вівторок, 5 листопада 2024 г.
Нужен ли Киеву мост между Хрещатым парком и Владимирской горкой

Нужен ли Киеву мост между Хрещатым парком и Владимирской горкой

Николай Жариков

Главный архитектор Киева 1987-1992 гг., народный архитектор Украины

Перед началом нового 2019 года стартовало строительство “Мостового пешеходно-велосипедного перехода между парками “Хрещатый” и “Владимирской горкой”. Его сооружение, как известно, не без противостояния одобрил Киевсовет. Спорили и об архитектуре, и о целесообразности выделения на это средств в непростое для страны время. А для получения поддержки экспертного совета Департамента охраны культурного наследия Киевской горгосадминистрации (КГГА) мэру Киева Виталию Кличко, инициатору этого проекта, пришлось лично убеждать совет.

Читайте: Мост на Владимирскую горку: от киевской “Батькивщины” - к Мураеву

Многие думают, что речь идет о “мостике с бугра на бугор”. Вроде тех, что построены вблизи площадей Славы и Независимости в годы их реконструкции по решению мэра Александра Омельченко. Но по сравнению с ними это большой пешеходно-велосипедный переход между двумя парками, стоимостью в 250 млн гривен. Длина этого моста - 215 м, а высота опор - 36 м и 24 м.

Мне не понятно, почему решено строить именно пешеходно-велосипедный мост. Разве это удобно в условиях пересеченного рельефа и большого перепада высот, где на другую сторону парка велосипед придется нести вверх по ступенькам. Да и ехать по мосту, где люди идут или стоят у перил, любуясь прекрасными далями, неудобно. Тоже самое и на Михайловской площади и Владимирской горке, где всегда отдыхают люди и играют дети. Кроме этого в сегодняшнем центре Киева на чрезвычайно загазованных улицах езда на велосипеде - дело, на мой взгляд, антигуманное. Сейчас в центре для велосипедистов впору вешать предупреждающие знаки “Вредно для здоровья”.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Вид же на это огромное бетонное сооружение, особенно при подъезде с Подола, на мой взгляд, будет мягко говоря неприятным. Высоченные столбы, эстакада, обходящая склоны… Это же не где-то в горах, а в самом центре Киева, в охранной зоне его уникального ландшафта.

С просьбой рассмотреть этот вопрос я обратился год назад к архитекторам, участникам пленума Союза архитекторов Украины (САУ). Видимо, об этом узнал автор проекта с заказчиком. Последовала реакция, но не такая, как ожидалось. Массивные бетонные опоры решили облицевать зеркалами, чтобы не портили общий вид. Решение смелое. Но вряд ли в мире еще найдется подобное. Вот прозрачное стекло под ногами или велосипедом, что там запроектировано, бывает. Но к месту ли оно на мосту - большой вопрос.

На самой же видовой площадке, куда и ведет эстакада, предусмотрено еще и строительство в северной ее стороне канатной станции с аттракционом. От этого вид на Подол и Днепр будут искажать канаты аттракциона с двигающимися на подвесках людьми. Эта площадь с видовой площадкой имеет свою особую ауру. Тот, кто туда приходил чаще, любит постоять в тишине, полюбоваться далями, поразмышлять. Туристы со всего мира здесь знакомятся с Украиной.

Еще в 80-е годы для связи Крещатого парка с Владимирской горкой проложили удобную “тропу” вдоль склона мимо “Украинского дома” и каскада фонтанов. С нормальным уклоном вниз на Европейскую площадь. Спустившись туда, граждане, в том числе и туристы, полюбовавшись панорамой площади, и улицы Грушевского с музеем и зданием Кабмина, через короткий подземный переход направляются к главному входу в парк. А затем через арку идут к главной видовой площадке страны. Это решение удобно, логично и не требует подобных замен.

Думаю, сегодня целесообразно создать комиссию из компетентных, опытных архитекторов и представителей общественности, которые бы изучили проект и помогли депутатам Киевсовета пересмотреть свое решение. Дискуссия о строительстве моста между Хрещатым парком и Владимирской горкой с участием общественности могла бы быть чрезвычайно полезной. Ведь, не смотря на то, что старт строительству уже дан, его все еще можно остановить, а заодно и сэкономить огромные деньги. Такое предложение я направил в Национальный союз архитекторов Украины и секретарю Киевсовета Владимиру Прокопиву.

Очень важно, чтобы архитектурные новации Киева обсуждались с жителями города. Это можно сделать, создав при Союзе архитекторов дискуссионный клуб, назвав его, как я предложил ранее участникам пленума САУ, “Обличчя Києва”, где жители столицы могли бы высказать свое мнение по поводу архитектурных решений и новаций представителям мэрии и депутатам горсовета. Польза от этого может быть большая, в том числе и экономическая.

Читайте: Несколько тезисов в связи с началом реконструкции Шулявского путепровода

Николай Жариков, главный архитектор Киева 1987-1992 гг., народный архитектор Украины

KиевVласть

Теги: новости киева, киевсовет, строительство, подол, проект, мост, владимирская горка, центр киева, николай жариков, национальный союз архитекторов, хрещатый парк

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.