Бюджети медицини країн ЄС: чому потрібно навчитися Україні
Останні кілька років діяльність Міністерства охорони здоров’я мені нагадує полювання на всіх, хто виступає проти розвалу медичної галузі непрофесіональними діями чиновників. На жаль, за переможними лозунгами про боротьбу з корупцією у системі охорони здоров’я стоїть ще більша афера – скорочення під зовнішнім впливом витрат на охорону здоров’я. У результаті, українці не мають якісної медицини, і населення просто скорочується. І зараз, на простих і всім зрозумілих фактах, я покажу як це відбувається.
Ось – результати дослідження неурядового дослідницького центру з питань економічної політики “Центр економічної стратегії”.
Аналіз не дарма націлений на порівняння показників в Україні з новими країнами ЄС. Саме вони стали орієнтиром нашої країни після Революції гідності, і за ці чотири роки ми мали наблизитися до їхніх прагнень у розвитку держави.
На жаль, Україна – найбідніша країна Європи, і тому я не буду порівнювати абсолютні величини витрат. Вони як мінімум неспівставні: наприклад, Польща при приблизно тій самій кількості населення, що й у нас, витрачає на систему охорони здоров’я набагато більше за 20 млрд дол. на рік, тоді як Україна – близько 3 млрд дол. Тому я порівнюю тільки частку цих витрат у загальних витратах бюджетів країн.
Що ж нам кажуть цифри з графіків? А цифри нам говорять про те, що українська влада не турбується про здоров’я населення. Рівень витрат на охорону здоров’я у нас значно нижчий, ніж у нових країнах ЄС – 3,1% ВВП у проекті бюджету України на 2019 рік проти 5,5-6%, та ще й постійно зменшується – за останні три роки - з 3,6 до 3,1%.
Україну можна назвати, скоріш, поліцейською державою: витрати на правоохоронні органи і суди у нас значно вищі, аніж у нових країнах ЄС, і з кожним роком зростають.
Крім видатків на правоохоронну систему є тільки три напрямки, в яких відсоток бюджетних витрат в Україні вище, ніж у ЄС. Це - витрати на оборону (що зрозуміло - ми змушені їх нести через агресію Росії і бойові дії на сході нашої країни), витрати на освіту (що теж зрозуміло, адже наша освітня система кричуще витратна) і на соціальний захист населення. І ось стосовно останнього виникає багато запитань – чому, адже розміри пенсій і виплат у нашій країні зовсім не відповідають європейському рівню? У “старіючій” Європі ще й тривалість життя і середній вік населення значно вищий.
Неозброєним оком видно прямий зв'язок - низькі витрати на охорону здоров’я з часом призводять до значного підвищення витрат на соціальний захист через смерть людей у працездатному віці, зростання кількості пенсіонерів відносно працюючого населення та ранню інвалідизацію.
Відсутність необхідного медичного обслуговування призводить до низької тривалості життя - через передчасну смертність тих, хто ще б міг працювати. Зараз ризик для чоловіка померти у віці до 60 років – 40% (Швеція – 10,5%). Показники смертності чоловіків віком 30–44 роки в Україні у сім разів вищі, ніж показники Швеції.
Передчасна смертність у працездатному віці призводить до відносного старіння населення. Всього в Україні є 12 мільйонів пенсіонерів (на початок 2018 року), що складає майже 30% населення. Це тільки офіційна статистика, яка не враховує високий рівень трудової еміграції. Демографічні прогнози показують, що до 2030-40 років частка людей пенсійного віку складе близько 70%.
Дії “реформаторів” і 27-річне хронічне недофінансування медицини призвели до фактичного розвалу галузі. Невчасне, недоступне і неякісне медобслуговування змушують наших людей обходити лікарні і поліклініки десятою дорогою, через що хвороба запускається, і вилікувати її стає, інколи, запізно. На хронічні неінфекційні захворювання страждає до 60 відсотків дорослого та майже 20 відсотків дитячого населення. Від 12 до 14 млн українців хворіють на серцево-судинні хвороби, понад 1 млн страждають від онкологічних захворювань, ще близько 2 млн хворіють на цукровий діабет, при цьому понад 180 тис. з них є інсулінозалежними.
Саме незадовільний стан здоров'я населення стає головним фактором інвалідизації у працездатному віці. Кількість інвалідів в Україні за останні 20 років подвоїлася. На початок 2018 року налічується 2,8 млн осіб з інвалідністю, або понад 6% від загальної чисельності населення. Майже 80% інвалідів в Україні - це люди працездатного віку.
Якщо подивитися на це зі сторони економіки, то наша держава щороку втрачає близько 5 млн років потенційного життя, відповідно обсяг недовиробленого національного продукту становить від 143,8 до 222,8 млрд гривень у рік. І це - прямі витрати нашої економіки вже зараз, як результат незадовільного стану фінансування сфери охорони здоров’я в минулому.
Крім прямих економічних витрат, держава, яка не платить за охорону здоров’я, втрачає потенціал розвитку своєї економіки. Адже вже зараз загальні видатки на соціальний захист у нашій країні наближаються до 15% від ВВП, при цьому країна може забезпечити ці категорії тільки на грані зубожіння. Всі ці витрати, через податки, лягають тягарем на бізнес і стають одним зі значних факторів зменшення інвестиційної привабливості нашої країни перед потенційними інвесторами.
Сьогодні, у час постіндустріальної/інноваційної економіки, головне, по чому дивляться на розвиток і аналізують показник національного багатства країни - розвиток її людського капіталу. А у країні, де немає якісних послуг з охорони здоров’я, де чинна влада не хоче забезпечувати високу якість життя, як його можна розвивати? Саме тому достатній рівень фінансування охорони здоров’я - це не обтяжливий соціальний обов’язок. Це - інвестування в майбутнє нашої країни.
І всі ці проблеми вирішити реально. Ми можемо забезпечити необхідний рівень фінансування охорони здоров’я, і при цьому значно не підвищувати фінансове навантаження на бюджет та податковий тиск на бізнес. Для цього ми разом з Олександрою Кужель та іншими депутатами вже подали законопроект № 9163 “Про фінансування охорони здоров’я та загальнообов’язкове медичне страхування в Україні”. Сподіваюсь, вже найближчим часом депутати відповідально поставляться до голосування і українці нарешті зможуть отримувати вчасну, безперервну і якісну медичну допомогу безоплатно.
Читайте: Медична “реформа” вимиває гроші з місцевих бюджетів
Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”
