“Розстріляне Відродження” і переляк від гаджетів
Сьогодні модно говорити про небажання людини стати рабом машини. Мовляв, дуже скоро у кібер-панковому майбутті ми всі житимемо в цілковитій залежності від штучного інтелекту, а ті, чиї кволі тіла не будуть доточені різним роботичним приладдям, лишаться в меншості. Ця ера вже почалася, кажемо ми, і влаштовуємо собі вихідні без соцмереж, обіди без втикозу в гаджети та намагаємося читати паперові книжки. Сучасне мистецтво, до речі, цей тренд також підтримує. Київські галеристи активно везуть нам різні арт-проекти про одвічну залежність людини від гаджетів, інтелектуали проводять диспути про позамережеву ідентичність людини в глобалізований час, а просунуті татусі-матусі переймають передовий досвід бездіджитального виховання малечі.
Але історія – циклічна штука. Вперше людство більш-менш масово перелякалося машин ще наприкінці ХVІII початку ХІХ століття. З часів, коли Нед Лудд зруйнував свій панчішний верстат, цей страх перед технологічним прогресом нікуди не дівся. Інколи інтелектуали самі його провокували. Візьмемо, бодай панфутуристів, що воліли спалити всі бібліотеки, машинізувати знання, а згодом і знання про знання. Не таїна, що цими юнаками та юнками надихалися тогочасні революціонери і багатьох це страшенно лякало. Лякало настільки, що навіть самі колишні революціонери активно провокували в масах дискусії на тему “людина-майбуття-технічний прогрес”.
Наприклад, в “Санаторійній зоні” (1924 рік) Хвильового анархіст, розмірковуючи про сенс боротьби, доводить медсестрі, що врешті боротьба призведе до того, що людина стане “додатком до машини”.
І в українській літературі купа подібних прикладів. Десятки, сотні, а може й тисячі!
Тож, до чого я? (Па-Бам!!!) Читайте українську літературу, а особливо слабо знаний багатьма період “Розстріляного Відродження”. Вплітайте в контекст своїх інтелектуальних дискусій не тільки вагомі відсилки на світових мислителів, а й посилайтесь на вітчизняні приклади. Шукайте ці приклади, надихайтеся ними і кайфуйте від того, що тогочасні люди були з вами на одній хвилі!
Читайте: День ненужных знаний
Шеф-редактор видання КиевВлать Ігор Дармостук
