четвер, 12 грудня 2024 г.

Ніч у медуніверситеті: анатомія історії

Ніч у медуніверситеті: анатомія історії

Студенти-історики університету ім. Шевченка з Творчого об’єднання “Ніч в університеті” провели театралізовану екскурсію Київським медуніверситетом ім. О. Богомольця.

Пізнього весняного вечора перед морфологічним корпусом столичного медичного вишу зібрався чималий натовп молоді. В  основному – студенти, серед яких – багато майбутніх медиків. Усі вони прагнуть потрапити на нічну екскурсію.

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” 

Юнак у форменій тужурці студента-медика кінця позаминулого століття вводить у короткий курс історії вишу. Це – Олексій Руденко, організатор й ініціатор творчого об’єднання, випускник істфаку.

Він розповідає про створення в Києві Університету Святого  Володимира, наголошуючи, що відкриття медичного факультету довершило створення традиційного комплексу навчальних дисциплін в одному навчальному закладі. Захоплено розказує про історичні постаті, про першого декана медичного факультету Володимира Караваєва,  дає характеристику студентства ХІХ століття:  "...типовий студент Університету св. Володимира 1834–1840-х років, - це юнак, віком близько 20 років, який закінчив середній навчальний заклад західних і південно-західних губерній Російської імперії й успішно склав вступний іспит. У складі студентів була представлена молодь з усіх суспільних станів. Серед них переважали католики, адже власне поляки складали спершу вагому основу студентства Університету в Києві. Що цікаво, медичний факультет впродовж 19 століття був найпопулярнішим в Університеті!”.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Але як виглядав типовий студент Університету в перші десятиліття його існування?

Чим займались студенти-медики у вільний від навчання час? І що вони робили в одній з найбільш загадкових (для простих киян) будівель Києва?

- Після початку Першої світової (Великої) війни велика кількість випускників та співробітників медичного факультету Університету святого Володимира почала реалізовувати свою місію як безпосередньо при військових частинах, так і в госпіталях у містах далеко від лінії фронту, - розповідає гід, -  Проте доля кожного з них склалась по-різному. Наприклад, випускник медичного факультету Олексій Богаєвський був лікарем-рентгенологом у госпіталі одного з піхотних полків і продовжив свою службу при Київському військовому госпіталі, а також заснував першу кафедру рентгенології в Київському медичному інституті у 1920-і. Валентин Войно-Ясенецький (Архієпископ Лука) очолив земський лазарет для лікування поранених і полонених солдатів, навіть захистивши дисертацію "Регіонарна анестезія" у 1916 році. У 1923 році він прийняв чернечий постриг і сан єпископа, ставши одним із місцевовшановуваних святих Української Православної церкви.


В програмі екскурсії:  типові розваги студентів-медиків Університету Святого Володимира, останні (для кінця ХІХ-початку ХХ ст.)  новинки  медичної науки, невдалі спроби інспекторів контролювати життя студентів, боротьба суфражисток за жіночу освіту,  лікування у шпиталях  під час Першої світової війни впродовж 1914-1918 років. Завершилася майже двогодинна екскурсія досить жорстокою (але історично правдивою реконструкцією так званої “справи лікарів”).

Театралізована історія починається  в лекційній залі вишу зі студентських буднів і практики майбутніх медиків 100-150 років тому. Далі ми потрапляємо до зали з експонатами  скелетів - людських вад. І дізнаємося, як студенти-медики крали трупи з міських кладовищ аби було на чому тренуватися робити операції.


“А що ще лишалося робити, - пояснюють студенти Іван  Жуковський і Богдан Бубач, - Вчитися на чомусь треба ж було… Є згадки, поліцейські хроніки й історичні факти, де зафіксовані такі випадки. Звісно, не обійшлося й без чорного медичного гумору”.



Проходячи закапелками університету, відвідувачі потрапляють на заняття вищих жіночих медичних курсів, а в своєрідній кунсткамері – на засідання своєрідної медичної ради, де “продвинуті” жінки, що приїхали з Європи до “відсталої Російської імперії” намагалися в Києві впроваджувати європейські новинки.  Ось  як ви вважаєте, наскільки сильно відрізнялись операції 1860-х від, скажімо, операцій у 1920-х роках? По-перше, тільки-но винайшли і випробували наркоз. Зазвичай використовували ефір, дещо рідше - хлороформ, а з 1860-х років - ще й нову, дуже перспективну (спершу) речовину у анестезії - кокаїн. По-друге, тільки зароджуються принципи дотримання гігієни, а медики доволі часто проводили операції прямо у робочому одязі - сюртуку, пальті, сорочці. Варто пам'ятати, що у Києві 19 століття найкращі лікарі одночасно працювали і викладачами Університету святого Володимира.


Вразила реконструкція шпиталю І-ї світової війни, де поруч помирали і поранені бійці й тифозні хворі, де лікарі й сестри милосердя без медикаментів і, навіть, без перев’язочних засобів намагалися рятувати життя  солдатів і офіцерів. Тоді як військове командування  ці проблеми цікавили дуже мало – штабісти віддавали нелогічні й бездумні накази – ну, майже все, як і сьогодні (з поправкою на час і прогрес).

І, нарешті ми стаємо свідками страшних допитів  у застінках  НКВС лікарів, яких звинувачували  у сфабрикованій “справі лікарів”.

Особисто мене трохи неприємно вразило, що організатори надзвичайно цікавої театралізованої екскурсії обійшли своєю увагою студентів-медиків  і лікарів, які воювали на фронтах ІІ-її світової війни, захищали Київ у ополченні, копали окопи, гинули  на полях і польових шпиталях страшної війни. Але це вже – зовсім інша історія.

Автор ідеї Олексій Руденко пояснює, що в такий спосіб студенти намагаються відтворити хід історії: “Це волонтерська ініціатива студентів і випускників історичного факультету університету ім. Шевченка. Ми вивчаємо історичні події, знайомимося з локаціями, з документами, пишемо сценарій”, - розповідає керівник проекту, - “репетиції проходять здебільшого в студентському гуртожитку. За два роки існування Творчого об’єднанням ми вже проводили подібні екскурсії на різні історичні теми в Шоколадному Будиночку, в червоному корпусі, в КПІ, в Софії Київській.  В медунівері керівництво закладу пішло нам назустріч. А от деякі співробітники  на місцях намагалися “ставити палки в колеса”.

Учасники театралізованого дійства щиро обурюються діями деяких співробітників.

- Єдине, чого я не можу зрозуміти -  це ставлення співробітників університету. – пише у ФБ, Костянтин, один із акторів-реконструкторів, - поки ми репетирували й готувалися до івенту, як мінімум  від трьох різних людей, я і актори моєї локації чули  фрази типу: “А ви хто взагалі такі?”, “А хто вас сюди пустив?”. Це нормально, коли перед проведенням івенту хтось із керівництва просить показати “подання”, щоб  переконатися в легальному порядку проведення.  Але коли кожних 5 хвилин нас намагаються  вигнати з аудиторії – це взагалі не мотивує. А коли ми виходили фотографуватися, нашу аудиторію (з речами й реквізитом) встигли замкнути. А за 5 хвилин до  початку екскурсій  до  нас підійшла жінка, і, не представившись, почала в грубій формі вимагати, щоб ми негайно пішли й принесли їй подання.  Але найбільше мене шокував такий  діалог:

- Та ви взагалі знаєте скільки коштують  ці ембріони?!

- Не знаю. А скільки?

- Та хто ви такий, щоб я вам говорила?!

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” 

На щастя, відвідувачі, які були активними учасниками дійства, цього не помітили.  Чекаємо обіцяну Олексієм Руденком “Ніч в університеті”, яка відтворюватиме події в Києві в 1919 році.

KиевVласть

Наталя Плохотнюк

Теги: новости киева, юн-пресс, история, экскурсия, медуниверситет, ночь в университете

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.