“Швидка” приїжджатиме вчасно, коли влада зробить справжню реформу, а не передвиборний піар
6-й рік у країні проходить реформа екстреної медичної допомоги. Стартувала вона ще у 2012 – з прийняттям Закону України “Про екстрену медичну допомогу”. Та замість “покращень” і життя “по-новому”, ЕМД (екстрена меддопомога) з кожним роком помирає.
Мало того, не маючи розвинену систему лікарень, які прийматимуть пацієнтів зі “швидких”, влада обмежила перелік випадків, у яких до пацієнта приїде бригада. У дитини температура? Чекайте до завтра і їдьте до “сімейника” у громадському транспорті. А те, що температура може бути не лише виявленням звичайної простуди, МОЗ у своїх постах у фейсбуку забув нагадати. А щоб це зрозуміти – в країні має бути розвинена діагностика і має постійно проводитися контроль здоров’я. Це у нас є?
Ось так, економлячи на пацієнтах і замовчуючи реальні проблеми у галузі, влада прикривається “європейським досвідом”, не створивши при цьому європейські умови.
Цьогоріч у фінансуванні ЕМД взагалі цікаві обставини: гроші є навіть на оновлення матеріально-технічної бази, тільки от “екстренка” більшості областей цього не дочекається. То в чому ж справа?
Другий рік бюджети місцевої влади витягають “екстренку”, щоб та бодай вижила – у цьому я неодноразово пересвідчувався під час зустрічей на місцях. Бо центральна влада щороку знижує її фінансування з держбюджету. Зменшується і обсяг закупівель ліків, які дорожчають на очах. Бюджет на них не збільшується, а стоїть на місці – не зважаючи на інфляцію й інші чинники. Про оновлення автопарку взагалі не говорю – місцеві бюджети й так напівпорожні. Цим би мала займатися держава. Та держава, точніше – центральна влада, займається зовсім іншим: підготовкою до виборів.
Чинна команда урядовців вирішила закидати грошима деякі області, лишаючи “екстренку” інших ні з чим. І саме в цих областях вона покаже “успіхи реформи”. Такий крок виглядає мінімум непрофесійно – нині через нову “реформу” системи охорони здоров’я значення екстреної меддопомоги різко зростає не в окремих областях, а в усій Україні.
По-перше, через реформу первинки, а точніше – концентрування на ній грошей – скорочується мережа медзакладів. Бо решта рівнів залишаються без фінансів. У 2018 році субвенція була недофінансована на понад 27 млрд грн, або на 37% від загальної потреби. У проекті ж бюджету на 2019 рік цей дефіцит зростає на 45% і доходитиме до 39 млрд грн. Паралельно із скороченням фінансів, змінюється і організаційно-правовий механізм керування медзакладами – вони мають автономізуватися. Медзаклади фінансуватимуться і функціонуватимуть за іншим порядком. І доки вони не увійдуть у реформу і не освояться, ЕМД (екстрена меддопомога) закриватиме “хвости”.
По-друге, екстрена медична допомога приймає на себе всі збої або провали у роботі інших елементів системи охорони здоров'я. Не працює система первинної медичної допомоги - збільшується кількість викликів швидкої допомоги, закривається відділення районної лікарні - навантаження переходить на екстрену медичну допомогу, непрацююча система СЕС призводить до спалаху інфекційних захворювань і збільшення навантаження на систему екстреної медичної допомоги. Прикладів – безліч.
“Екстренка” фактично виступає запобіжником реформування всієї системи охорони здоров’я, і стосується це не вибраних областей, а всієї країни. Та наша влада вирішила інакше – дати не всім рівномірно, а в одних забрати, а інших – забезпечити сповна. Таке враження, що знову, як і у випадку з “реформою” первинки, “реформатори” вже готують сценарії сюжетів про чергову перемогу. А що залишиться за екранами телевізорів?
На цифрах це виглядає так. В усій Україні фінансування ЕМД у наступному році через субвенцію скоротиться на 3,3%: у 2018 році воно склало 5,55 млрд грн, а на 2019 рік закладають 5,36. Для опонентів одразу скажу, що цифру ми виводили за формулою з Постанови Кабміну №618 від 19.08.2015 (редакція від 25.04.2018).
При тому, що дефіцит на 2018 рік вже склав більше 25% від потреби, влада вирішила скоротити фінансування ще – на 3,4%! І вона не зважає на те, що інфляція у 2018 році буде 10%, “мінімалка” з 01.01.2019 зросте на 10,8%, ціни на дизпальне за рік виросли на 30,4%!
Фінансування “екстренки” через субвенцію потрібно збільшити мінімум на 12,8% у порівнянні з минулим роком, і ніяк не зменшити! А та сума, яку хоче виділити на неї влада – на 1,37 млрд грн менша за необхідну. Я вже не говорю про оновлення матеріально-технічної бази!
Із забезпеченням ліками маємо ту саму ситуацію. Прогнозне зростання цін на них за 2018 рік складе близько 20%. А фінансування залишається ще на рівні 2017 року! І дефіцит складе 34,3% від необхідної суми. Це значить, на третину менше за необхідне будуть забезпечені бригади “екстренки” ліками. Ймовірно, влада планує, що бригади їздитимуть на виклики не з медикаментами, а з обіцянками уряду?
Найцікавіший момент, про який я детальніше розповім у наступному блозі. На оновлення матеріально-технічної бази влада закладає 922,57 млн грн і обзиває таке “покращення” новим пілотним проектом. Лише 5 областей і 1 місто отримають ці гроші. Чому? Дуже цікаве запитання, на яке спробую дати відповідь наступного разу. Зараз же резюмую: постійне зниження фінансування ЕМД - це тенденція цього уряду. У той же час незрозумілі піар-ходи – концентрування грошей на вузьких ділянках, яке вигідне владі, не вигідне українській системі охорони здоров’я. Тому цілком зрозумілі і прогнозовані масові протести перед КМУ саме медиків екстреної медичної допомоги.
Судячи з цифр, діюча влада навряд чи інакше ставитиметься до проблеми. Та ж її керівництво не вічне – чекати залишилось недовго. У нас є кваліфіковані медпрацівники і експерти, які понад усе вірять у гарне майбутнє “екстренки”. Об’єднавшись у новому уряді, ми зможемо його наблизити!
Читайте: Бюджети медицини країн ЄС: чому потрібно навчитися Україні
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”