П`ять важливих пропозицій до рекомендацій МОЗ щодо перевезення пасажирів автотранспортом під час карантину
Пропозиції до проєкту тимчасових рекомендацій МОЗ України щодо організації протиепідемічних заходів при перевезенні пасажирів автомобільним транспортом на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Посилення впливовості рекомендацій МОЗ
Насамперед узагалі вважаю, що розроблені МОЗ України рекомендації мають увійти до урядового рішення, що посилить їхню вагу і значення для місцевих органів влади. Зважаючи на те, що деякі органи влади місцевого самоврядування масово нехтують навіть урядовими протиепідемічними постановами вага будь-яких рекомендаційних рішень є майже нікчемною.
Отже формулюємо пропозицію:
1. Органічно імплементувати рекомендації МОЗ України до постанов Уряду України.
Розширення сфери рекомендацій МОЗ
Згаданий проєкт тимчасових рекомендацій МОЗ України, як випливає з його назви, стосується лише автомобільного транспорту. Що таке автомобільний транспорт та які саме транспортні засоби до нього належать, визначено законом "Про автомобільний транспорт". Як ми можемо переконатися, у цьому законі серед переліку транспортних засобів відсутні трамваї, тролейбуси та інший електротранспорт, бо його функціонування визначається іншим законом "Про міський електричний транспорт".
Відтак, треба або створити окремий проєкт щодо електротранспорту, або доповнити існуючі рекомендації електричним транспортом, окрім метрополітену, бо виходячи зі специфіки його роботи, рекомендації можуть дещо відрізнятися.
Таким чином, наступна пропозиція:
2. Доповнити проєкт рекомендацій МОЗ словами "міським електричним транспортом (за винятком метрополітену)", або розробити окремий проєкт рекомендацій для цих видів громадського транспорту.
Постійне наскрізне провітрювання
Як відомо, на вулиці, за умови дистанціювання, заразитися майже неможливо. Скупчення людей та відсутність свіжого повітря ідеальне середовище для розповсюдження вірусу. Забезпечити циркуляцію повітря можна шляхом відчинення кватирок та люків під час здійснення рейсу. Тоді концентрація вірусу буде дуже незначною, а ми пам’ятаємо, що саме доза завжди важлива для зараження.
Маємо на увазі, що у певних типах маршруток (наприклад деяких типах "Рут") узагалі відсутні кватирки в салоні, є лише одна біля водія, тому згадуємо і про люки і пишемо "всі кватирки та люки", зважаючи на реалії життя (добре, якщо взагалі щось відчинять).
Отже формулюємо так:
3. Забезпечити наскрізне провітрювання транспортних засобів у міських пасажирських перевезеннях протягом кожного рейсу шляхом відчинення усіх кватирок та люків.
Унеможливлення поширення вірусу кондиціонером
Використання кондиціонерів у міських пасажирських перевезеннях має бути виключено, оскільки вони підвищують ризик інфікування не лише коронавірусом, а й (в разі відсутності дезінфекції фільтрів, що звичайне явище для перевізників) іншими небезпечними хворобами, такими як легіонела.
Кондиціонування сприяє підтримці високих концентрацій інфекційного аерозолю та блокує природну вентиляцію, адже під час використання кондиціонерів люки та кватирки в салоні мають бути зачинені, тобто ні про яку наскрізну вентиляцію не йдеться, а достатній повітрообмін не здійснюється.
Згадуємо також, що найбільше випадків зараження лікарів у світі було під час використання апаратів ШВЛ та кондиціонерів у сучасних лікарнях, бо це в рази збільшувало концентрацію та розсіювання вірусного аерозолю
Тобто формулюємо наступним чином:
4. Робота кондиціонерів у транспортних засобах у міських пасажирських перевезеннях у громадському транспорті не дозволяється.
Дистанціювання
У міському пасажирському транспорті простіше забезпечити більше дистанціювання пасажирів, ніж у приміському, чи міжобласному – суто з економічних причин (більшої наявності цих одиниць транспорту). Тому варто цим скористатися, запровадивши суворіші рекомендації: не в межах загальної кількості сидінь, а 50 відсотків від наявної кількості.
Існують два види розміщення сидінь у салонах міського транспорту – одинарні сидіння вздовж усього салону та подвійні сидіння (два сидіння поряд, чи одне сидіння на двох пасажирів). У випадку з одинарними розсаджуємо пасажирів через одне сидіння, у випадку подвійних сидінь (найпоширеніший вид) розсаджуємо їх одне за одним, але не поруч.
На фото: маркування подвійних сидінь із забороною сідати поруч у автобусі Латвії
Розсадка одне за одним є завжди безпечнішою, ніж поруч, тому що, як мінімум, пасажирів відокремлює крісло сидіння, пасажири позбавлені можливості притулитися одне до одного.
Отже формулюємо:
5. Перевезення пасажирів на міських пасажирських перевезеннях здійснюється в межах 50 відсотків від загальної кількості місць для сидіння. У транспортних засобах із одинарними сидіннями розсадка здійснюється через одне сидіння спереду та позаду. У транспортних засобах із подвійними сидіннями розсадка здійснюється спереду та позаду, не дозволяється розсадка поруч. У кожному транспортному засобі забезпечується інформування пасажирів про схему розсадки пасажирів шляхом наочної інформації (оголошення з графічною схемою, нанесення відповідного маркування на сидіння).
Володимир Ведмедєв, експерт з питань громадського транспорту
Источник публикации
