суббота, 28 марта 2020 г.

Iван Гайдук – “вільний художник незалежної України”: погляд крізь простір і час

Iван Гайдук – “вільний художник незалежної України”: погляд крізь простір і час

У Київському Палаці дітей та юнацтва відкрилася виставка  художника Івана Гайдука “Повернені імена”.

У Галереї  “Дім Миколи” - 15 художніх полотен майстра-самородка, з яких на нас дивляться історичні постаті, знакові для України, для її державності й незалежності:  Іван Гонта й Богдан Хмельницький, Максим Залізняк й Петро Калнишевський, Іван Богун. Картини вражають фотографічною точністю й деталями образів. Неможливо передати словами розпач матері, яка втратила на фронтах Великої війни десять синів і чоловіка, - а художнику вдалося виписати цей біль і передати його глядачу.

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”   

Пензлю цього талановитого черкаського майстра живопису належить понад 600 картин, написаних з величезною любов’ю до Батьківщини  й нашої історичної спадщини. Сам Іван Гайдук завжди називав себе “вільним художником незалежної України”, й підтвердженням тому є оспівані ним рідні пейзажі, галерея портретів: від простих селян до видатних історичних постатей. Гайдук написав портрети майже всіх гетьманів України, а також створив живописні образи  Івана Мазепи, Степана Бандери, Романа Шухевича, Івана Богуна, Михайла Грушевського, Василя Симоненка, Симона Петлюри, Володимира Винниченка та інших діячів національного відродження. Серед його творчості особливе місце займають картини на православну тематику. Іван Михайлович розписав іконостаси понад 20 церков, а також написав багато  ікон,  за що українська православна церква відзначила його  пам’ятною медаллю “Заслужений іконописець України”.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Проникливість, задушевність та поетичність образів, його власний неповторимий живописний почерк, легкість мазка, прозорість фарбового шару та стриманість колориту досягли  в роботах майстра великої живописної виразності. Картинам Гайдука  притаманна життєва повнота, яка є самобутнім гімном красі й різноманітності світу, де людина має жити у гармонії з вищими вселенськими силами. За своєю інколи зовнішньою стриманістю в них завжди відчувається багато­барвне внутрішнє життя і характер.

Велику увагу привертає до себе автопортрет художника, виконаний зрілим та вже впевненим у собі людиною-майстром. Митець зобразив себе у робочому одязі з палітрою та пензлями в руках у своїй майстерні, де мистецтво художника сприймається як повсякденна праця, але, у той же час, у зовнішньому вигляді майстра – радість відчуття святковості і свята праці.

Життєвий шлях майстра був дуже непростим. На Уманському базарі знайшли немовля з запискою в пелюшках: “Гайдук Іван Михайлович, народився 1 травня 1923 року”. З перших днів життя хлопчик виховувався в дитбудинку, потім лиха доля закинула його до трудової колонії. Можливо, захоплення малюванням і  врятувало підлітка від слизької дороги.  З перших днів  війни Іван пішов захищати свою країну, де не просто геройськи воював, а й малював навіть на важких фронтових дорогах  Другої світової війни, в короткі хвилини перепочинку.  Після війни талановитий юнак-самородок  без академічної художньої освіти разом з ленінградськими та київськими скульпторами створював обеліски й пам’ятники загиблим воїнам у містах і селах України (всього – 22 пам’ятники), писав портрети воєначальників і полководців, простих трударів і передовиків виробництва. Він не тільки розписував стіни, малював картини для інтер’єру, а й сам створював сценічні декорації.

Його надзвичайний талант, енергійна вдача феноменальна зорова пам’ять і наполеглива праця принесли йому великий успіх. Гайдук самостійно опанував техніку живопису і став серйозним живописцем. Іван Михайлович свої картини не продавав, він їх дарував колгоспам, музеям, православним храмам, картинним галереям не тільки в Україні, а й за кордон. Сьогодні його роботи знаходяться у приватних колекціях шанувальників мистецтва Канади, Англії, Словаків, Угорщини, Польщі та Росії.

Цей щедрий, життєлюбний чоловік багато читав і до останніх днів свого життя не припиняв працювати. Він перетворився на легенду Черкас, став історією міста. Одні вважали Івана Гайдука бунтарем, що звеличив у епічних картинах українських гетьманів; інші цінили в ньому знавця жіночої краси, захоплюючись портретами (юних студенток, зрілих жінок, зморшкуватих бабусь); третіх зворушували його ікони.

Іван Михайлович мріяв написати картину свого життя, а ще хотів дожити до ста років, але 5 травня 2004 року життя великого майстра обірвалося. Художник загинув, стікаючи кров’ю, з пензлем у руках біля мольберта... У свій останній, що став фатальним, день Іван Михайлович працював над портретом поета Василя Стуса, але картина так і залишилася незавершеною...

У Черкасах казали, що художника згубило саме його вміння майстерно писати портрети. Останнім часом він малював багатьох відомих і просто заможних людей. Це, напевно, й навело убивць на думку, що у пенсіонера можуть бути чималі гроші.  Помер Іван Гайдук жорстокою смертю. Нелюди вимагали у художника ключі від сейфа і відрубали йому пальці, а потім вбили сокирою по голові. Про те, що сталося, міліції повідомила листоноша, яка принесла Івану Михайловичу пенсію. Сейф був порожній, а ключі від нього валялися на столі. Його вбивцею виявився  один із учнів Гайдука, який  мав  п’ять судимостей.

За свідченнями  сина художника,  вбивця прийшов до майстра пізно ввечері. “На мольберті стояло два портрети: Лесі Українки й Василя Стуса, над якими він працював”, – з болем розповідає Віктор Гайдук, - “Батько, після контузії, отриманої на війні, погано чув. Його вдарили ззаду сокирою  п’ять разів, а потім задушили. …” Вбивцю було знайдено і він отримав вирок — довічне ув’язнення.

“Він був наївним, як дитина, й радів усім, хто до нього приходив. І завжди показував свої картини та ділився планами. Ми не раз йому казали, що світ тепер не той, що був. Але він був відкритим, таким, яким його виховали у дитячому будинку”, — розповідає син  художника Віктор, відомий пластичний хірург, - “Батько  ніколи  не пив і не курив,  з повагою  ставився до  дітей,  літніх людей і жінок.  Його останні  роботи – це галерея жіночих образів – понад 100 робіт. Він мріяв  про виставку, присвячену  жіночій красі,  але, на жаль, колекція частково втрачена – вкрадена вбивцею. Можливо, в мотивах злочину  не останню роль зіграв і принцип художника – не продавати, лише дарувати! За все своє життя Іван Гайдук не продав жодної картини. Для нього  мистецтво не продавалось, а було подарунком для музеїв, храмів, колгоспів, картинних галерей, друзів”.

Син художника Віктор Іванович  Гайдук береже  й популяризує творчу спадщину батька. Він не пішов його дорогою – став не художником, а лікарем-хірургом. Пройшов військово-медичну інтернатуру при Київському військовому госпіталі, стажувався в різних госпіталях, багато оперував. Закінчив аспірантуру з хірургії у Київському НДІ гематології та переливання крові. Працював комбустіологом у Республіканському опіковому центрі, потім - заступником начальника з лікарняної роботи, в одному з чотирьох у колишньому СРСР Київському міжрегіональному центрі медицини катастроф, який об’єднував Україну, Білорусію та Молдову. У 1987 р.  Віктор Іванович разом з професором В. Земсковим створив першу в Україні клініку пластичної хірургії та косметики, де використовував останні новітні досягнення в медицині. Створив більше 100 винаходів та рацпропозицій для профілактики контрактур та покращення якості лікування хворих. Нагороджений багатьма орденами й медалями держави, церкви та козацтва. Адже  разом з  медициною Віктор активно займається роботою з виховання молоді та гартування козацьких рядів незалежної держави України. Він є крайовим отаманом столичної організації Українського козацтва.  

Славну традицію Українського козацтва продовжує й його син, онук художника, осавул Сергій Гайдук, є гідним послідовником славного козацького роду Гайдуків.  

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”   

На відкриття виставки картин Івана Гайдука до Київського Палацу дітей та юнацтва прибули відомі художники, науковці, медики, політичні діячі, серед яких – віце-президент Африканської Ради в Україні Діалло Іссаа Садіо, кінорежисер, лауреат Шевченківської премії за документальний серіал “Загадка Норильського повстання” та премії ім. В. Стуса  Михайло Ткачук…

 Україна втратила одного з найталановитіших художників сучасності. Проте залишилися написані талановитою рукою Івана Гайдука картини, а значить, і сам художник продовжує жити серед нас.

KиевVласть

Олеся Катрич

Теги: новости киева, выставка, юн-пресс, живопись, Иван Гайдук

суббота, 28 марта 2020 г.
10:17
Хроники коронавируса в Украине: обновляется
18:05
В ночь на завтра, 29 марта, Украина переходит на летнее время
17:07
В Подольском районе Киева нужно демонтировать три рекламных щита, - Петровец
16:04
За 26 и 27 марта в водоемы Киевщины заселили более 2 тонн рыбы
15:06
Полиция подозревает ряд чиновников Киевщины в присвоении государственных земель
14:01
Нардеп от Киевщины Анна Скороход сообщила, что заболела коронавирусом
13:09
Завтра, 29 марта, ограничат движение на одной из улиц в Дарницком районе Киева (схема)
12:09
Полиция Киева задержала подозреваемых в похищении 700 тысяч гривен (видео)
11:33
Обнародованы данные о количестве заболевших коронавирусом в Киевской области
11:06
По горячим линиям медиков ежесуточно поступает 1300 телефонных звонков на Киевщине
10:27
В Киеве зафиксировали уже 74 случая заболевания коронавирусом
10:04
Строительство жилого комплекса в киевских Бортничах повлечет негативную реакцию местной общины, - Мирошниченко
09:15
Киевщина закупила меньше экспресс-тестов на COVID-19, чем необходимо, - и.о. главы КОГА Володин
07:15
Планові відключення електроенергії в Київській області 28 березня 2020 року (повний список населених пунктів)
07:00
Погода в Киеве и Киевской области: 28 марта 2020
пятница, 27 марта 2020 г.
20:45
Всемирная акция - Час Земли: киевлян призывают 28 марта на час выключить свет
Календарь событий