Ми повинні не лише поважати рідну мову, але й розмовляти нею
Торік на “Прес-весну” я писала конкурсний матеріал, для якого проводила журналістський експеримент, щоб зрозуміти: чи розмовляє Бердянськ українською? Як виявилося, ні. Бердянці не лише не розмовляють, але й у більшості випадків не знають досконало державної мови. Проте, з цього року ситуація починає докорінно змінюватися. Ще в жовтні 2017 року в нашому місті відкрили безкоштовні курси української мови.
Чи буде через декілька років Бердяньск україномовним?
Я вирішила особисто познайомитися з тими людьми, які починають змінювати Бердянськ уже сьогодні. Ледь не заблукавши поміж багатоповерхівок, я довго шукаю місце для проведення занять — міську бібліотеку. Всередині бачу плакат: “Безкоштовні курси української мови”, отже Google map не помилився з маршрутом. Заходжу в порожній читальний зал бібліотеки, а через кілька хвилин викладач - симпатична жінка з ідеально прямою осанкою. Вона розповіла, що на курсах в двох групах навчаються люди різного віку, соціального стану й роду діяльності, яких об’єднує прагнення вивчити українську мову.
Матеріал створено в рамках Проекту"Юн-Пресс-KV”
“Ми намагаємося дати людям можливість не тільки вивчати, але й практикувати українську, розмовляти нею, тому що в Бердянську, на жаль, рідна мова не дуже поширена”, - ділиться зі мною вчитель української мови Владілена Молчан, — Звісно є різниця в процесі викладання для дітей та дорослих. Я відпрацювала у школі 24 роки, починала з початкових класів, потім викладала старшокласникам та студентам. Навчати дорослих взагалі по-іншому. Студенти приходять для того, щоб отримати оцінку в залікову книжку, а тут люди приходять, тому що їм це подобається, вони самі прагнуть цього. Це дуже приємно, віддача така, якої немає ні в школі, ні в вищих навчальних закладах”.
Через те, що саме ці безкоштовні курси працюють по всій країні, вони мають єдину програму, яку з самого початку розробили організатори. Але наша Владілена Володимирівна працює за своєю авторською методикою.
“Програма, яку мені дали, на мій погляд, дуже вузька. Дорослій людині потрібно значно більше. Мені дозволили викладати так, як я вважаю за потрібне. Тож я навчаю елементам риторики, адже тут навчаються і юристи, і робітники, і керівники закладів, і вчителі. Я даю знання з народознавства, бо їм дуже цікаві українські народні звичаї та обряди. Під час наших зустрічей ми знайомимося з усною народною творчістю, слухаємо пісні”, - розповідає педагог.
Поки ми розмовляли з учителькою, в аудиторію потихеньку заходили перші учні. Тема сьогоднішнього заняття - “Речення”. Відкривши буклет, бачу багато правил, а на зворотному боці - практичні завдання. Ознайомившись з теоріею, слухняні учні починають розбирати речення. Не можу стримати посмішку, бо виглядає це дуже незвично. Уявіть собі юристів, бухгалтерів, продавців керівників установ, які шукають підмет і присудок. Мені здається багато учнів зі звичайних шкіл їм би позаздрили, бо навряд чи вони мають таку ж саму жагу до нових знань.
Серед присутніх яскраво виділяється одна жіночка. Вона підіймає руку майже на кожне запитання вчителя та вільно розмовляє українською. Після уроку прямую до неї, знайомлюся. Виявляється, Інна прийшла на курси аби підтримати своїх сором'язливих подруг.
“У повсякденному житті я, зазвичай намагаюся спілкуватися українською, але в Бердянську це важко робити. Справа в тому, що мені часто доводиться їздити до Києва, де я маю змогу вільно спілкуватися українською, адже більшість киян - україномовні”, - говорить Інна Власова, - “Ми живемо в Україні і повинні не лише поважати рідну мову, але й розмовляти нею, робити всі кроки, аби наша українська розквітала!”.
Не можна не помітити єдиного чоловіка в групі. Олександр - керівник Бердянської Української громади. Він пішов на курси, бо для його роботи потрібно досконало знати українську. Чоловік каже, що ці курси дали йому багато нового.
“Я вдосконалив мову, познайомився з багатьма цікавими людьми та почав більше розвивати себе. На мою думку, розмовляти українською дуже важливо, адже у нинішній час, коли в нас іде війна, мова - це дуже сильна зброя!”
Уже за місяць допитливі дорослі учні будуть складати іспит на знання української, і я щиро впевнена, що вони отримають найкращі результати! Але вже зараз особисто я ставлю їм найвищий бал, адже це люди, які вже зараз змінюють наше місто на краще. Україна починається з мови, а зміни починаються з кожного з нас, то дійте!
Матеріал створено в рамках Проекту "Юн-Пресс-KV”
