Синергія двох гілок влади, або як досягти максимально справедливого правосуддя
Сьогодні свою роботу завершив найвищий орган суддівського самоврядування – XV черговий З’їзд суддів, у якому цьогоріч впродовж трьох днів працювали більше 300 делегатів з різних регіонів країни. Для мене, як для фахівця з системи правосуддя, завжди дуже цікаво спостерігати за процесами всередині судової системи: як саме застосовуватимуть своє унікальне право на незалежність у прийнятті рішень люди, яким відведена найпочесніша та найвідповідальніша місія, які є насамперед взірцем для інших правників?
Я щиро сподіваюсь, що робота з’їзду суддів була плідною і делегатам вдалося правдиво та чесно обговорити надважливі для розбудови системи правосуддя питання. Адже, лише визнаючи свої помилки та не зупиняючись на досягнутих результатах, можна будувати міцний фундамент, який не порушиться за будь-яких негативних явищ.
Право на судовий захист є однією із найважливіших конституційних гарантій. А будь-яке зазіхання на суд підриває основу для досягнення справедливості у державі. Система юстиції у цьому питанні не стоїть осторонь, а займає принципову позицію, націлену на забезпечення захисту прав та інтересів людини в умовах перехідного періоду, коли відбувається судова реформа та активно змінюється законодавство у відповідності з європейськими цінностями.
Саме зараз, вважаю, органам юстиції та суддівському корпусу необхідно бути максимально близькими один до одного, і працювати у “творчому тандемі”, аби бути максимально ефективними та відкритими для громадян, відповідати стандартам Європейського союзу, забезпечувати верховенство права і сприяти бізнес-клімату.
Найбільш близькою до сфери правосуддя є система виконання судових рішень. Сьогодні Міністерство юстиції втілює в життя унікальну подію – вперше еволюція системи виконавчого провадження формується відповідно до найкращих міжнародних практик стратегічного планування, націленого на результат. В нашій країні це має здійснюється за рівноправної участі як приватних, так і державних виконавців.
Українське суспільство має бути захищене обов’язковістю виконання судових рішень. Це для нас є пріоритетом. Для цього ми максимально зосередились на добровільному виконанні рішень; якості, професійності, оперативності виконавців; відкритості і прозорості системи; впровадженні інноваційних сервісних послуг, а також відновленні довіри до служби, яка має стати конкурентною та престижною для молоді.
Вже можна говорити про попередні результати запровадження змішаної системи примусового виконання рішень і роботу приватних виконавців, яких на сьогодні вже 98 осіб. За минулий рік близько 3300 виконавчих документів перебувало у їхньому провадженні, 80% з яких фактичного виконані.
За перший рік дії нового законодавства про виконавче провадження відсоток фактичного виконання рішень у розрізі завершених проваджень зріс і в державній виконавчій службі та склав понад 33%. Проте, це не може задовольнити суспільство й тому система продовжує змінюватись.
Яскравим прикладом таких змін є результати дії закону про посилення відповідальності злісних неплатників аліментів, який розроблявся за активної участі Мінюсту. Станом на 6 березня 2018 року, в тому числі, завдяки цьому закону, органами Державної виконавчої служби (ДВС) стягнуто понад 484 млн гривень аліментів. Це колосальна цифра у порівнянні з іншими періодами за цим показником. Але основний результат – це отримання близько 500 тис. дітей коштів для свого утримання.
Читайте: В Киеве зарегистрировано рекордное взыскание задолженности по алиментам
Виконання цього закону формуватиме нову судову практику, пов’язану із діями державних виконавців щодо застосування обмежувальних заходів, призначенням суддями суспільно-корисних робіт, оскарженням дій виконавців. Саме тому Міністерство юстиції буде вдячне за конструктивні пропозиції з приводу вдосконалення та реалізації цього закону.
Схожі ініціативи з квітня цього року також планується впроваджувати і у сфері стягнення заборгованості по заробітній платні.
Також у рамках системи юстиції за підтримки міжнародних партнерів планується найближчим часом відкривати найсучасніші правові клуби. Це будуть центри безоплатного навчання та комунікації правників. На базі таких клубів система правосуддя отримає можливість брати участь у різноманітних правових активностях, які сприятимуть значному наближенню суддів до суспільства. Ці кроки, у тому числі, дозволять відновити довіру до судової влади.
Крім цього судді можуть долучитись до популяризації загальнонаціонального проекту Мінюсту “Я МАЮ ПРАВО!”, який сприяє підвищенню юридичної грамотності українців та формуванню нової правової культури в суспільстві. З початку року було запущено нову ініціативу – “Я МАЮ ПРАВО на виконання рішення суду”.
У світлі запровадження інституту врегулювання спору за участю судді –так званого інституту медіації - сподіваємось на підтримку суддівським корпусом наших ініціатив щодо підвищення правової свідомості українців, оскільки це буде корисним всім: і громадянам, і судам, і державним органам.
Також у співпраці з міжнародними експертами ми розпочинаємо моніторинг застосування нових процесуальних кодексів. Думка суддів у цьому процесі має бути визначальною.
Важливою складовою нашої співпраці має також стати формування нової філософії та оновлення законодавства у сфері здобуття правничої освіти в Україні.
Міністерство юстиції готове до плідної співпраці з багатьох інших аспектів формування та реалізації правової політики, є відкритими до спілкування із судовою владою задля досягнення великої мети – справедливості правосуддя та досягнення незалежності судової влади.
Читайте: Минюст требует через суд от “Киевэнерго” 54 млн гривен
Світлана Глущенко, заступник міністра юстиції України, для КиевVласть
