середа, 24 липня 2024 г.
Прощальний проєкт Держбюджету від Уряду Шмигаля

Прощальний проєкт Держбюджету від Уряду Шмигаля

Сергій Кондрюк

Експерт з питань соціально-трудових відносин

За мирного часу розробка проєкту Державного бюджету мала здійснюватися відповідно до Бюджетного Кодексу. Розробником проєкту головного фінансового закону України визначено Кабінет Міністрів, а саме проєктування мало мати наступні обов’язкові етапи:

- підготовка та оприлюднення Основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період;

- формування та подання на розгляд Верховної Ради (ВР) Бюджетної декларації;

-   доопрацювання Урядом проєкту Державного бюджету з урахуванням висновків і пропозицій Верховної Ради за підсумками розгляду Бюджетної декларації.

Таким чином формальний старт бюджетної процедури традиційно починається з 1 березня. Граничну дату завершення роботи Кабміну над проєктом державного бюджету чітко встановила ст. 96 Конституції: “Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин – на інший період. Кабінет Міністрів України не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проєкт закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проєктом закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України поточного року”.

В умовах воєнного стану значна частина державних фінансів і статистики була засекречена. Підготовка проєкту Держбюджету-2023 вперше проходила в екстремальних умовах повномасштабного російського вторгнення. Значна частина інформації стала не публічною, що має об’єктивні причини, але і породило нові схеми казнокрадства та корупції.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

В цей період Україна отримала колосальну військову, фінансову та гуманітарну допомогу від наших союзників. За словами голови парламентської фракції “Слуг народу” Давіда Арахамії, “сьогодні вже, напевно, понад 60 копійок у кожній гривні, яка є у бюджеті, – це гроші іноземних партнерів”.

Разом з цим на Заході все частіше почали лунати звинувачення української влади в нецільовому використанні допомоги і навіть її розкраданні. Аналогічна інформація ширилися і у вітчизняних ЗМІ: одним з найбільш резонансних став скандал, що в суспільстві отримав назву “яйця Резнікова по 17 гривень”.

Врешті решт урядовці почали знімати завісу секретності з низки держзакупівель.

Однак ще значна частина не об’єктивно прихованої статистичної інформації ускладнює прийняття об’єктивних рішень, серед такої припинення опублікування щомісячних даних про обсяги та тривалість заборгованості із заробітної плати, про вартісну величину фактичного прожиткового мінімуму (за окремими запитами Мінсоц надавав вибіркову інформацію).

Ймовірно, Кабмін ще б тривалий час не поспішав би ділитись з суспільством фінансовою та соціально-економічною інформацією і підготовка проєкту Державного бюджету могла пройти під грифом “для службового користування” чи тотальної секретності. Достатньо несподіваним стала вимога МВФ, який при укладанні меморандуму про співробітництво жорстко зажадав максимальної прозорості бюджетного процесу (Лист про наміри та Меморандум про економічну та фінансову політику, 24 березня 2023 року).

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Перший заступник міністра фінансів Денис Улютін зазначив: “Повноцінне відновлення середньострокового бюджетного планування  відбудеться у наступному році з підготовкою Бюджетної декларації на 2025-2027 роки, що розпочнеться вже у лютому. Цього року разом з проєктом державного бюджету на 2024 рік ми подамо також прогноз основних макроекономічних та бюджетних показників на 2025-2026 роки, включаючи загальні доходи, видатки та дефіцит”.

Слід додати, що цьогорічний бюджетний процес вірогідно не матиме ще однієї важливої складової – щорічного послання Президента України до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України. Відповідно до статті 167 закону “Про Регламент Верховної Ради України” – “щорічне послання Президента України Верховній Раді про внутрішнє і зовнішнє становище України за звичайних обставин проголошується до 31 березня поточного року”

Частково це послання реалізоване через оголошення Президентом Володимиром Зеленським Доктрини України, що йде до Перемоги.

Детальніше про Доктрину: Перемога вимагає нової якості життя

Таким чином ближчими дням, але не пізніше 15 вересня Уряд має подати до Парламенту проєкт Державного бюджету на 2024 разом з:

- прогнозом основних макроекономічних та бюджетних показників на 2025-2026 роки;

- доповіддю про хід виконання Державного бюджету України поточного року;

- обґрунтуванням розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних i демографічних груп населення.

Принципово важливим  є визначення в проєкті Державного бюджету розміру державної гарантії мінімальної заробітної плати та розміру базового тарифу Єдиної тарифної сітки оплати праці в бюджетній сфері.

При прийнятті Державного бюджету народним депутатам прийдеться вирішувати ще одне завдання – це реалізація Україною, як кандидата в члени Європейського Союзу, цілої низки базових норм і правил Євросоюзу, зокрема в соціально-трудовій сфері.

В зв’язку з цим важливо нагадати, що найгірші оцінки адаптації українського законодавства до вимог ЄС ми маємо саме з питань соціальної політики – детальніше про це в матеріалі КиївВлади “Україна-ЄС: вже заручені чи тільки сватаємося?”.

Певну участь у формуванні пропозицій до проєкту Державного бюджету зазвичай брали об’єднання профспілок та організацій роботодавців. За законом  “Про соціальний діалог в Україні” Національна тристороння соціально-економічна рада(НТСЕР) мала  виробити спільної позиції та надати рекомендацій і пропозицій сторін соціального діалогу до основних економічних і соціальних показників проєкту Державного бюджету України на відповідний рік.

Однак ні до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, ані зараз НТСЕР жодного разу не виконала свого фундаментального повноваження – і не внесла ні до Кабінету Міністрів, ні до Верховної Ради спільних позицій щодо соціально-трудових аспектів проєктів Державних бюджетів.

Наразі ця Національна рада перебуває в черговому паралічі через протиправне головування в ній поза граничні строки представника сторони роботодавців (Анатолія Кінаха, – КВ), повноцінні засідання НТСЕР вже роками не проводяться, представники профспілок до очолювання Ради майже десять років не допускаються. Схоже керівників сторін соціального діалогу “не живий соціальний діалог” абсолютно влаштовує.

Ще на формування показників проєкту Державного бюджету мала вплинути Генеральна угода між Кабміном, роботодавцями і профспілками, що укладається відповідно до закону “Про колективні договори і угоди”. Але і цей механізм “соціальними” партнерами фактично похований, бо остання Генугода була укладена на 2019-2021 рр. 

Не матимуть вплив на Держбюджет і обов’язкові переговори сторін соціального діалогу щодо вироблення пропозицій з розміру мінімальної заробітної плати так як вони в цьому році такі ж безуспішні, як всі попередні роки.

Наразі публічною є інформація

- представники роботодавців притримуються позиції, що в 2024 році мінімальна зарплата має зрости в рамках лишень 10-15%, що фактично є узаконюванням реального дворічного падіння у понад 50%;

-  пропозиції Мінекономіки на 2024 рік, надані Мінфіну для попередніх обрахунків: розмір мінімальної заробітної плати – 7 651 гривень (наразі 6700 гривень),  розмір посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС – 3443 гривень (наразі 2893 гривень);

- профспілки пропонують встановити мінімальну заробітну плату на 2024 рік не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2023 рік (за попередніми розрахунками 9435 гривень).

Разом з тим, за інформацією Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у цінах квітня 2023 року склав 7782 гривні. А НБУпрогнозує, що мінімальна зарплата зросте у 2024 році з 6700 до 7665 гривень. За очікуваннями НБУ  у 2025 році мінімалка становитиме 8200 гривень ("Інфляційний звіт" НБУ, липень 2023 року).

З високою ймовірністю можна очікувати, що це останній проєкт Державного бюджету, який розробляється Урядом Дениса Шмигаля, як і останній бюджет для цього складу Верховної Ради.

Тому очікуємо боротьбу між бажаннями залишити за собою позитивний політичний спадок і “урвати максимум наостанок”.

Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин

КиївВлада

Теги: новини україни, Верховна Рада, нбу, Кабінет Міністрів, денис шмигаль, міністерство економіки, міністерство фінансів, профспілки, мінімальна зарплата, проєкт державного бюджету на 2023 рік, нтсер, інфляційний звіт, прожитковий мінімум

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.