вівторок, 5 листопада 2024 г.
Українці бояться йти до лікаря, бо не мають грошей на лікування

Українці бояться йти до лікаря, бо не мають грошей на лікування

Валерий Дубиль

Народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

“Реформатори” МОЗу святкують одну за другою перемогу поспіль у впровадженні “медреформи”. У цей же час черги до лікарів зростають, а українці займаються самолікуванням. 17% з тих, хто захворів, не звернулися до лікаря, бо очікували високу вартість лікування. Це – дані дослідження “Індекс здоров’я. Україна”, яке проводили у червні-липні цього року.

Все могло б бути інакше, якби Міністерство, що відповідає за здоров’я і життя мільйонів, очолювали професіонали. Бо чинна команда МОЗу не може навіть при виділеному бюджеті використати шанс і впровадити зміни у медичній царині.

9 млрд грн могли піти на лікування українців

Скажу фактами. За 11 місяців МОЗ своєчасно не використав майже 9 млрд грн із виділених йому коштів платників податків. Це – майже третина від усього фінансування галузі. Значить, за грудень МОЗ мав витратити і заплановане поточне фінансування, і ці мільярди.

Уявіть, це 9 млрд грн, на які впродовж року своєчасно не придбали ліки, не оплатили лікування, не дали заробітні плати медикам, не придбали нове обладнання.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

А тепер без тендерів МОЗ екстрено “під ялинку” “зливає” сотні мільйонів бюджетних коштів за незрозумілими напрямками та непрозорими процедурами – це вже аналізували наші експерти.

Із запланованих 8 млрд грн, за 5 місяців “реформи”, на первинну ланку медицини (сімейні лікарі) МОЗ витратив тільки 2,5 млрд грн. Чому черги у лікарнях? Бо або компютер один на декілька кабінетів, без якого не можна укласти угоду з медзакладом, або дві черги – за записом і “жива”. Про те, що лікарів ніхто не навчав працювати з компютером (на первинці лікарів пенсійного віку у нас 33%, з яких 5% віком більше 70 років, та ще 10% - передпенсійного віку) – можу й не нагадувати: люди самі бачать.

Щоб зробити повноцінний первинний огляд одного пацієнта, наприклад, пенсійного віку (пенсіонери у нас, на жаль, найчастіші візитери лікарів), підписати з ним декларацію, потрібно мінімум півгодини. Це ще якщо лікар чи медсестра не будуть пояснювати, де дивитись смс з підтвердженням. У МОЗі ж сидять люди, яким це невідомо, тому вони і штампують то збільшення нормативу для сімейних лікарів, то розповідають про платні огляди вузькоспеціалізованими лікарями, якщо немає направлення від сімейного лікаря.

МОЗ не освоїв кошти, і тому українці вимушені оплачувати лікування з власних кишень

МОЗ не зробив нічого для того, щоб медицина стала дійсно доступною. Робота команди “реформаторів” призвела тільки до скорочення фінансування лікарень – бо гроші кинули на первинний рівень, “забувши” про решту.

Тому лікарні у нас вимушені виживати. “Дірки” у їхніх бюджетах частково закривають пацієнти з власної кишені.

9 із 10 громадян мали заплатити за власне лікування з кишені, і це аж ніяк не покращувало умови їхнього перебування у стаціонарі. У середньому – 5 тисяч гривень. У минулому році – вдвічі менше. Це – дані того ж дослідження, про яке я згадував на початку. І результат концентрації грошей на первинному рівні.

Добре, якби у людей ще було чим платити. А тут виходить так: держава не може забезпечити безкоштовною медициною (бо чиновники займаються бозна-чим), а пацієнти вимушені позичати гроші, щоб оплатити собі лікування. Уявіть, згідно із тим же дослідженням, у цьому році витрати з кишені на госпіталізацію у окремих верств населення становили 110% доходів домогосподарств! Як тут не боятися звернутися до лікаря, коли не маєш таких коштів! У минулому році хоча й ненабагато ситуація відрізнялась, та за лікування люди платили в середньому половину місячного доходу своєї родини.

Найпроблематичніше у стаціонарі – забезпеченість ліками. Більша частина українців оцінюють її як погану. Ви вразитесь, якщо дізнаєтесь, що і на ліки кошти держава виділила. Тільки МОЗ їх не змогло використати.

Міністерство не оплатило міжнародним організаціям закупівлю ліків на майже 4 млрд грн (із виділених йому 6 млрд цьогоріч) – немає в Україні безкоштовних ліків. Гроші наче у держави є, а скористатися ними люди не можуть – бо МОЗ не розуміє, що треба для цього зробити. Тому українці дістають гаманці і йдуть до аптеки.

Страх візиту до лікаря через брак коштів поборе страхова медицина

Своїми діями МОЗ підриває довіру до всієї царини: за іншим дослідженням – вже групи Рейтинг – 82% українців невдоволені станом справ у медицині!

Може, у МОЗу не треба вимагати налагоджувати роботу системи, бо завдання перед його командою стоїть інше? Цифри ж показують, на що насправді спрямована його діяльність.

Переконаний, що професійна команда, яка скоро прийде до влади, ситуацію нарешті змінить. Ми зможемо зняти питання критичних витрат домогосподарств. І допоможе нам у цьому тільки обовязкове медичне страхування. Відповідні законопроекти вже подані мною разом з іншими депутатами і будуть проголосовані одразу після зміни чинної влади.

Схема проста і відкрита для кожного. Нині ми маємо бюджетну модель фінансування української медицини і дефіцитний на неї бюджет. Так, 40% за меддопомогу оплачується з держбюджету, 60% складають прямі платежі домогосподарств. І тому коли діло доходить до, наприклад, операції, родина просто не здатна потягнути її оплату. Коли ми проголосуємо необхідні законопроекти, ці платежі знизяться і не будуть перевищувати 15%.

Ще 25% складуть кошти державного бюджету та кошти фондів соціального страхування, 10% - кошти місцевих бюджетів, 50% - кошти загальнообов'язкового медичного страхування, коли за працюючого страховий внесок оплатить роботодавець, за непрацюючого – держава. Пацієнт буде захищений і не думатиме, у кого позичити гроші і чим потім віддавати. Найголовніше – він вже не побоїться звернутися до лікаря.

Читайте: Влада не змогла “реформувати” сільську медицину або куди зникли мільярди бюджетних коштів

Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

KиевVласть

Теги: новости киева, новости украины, медицина, реформа медицины

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.