чоловіками. Тут спрацьовує принцип: “Я- сильна, я бачила чоловіків у різних ситуаціях, я воювала! З ким я можу бути поруч?! З оцим?!...”

Іноді голос Бога – це гумор, жарт, досвід бути в межах контакту. Головне – дати людині зрозуміти, що вона – не сама.  

- На мій погляд, єдино вірного методу консультування і терапії не існує, - каже психолог, -  Універсального способу не винайдено, тому я використовую індивідуальний підхід. Орієнтуючись на клієнта, я зосереджую всі сили на пізнання його особливостей і потреб. Я розумію, наскільки важливо оточити людину підтримкою, тому всі мої сеанси включають в себе щирість і неупередженість, прийняття суті, шанування почуттів і повагу до людини, “переживання” разом з нею.

У своїй роботі Юлія Онухова використовує також практики очищення вогнем (свічкою) й водою, тілесні практики.

- А  як, наприклад,  з точки зору психолога, пережити зраду?

- Для цього я раджу зробити 7 кроків, - пояснює Юлія, - Перше: усвідомити що по суті, вас ніхто не зраджував.  Просто ваше уявлення про те, як можна / потрібно поступати з іншими і з вами, не співпало з морально-етичними цінностями того, хто скоїв вчинок, який вас поранив. Кожен має право чинити так, як йому хочеться.

Друге: не концентруватися на почуттях, які можуть стати для вас деструктивними станами. Так, хворобливі ситуації розширюють сприйняття людини і картину світу, в них можна знайти неоціненний досвід. Але постійно прокручувати їх у голові створюючи нейронні зв'язки, які підтримують і пожирають самі себе,  все ж не варто. Тобто, припиніть самі себе накручувати!

Третє: дозволити собі по повній прожити всю гаму почуттів в режимі кінцевої дати. Тобто, дати собі установку: я буду проживати цей стан 3, 5, 7, 14 днів. Посилити переживання сумними фільмами, сумними піснями, розповідями де головний герой проживає подібні ситуації. Що це дасть? Ухвалення, прожиття, вихід почуттів і як наслідок зміна стану. Навряд чи це дасть гарантії, що всі почуття зникнуть безслідно, але інтенсивність переживань буде знижена.

Четверте: працювати з агресією, злістю, гнівом, сумом тощо. Неможливо прожити ситуацію,  якщо вас будуть долати ці почуття. Як їх прожити? Відчуйте, що хоче ваше тіло коли ви відчуваєте злість і агресію? Бити? Різати? Кидати? А печаль? Плакати? Ходити по місту під сумні пісні? Що зі списку вам відгукується більше, те й робіть. Якщо хочеться бити - бийте подушку і говоріть на неї все, що хочеться сказати кривдникові. Можете  рвати або різати ножицями  папір, газети, журнали. Можете кидати посуд, який не б’ється.  

П'яте: дихати! Гормон стресу підвищує серцебиття і дихання стає переривчастим і прискореним. У такі моменти здається, що повітря мало і земля йде з під ніг. Важливо пам'ятати, що глибокі вдихи і видихи і концентрація на диханні вирівнює емоційний фон, насичує кров киснем і як результат настає заспокоєння. Дихати необхідно животом. Вдих розтягуючи стінки живота, видих втягуючи живіт. Пробувати вдихати протягом від 7-10 секунд і відповідно видихати від 7-10 секунд також. Кожен раз подовжувати час вдихів і видихів.

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” 

Шосте (найважче): пробачити того, хто вам зробив боляче. Але це можливо тільки тоді, коли всі слова сказані й почуття прожиті, немає претензій. Дивитися вище як це зробити.

Сьоме: написати коротке оповідання переписуючи вашу історію з тим кінцем або сюжетом який вам буде подобатися. Головне пам'ятайте, що будь-який біль не вічний. Кажуть, час лікує. Я з цим  не погоджуся - ви самі собі лікар  і ліки. Біль неминучий для будь-якої людини, але страждати або жити щасливо- це ваш вибір.

КиевVласть

Наталя Плохотнюк

Теги: юн-пресс, психолог, психологическая реабилитация, Юлия Онухова

понедельник, 27 мая 2019 г.
10:03
Курс валют в Киеве: 27 мая 2019
09:47
Кличко: Вандалам не удалось оставить серьезных повреждений на пешеходно-велосипедном мосту
09:26
Маршрут столичного автобуса № 104 изменится 27 и 28 мая из-за ремонта на улице Светлой (схема)
09:01
Сегодня, 27 мая, на улице Институтской в Киеве будет ограничено движение транспорта
07:15
Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 27 мая 2019 года (полный список населенных пунктов)
07:00
Погода в Киеве и Киевской области: 27 мая 2019
воскресенье, 26 мая 2019 г.
21:31
Появилась предварительная версия причин появления повреждений стеклянного пола на новом мосту в Киеве (фото)
18:30
Кличко обратился к правоохранителям из-за вандализма на мосту между Владимирской горкой и Аркой дружбы народов (видео)
18:01
“Пробег под каштанами” в День Киева-2019 собрал рекордное количество участников (фото)
17:13
По стеклянному полу открытого вчера столичного пешеходно-велосипедного моста пошли трещины (фото)
16:25
Депутат Киевсовета Александр Пабат заявил о выходе из фракции “Солидарность”
15:07
Премьер-министр Владимир Гройсман от имени правительства поздравил жителей столицы с Днем Киева
14:03
Карплюк представил первую серию проекта “Ирпень: история успеха” (видео)
13:06
Зеленский поздравил киевлян с Днем города
12:04
Официальное открытие пляжного сезона в Украинке запланировано на 8 июня
11:33
Кличко открыл новый пешеходно-велосипедный мост между Владимирской горкой и Аркой дружбы народов (фото)
Календарь событий