Чи наступить Київська область на київські автогазові граблі
Як відомо, процес впорядкування автомобільного газового ринку, або як його ще називають “боротьба з нелегалами на ринку автомобільного палива” в Київській області вже стартував та набирає обертів. Створена профільна міжвідомча комісія, працює мобільна група з виявлення порушників, моніториться ринок. Вже можна зробити певні висновки та звернути увагу на принципові відмінності у підходах до цього питання між тими які застосовує Київська облдержадміністрація (КОДА) та тим, що робила Київська міська державна адміністрація (КМДА).
В Києві мер Віталій Кличко особливо не переймався питаннями законності своїх дій та й особливо не цікавився проблематикою цього ринку. КМДА забула про часто нею вживане слово “європейськість” і вчинила з малим та середнім бізнесом, який експлуатував невеликі газові заправки так, як це зробив би в радянські часи міськком Компартії – оголосила такі об’єкти “небезпечними ворогами народу” та усунула з ринку жорсткими репресіями.
Єдина відмінність від “радянщини” - те, що натхненником таких дій став не марксизм-ленінізм, а неприкритий вплив на керівництво КМДА профільного об’єднання крупних мереж АЗС відомих брендів – Нафтогазової асоціації України (НАУ), з якою Віталій Кличко відкрито підписав меморандум про співпрацю.
На відміну від КМДА, Київська облдержадміністрація поки що демонструє виваженість та намагання розібратися в ситуації. Як не дивно, але на засіданнях профільної комісії ОДА та в заявах керівників області звучать не тільки звинувачення на адресу підприємців. Намітилися конкретні спроби розібратися у причинах, що унеможливлюють повну легалізацію такого виду підприємницької діяльності, як торгівля автомобільним скрапленим газом через автомобільні газозаправні пункти (АГЗП).
Схоже, що керівництво КОДА усвідомило, чи не вперше серед державних органів, що саме відсутність нормативно-правового врегулювання такої підприємницької діяльності на рівні держави і є головним чинником, що поставив підприємців на межу законності. Певну надію підприємцям дає той факт, що керівництво КОДА озвучило наміри звернутися до Верховної Ради та Кабінету міністрів з ініціативою розробки загальнонаціональних єдиних правил гри для роботи АГЗП.
Зараз такі правила відсутні. Натомість, є набір нечітких, часто безглуздих норм, які протирічать одна одній та розпорошені серед десятків нормативно-правових актів. Саме така нормативно-правова ситуація містить значні корупційні ризики та дає змогу недобросовісним чиновникам трактувати ці норми на власний розсуд і самим вирішувати кого карати, а кого милувати.
Читайте: Монополізація паливного ринку руками чиновників триває. Київщині приготуватись
Згадаймо, як минулого року у Києві тодішній перший заступник голови КМДА Генадій Пліс перед зачисткою ринку від газових заправок відкрито заявив, що продаж автомобільного скрапленого газу у місті буде дозволено лише через багатопаливні мережі АЗС. До чого привели такі заяви? До втрати сотень легальних робочих місць та безпідставного здорожчання автомобільного газу для киян через руйнування вільної конкуренції на ринку.
Справді, без втручання вищих державних органів врегулювати діяльність АГЗП неможливо. Найпершим кроком держави в цьому питанні має стати визнання скрапленого газу альтернативним видом палива, як це зроблено в багатьох країнах світу та Євросоюзу.
Другим кроком має стати визнання АГЗП окремим від АЗС видом об’єктів з продажу автомобільного пального. АГЗП нє якимось унікальним українським винаходом. Такі об’єкти працюють по всьому світу - навіть у такій консервативній автомобільній країні з традиційно низькою вартістю бензину, як США.
Більше того, в більшості розвинених держав, особливо в Євросоюзі, на рівні урядів країн впроваджуються заходи які стимулюють розвиток такої інфраструктури. Оскільки це спонукає автовласників на перехід від традиційного автопалива до скрапленого газу - через вигідність та екологічність останнього.
Читайте: На Киевщине стартовал передел автозаправочного рынка
Застосування ж одних і тих самих вимог, які регулюють роботу АЗС та АГЗП, є безглуздям. Автозаправна станція з кількома видами палива та АГЗП - категорично принципово різні об’єкти, як за технічною складовою, так і за ступенем ризиків.
Держава має нарешті виступити найвищим арбітром, показати простий та надійний шлях підприємцям і розв’язати існуючі протиріччя. Ринок потребує спочатку правил, а потім вже можна займатися пошуком порушників. Тільки чітке нормативно-правове врегулювання дасть змогу підприємцям повністю легалізувати свою діяльність і дасть впевненість учасникам ринку у спокійній стабільній роботі при дотриманні чітких та розумних державних вимог.
Мають бути прибрані зайві адміністративні бар’єри та корупційні ризики. Необхідно забезпечити вільний доступ на ринок та основні принципи вільної конкуренції. Унеможливити вчинення чиновниками антиконкурентних дій на користь одних учасників ринку за рахунок інтересів інших.
“…в тих же нещасних країнах, де існує постійна загроза від можновладців, підприємці змушені зберігати значну частину свого капіталу в надійному місці, щоб вчасно сховатися з ним у безпечне укриття”, - Адам Сміт, “Дослідження про природу та причини багатства народів”.
Михайло Скляр, голова ГО "Асоціація громадського захисту підприємців"
