Як відійти від моделі кредитування МВФ і стати на шлях самостійності та економічного благополуччя
Відомо багато прикладів невдалої співпраці з МФВ. На жаль Україна стала одним з таких.
Зокрема, Україна бере на себе зобов’язання проводити невчасні рішення, поспішні, непродумані, одне з яких – запровадження ринку землі. Навіть на своєму позачерговому засіданні в умовах карантину коронавірусу парламент розглядає це питання.
Умови меморандумів з МВФ майже завжди секретні. Ви не можете почитати цей договір, лише публічні звіти та рекомендації на сайті. Відтак зовнішні запозичення беруть, але, якщо влада непрофесійна й не може використати їх для розвитку, ці кошти проїдаються і лягають фінансовим тягарем на майбутній розвиток країни.
Україна не має стратегії економічного розвитку. Хіба так має бути? Замість стратегії – продаж ресурсів, землі і державних активів. Цей шлях не новий, класичним прикладом неуспішної співпраці з МВФ є Монголія. Хто цікавиться цим питанням, почитайте у відкритих джерелах про результати реалізації програм МВФ в Монголії.
Проте є і вдалі кейси співпраці з МФВ. Наприклад, завдяки структурним змінам, Південна Корея на три роки раніше погасила всі взяті на себе кредитні зобов'язання. Зустрівши кризу з 8 млрд доларів валютних резервів, корейці вийшли з неї вже із запасами в 97 млрд доларів.
Примітно, що не тільки зовнішні кредитори рятували Південну Корею. На заклик місцевого голови центрального банку населення масово здавало золоті монетки, які традиційно збирають у сім'ях на "чорний день". Через кілька років усі ці народні вклади було повернуто в золотому еквіваленті з відсотками.
Повністю борг перед МВФ було погашено корейцями до 2001 року. Примітно, що криза 1997 року призвела до падіння ВВП цієї країни на 5,5%, але вже у 1999-му її економіка зросла на 11,3%
Шанс на вирішення проблеми кредитів для України також є, ним може стати економічний протекціонізм, адже існують приклади як його використовували провідні країни світу. В нашому варіанті розвитку варто застосувати такі моделі:
- створення прозорої та зрозумілої податкової бази, завдяки якій підприємці зможуть самостійно визначати вигідність виробництва;
- зниження мита на ввіз техніки для виробництва;
- податкові канікули;
- заборона на експорт сировини;
- розумне дотування;
- податки на імпортні аналоги.
Як бачимо, теперішнє керівництво держави не використовує всі наявні інструменти для розвитку внутрішньої економіки, та послаблення кредитного тиску на бюджет України. Це є глобальною проблемою, тому що без співпраці з МВФ Київ не може отримати позики від інших фінансових партнерів, Світового банку та ЄС.
Нагадаємо, в Офісі президента стверджують, що Україна не може позичати на ринках, адже ціна цих запозичень буде на рівні 10% річних. Середня вартість кредитів МВФ становить близько 3% річних.
Тому для української економіки дане питання залишається відкритим, хоч і існують шляхи виходу.
Читайте: Глобальна економічна шахівниця та Україна
Тимур Чмерук, партнер BaseCapital Management
