Про забуте щастя та людський ресурс разом з людським капіталом
Якось без святкових заходів пройшла річниця “Форуму Щастя” – щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) "Щастя зараз. Нові підходи для світу в кризі", яка у вересні 2019 року відбулась в Києві за активної участі президента Володимира Зеленського та тодішнього прем`єра Олексія Гончарука. Ніхто навіть з нагоди річниці не спробував дати відповідь на запитання: нова влада і український народ однаково розуміють, що таке Щастя?
Якось влада геть не згадала річницю амбітно-пафосної обіцянки за каденцію Зеленського підняти ВВП на 40%. Так і не зрозуміло – це була помилка чи свідома брехня? Чи може прем’єру Гончаруку не дозволили реалізувати це завдання? Таке мовчання високопосадовців є дуже красномовним!
Скоро річниця, як вже не зовсім нова влада обіцяла відмовитися від порушень Конституції при прийнятті нових законів і формувати головний кошторис країни – державний бюджет – на базі конституційних стандартів і гарантій. Влада про це не просто не згадала, вона зробила все підкреслено навпаки: практично всі рішення Конституційного суду щодо неконституційності ряду законів “попєрєдніків” і нової турбобільшості фактично проігноровані.
Більш того, представники моновлади неодноразово публічно заявили про свою незгоду з рішенням Конституційного суду України!
Запропоновані урядом Дениса Шмигаля параметри проєкту державного бюджету на 2021 рік свідчать про твердий намір не виконувати Конституцію та продовжити економічно хибну і соціально небезпечну політику штучного заниження оплати праці в Україні.
Все більш ймовірним стає визнання вже не тільки Конституційним судом України, а й Європейським судом з прав людини, антиконституційними й антилюдськими визначені держбюджетом розміри державних соціальних стандартів і гарантій – прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, а відтак і всього, що до них прив’язується.
Читайте: Зарплата так і не дотянула до рівня 2008 року
Слід розуміти, що в будь-який момент ЄС може застосувати проти українських експортерів антидемпінгові санкції за використання соціального демпінгу – штучно заниженої оплати праці та її невідповідність не тільки європейському законодавству, а навіть Конституції України. Аналогічні аргументи можуть стати підставою і для застосування санкцій в цілому проти України.
Слід нарешті чесно визнати, що політика дешевої робочої сили, яку було проголошено ще за часів президента Леоніда Кучми та начебто мала привести до інвестиційного буму, натомість призвела до катастрофічних наслідків в економіці, демографії та відкинула рівень та якість життя українців на найгірший рівень серед всіх країн Європи і більшості країн навіть “третього світу”.
Читайте: Бідність – це головний терорист
Економічні, соціальні, демографічні, політичні та міжнародні причини вимагають негайної відмови від політики стримування зростання заробітних плат та перетворення трудових доходів у головну інвестицію у розвиток національної економіки та формування підґрунтя соціального миру.
Щоб підмастити пілюлю реалій сьогодення і припудрити спогади про щастя українцям запропоновано твердий намір влади підготувати/створити:
- Стратегію людського розвитку (указ президента Володимира Зеленського від 14 вересня 2020 року №392/2020 );
- Національну економічну стратегію-2030 (начебто за ініціативою президента та за дорученням прем’єра, багатократно пропіарена з багатьох площадок, але так і досі не має офіційного оформлення). Досить дивною є така зухвалість пана Шмигаля після двох гучних провалів із спробою захистити тактичні урядові програми в парламенті;
- Раду соціального розвитку регіонів (указ президента Володимира Зеленського від 30 вересня №415/2020). До складу цієї ради за посадою входять куча чиновників і в чому потреба їх “оформляти” в статус “дорадчого органу при президентові” залишається відкритим.
Читайте: Кероване безвладдя: куди нас заведе нехтування бюджетною політикою?
Знаковим є відсутність бурхливої реакції на ці стратегії й ради як з боку бізнесу, так і профспілок. Ці владні ініціативи виявилися, принаймні поки, нецікавими для широкого експертного обговорення. Схоже, історія з минулорічним “форумом щастя” зробила багатьох ще більшими скептиками до “новел” влади, а особливо, коли вони співпадають з виборчими перегонами.
При всьому тому постає принципове питання: чи передбачають ці стратегії/ради і надалі тримати українців найбіднішими в Європі? Чи нарешті політиці “дешевої рабсили” і гноблення легальної праці буде покладено край?!
Але чи здатна моновлада дати відповідь на це питання? А чи хоче вона давати відповідь?
Читайте: В кіло сала всього 435 грамів – так рахує прем'єр Шмигаль
Сергій Кондрюк, експерт з питань соціально-трудових відносин
