середа, 24 квітня 2024 г.
Українці не можуть собі дозволити ліки: як можна знизити ціни

Українці не можуть собі дозволити ліки: як можна знизити ціни

Валерий Дубиль

Народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

Ціни на ліки в Україні постійно зростають і стають все більше недоступними для українців. Зараз їхня вартість – головне навантаження, яке несуть українські пацієнти зі своєї кишені. Тільки вдумайтесь: 90% з 90 млрд об’єму внутрішнього фармацевтичного ринку складають гроші пацієнтів. Ціни на ліки у аптеках зростають швидше за інфляцію, а відтак, і навантаження на гаманці українців! У 2017 році середня вартість упаковки ліків в аптеці була 54,9 грн, а у 2019 році – вже 77,5 грн. Зростання більше, ніж на 41%! То що ж робити, щоб зупинити їхній ріст і знизити ціни на ліки?

Фрагментарно зрушити ситуацію з місця не вийде. Саме тому на останньому комітеті ми відхилили законопроект №2735, який пропонував впровадити державне цінове регулювання на ліки, відрегулювавши торгівельні націнки. Здавалось би, він зможе вплинути на ціну і полегшити навантаження на гаманці українців. Але подібне державне регулювання існує у нас із 2008 року, і за весь час свого існування воно так і не змогло стримати постійне підвищення цін на ліки.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Проблему потрібно вирішувати комплексно, адже, якщо розібратися, великі ціни на ліки в аптеках пов’язані не з великою торгівельною націнкою, а з іншими факторами. Наприклад, з монополізацію ринку аптечними мережами та диктуванням цими монополістами своїх умов виробникам ліків: якщо хочеш, щоб твої ліки продавалися в аптеці – плати додаткові гроші (а це до 50% від вартості ліків) аптечній мережі за так званими маркетинговими угодами.

Тому ми проаналізували, з чого зараз складається ціна на ліки і сформували необхідні комплексні кроки з її зниження.

Перший крок. Потрібно запровадити ефективну фармакотерапію: ліки мають призначатися виключно за клінічними протоколами. Потрібно також максимально розширити рецептурний обіг. Тоді замість БАДів і неефективних для лікування саме цієї хвороби препаратів пацієнт придбатиме виключно діючі препарати.

Другим кроком має стати регулювання реклами лікарських засобів. За підсумками 2018 р., вкладення в рекламу ліків “аптечного кошика” збільшилися більш ніж на 60% в доларовому вираженні в порівнянні з 2017 роком і склали майже 23 млрд грн! А це значить, що в ціні кожної проданої в аптеці упаковки ліків, навіть і тих, що не рекламувалися, в середньому близько 26% складають витрати на рекламу!

Третім – демонополізація  аптечного ринку та додаткове регулювання діяльності ліцензіатів з роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Врешті-решт, аптека – не магазин, а заклад охорони здоров’я. Тому потрібно, по-перше, встановити максимальний розмір аптечних мереж, мінімальну відстань від аптек, власником аптеки має бути професіонал та ін.

По-друге, оскільки аптека не продає ліки, а надає фармацевтичну послугу, необхідно змінити фінансовий механізм діяльності аптек. Щоб повернути на прилавки аптек низьковартісні ліки, джерелом доходу аптек замість торгівельної націнки має стати фіксована плата за надання фармацевтичної послуги + торгівельна націнка.

По-третє, для запобігання зловживання з маркетинговими угодами між виробниками та аптечними мережами потрібно запровадити заборону і на маркетингові угоди, і на рекламну діяльність, і на інші непрофільні види діяльності в аптеках. Тоді виклично роздрібний продаж ліків та надання фармацевтичної послуги пацієнту стане основним видом їхньої діяльності.

Четвертим кроком стане регулювання промоції лікарських засобів. Щоб ніхто не зміг обійти Закон, необхідно чітко регламентувати взаємодію представників фармкомпаній з медиками та робітниками аптечних закладів та іншими.

Пятим – цінове регулювання на ринку лікарських засобів. Як вже говорив, найпростіший механізм регулювання цін на ліки – регулювання торгівельних націнок – вже давно довів свою неефективність в українських реаліях. Замість нього ми пропонуємо регулювати ціну входу ліків на ринок – ціну у внутрішнього виробника і ціну імпорту ліків.

І найголовнішим, шостим кроком, маємо запровадити державну політику щодо підвищення доступності лікарських засобів. Держава має збільшити свою участь у фармринку, державне замовлення, запровадити цінове регулювання, забезпечити прозорість своїх дій та усунути зайві бюрократичні бар’єри, тощо.

Тільки такий комплексний підхід допоможе досягти нашої головної цілі – забезпечить максимальну доступність до якісного та сучасного лікування нашим пацієнтам. Ми вже разом з експертами й іншими депутатами розробляємо законопроект, положення якого будуть спрямовані на забезпечення зниження цін на ліки в Україні. Найближчим часом наполягатиму на розгляді його у Комітеті з питань здоровя нації і наступному голосуванні у Верховній Раді.

Читайте: Зі шкіл і дитсадків продовжують зникати медсестри – чого чекати з 1 квітня

Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

КиевVласть

Теги: медицина, реформа, цены, лекарства, доступные медикаменты

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.