четверг, 18 июля 2019 г.
Через “медреформу” у лікарнях не вистачає місць хворим на грип

Через “медреформу” у лікарнях не вистачає місць хворим на грип

Валерий Дубиль

Народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

Пік епідемії грипу очікується у середині лютого, а терапевтичні й інфекційні відділення лікарень на моїй рідній Чернігівщині вже переповнені вдвічі. Схожа ситуація – по всій Україні. Проблема не лише у ліжко-місцях, а й у нестачі ліків.

Уряд і МОЗ запевняють – в Україні найбільша кількість лікарняних ліжок в Європі, Україна на четвертому місці в світі за кількістю лікарняних ліжок, зайва кількість лікарняних ліжок у нашій країні - один з основних чинників неефективності системи охорони здоров'я. Тому одне з першочергових завдань “медреформи” від влади - скорочення лікарняних ліжок (“фінансуємо НЕ ліжка, а лікування пацієнтів”). Воно, як переконують її лобісти, дозволить вивільнити бюджетні гроші для лікування пацієнтів.

МОЗ вже багато років говорить, що лікарняних ліжок забагато – у той же час практикуючі медики говорять про зворотнє. Принаймні, під час сезонного піку захворюваності їх катастрофічно не вистачає. То чи допоможе “медреформа” від влади у переповненні відділень лікарень? Давайте аналізувати.

Кількості ліжко-місць у терапевтичних й інфекційних відділеннях насправді не вистачає

10 років тому кількість ліжок у нас була дійсно надлишковою: на 2008 рік - 437 тис. ліжок. За цей час їхня кількість скоротилася на понад 40%. Це не набагато більше показників Польщі (6,5 ліжок), Словаччини (5,8 ліжок) або середнього по країнах ЄС показника в 5,7 ліжок на 1000 населення.

Врахуємо декілька факторів. Перший. 75% з тих ліжок мають надзвичайно низьку пропускну потужність - вони розташовані в невеликих медичних установах. Другий - їх незадовільний стан. Деякі з них напівзруйновані. Третє. У результаті тотального і не завжди продуманого скорочення, структура ліжкового фонду вже зовсім не відповідає ні структурі захворюваності, ні географічним і демографічним показникам територій. Тому ми й маємо у відділеннях за деякими напрямками реальний дефіцит ліжок.

Наприклад, терапевтичні й інфекційні відділення, куди госпіталізують при пневмоніях, ГРВІ та грипі. Так ось їх в Україні якраз набагато менше, ніж в Європі.

Терапевтичні відділення українських лікарень мають тільки 36 тис. ліжок або 0,9 ліжок на 1000 населення. При цьому у країнах Європейського регіону ВООЗ, у середньому маємо 2,6 терапевтичних ліжок на 1000 населення, а у країнах ЄС - 2,2 ліжка. Навіть якщо до них ще додати 16 тис. ліжок в інфекційних відділеннях і лікарнях для дорослих і дітей, це буде удвічі менше, ніж в європейських країнах. Саме через це наші лікарні зараз у 2-3 рази переповнені.

Ліжка продовжують скорочувати разом із скороченням фінансування (про це я писав у попередніх блогах). Тільки за останні 3 роки їх поменшало ще на 10%. А в 2018 році, зі стартом “реформи” і автономізації медичних установ, темпи скорочення ліжок тільки збільшились.

У Європі ліжка також скорочували. Тільки в інший спосіб

З розвитком медицини, змінюється й важливість різних ланок медицини. Сьогодні, авжеж, перевагу віддають попередженню хвороби при амбулаторній діагностиці, бо при тривалому лікуванні в лікарні людина витрачає набагато більше ресурсів, і в першу чергу – власного організму.

Тому всі країни Європи вже скоротили кількість лікарняних ліжок у стаціонарах. Тільки це було набагато раніше - у 90-х роках минулого століття.

Найістотніші скорочення були в Фінляндії і Швеції (на 47 і 45% ліжок відповідно). В інших країнах Західної Європи - у середньому на 10-20%. Країни Європи не уникли помилок на цьому шляху, відверто “перестаралися” зі скороченням числа лікарняних ліжок і тепер відчувають їхню нестачу. Наприклад, Ірландія, Данія, Великобританія зіткнулися зі зростаючими чергами на госпіталізацію, а в Польщі черги стали серйозною проблемою і приводом для жартів крізь сльози поляків.

Українська “медреформа” від влади – непродумана і хаотична, тому Україна наступила на ці ж граблі. Вийти з цієї ситуації нам буде набагато складніше, адже наша країна навіть близько не може зрівнятися з інвестиційними можливостями Європи, і ми точно не зможемо, як європейські країни, за декілька років побудувати нові лікарні замість скорочених.

Читайте: З 1 січня ви можете придбати неякісні ліки в аптеці завдяки нововведенням МОЗу

Чому скорочують дефіцитні ліжко-місця терапевтичних й інфекційних відділень

При досить великій загальній кількості лікарняних ліжок, лікарні та відділення одного профілю простоюють напівпорожні, а інші під час піку захворюваності стають переповненими. Причина – спотворений МОЗом принцип “гроші йдуть за пацієнтом”. Точніше, “гроші приходять з пацієнтом”.

 Через хронічне недофінансування галузі, у нас панують неформальні економічні відносини. Нагадаю, за даними нацрахунків, українська медицина фінансується на 60% з кишень пацієнтів (і на 40% - з них же, тільки у вигляді податків). Це ті суми “благодійних внесків”, які медзаклади вимушені збирати з пацієнтів, щоб забезпечити своє виживання і процес лікування самих пацієнтів.

Неформально, у державній медицині існують ліжка “дохідні”, за лікування на яких пацієнти платять чималі суми, і “не дохідні” - за які взяти істотні “благодійні внески” неможливо. Наприклад, ліжка в кардіології, гінекології, пологових будинках та інших - дохідні, а терапія, паліативна допомога, загальна хірургія тощо - “ні”.

Зрозуміло, що при спущеному зверху плану зі зменшення лікарняних ліжок, місцева влада та керівники медустанов часто керувалися не інтересами пацієнтів, а бажанням збереження саме цих “дохідних” ліжок.

Тобто, є дві причини нестачі ліжок під час епідемії - хронічна нестача фінансування і сформовані неформальні економічні відносини в медицині.

Чи вирішить провладна “медреформа” проблему

Відповідь однозначна. Ні.

По-перше, “медреформа” залишає єдине джерело фінансування української медицини – держбюджет. А він не зможе її профінансувати на гідному рівні, особливо якщо говорити про стаціонарне лікування.

Пропонована владою концепція медреформи з єдиним фінансовим джерелом - бюджетом, не дозволяє забезпечити необхідний рівень фінансування. А особливо якщо говорити про потреби одного з найбільш витратних рівнів - стаціонарного лікування за допомогою спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.

Самі порівняйте: загальна потреба для української медицини – понад 250 млрд грн, це в 2,5 разу менше, ніж зараз. Тож українці й далі доплачуватимуть 60% з власної кишені за принципом “гроші йдуть з пацієнтом”. А це означає і підвищення ролі принципу “дохідних” і “не дохідних” ліжок. Таким чином автономізовані медустанови збережуть себе від розорення. Тільки от піклуватися про забезпечення комплексного медичного обслуговування своїх пацієнтів вони не будуть.

По-друге, впровадження так розрекламованого МОЗом принципу “гроші йдуть за пацієнтом”, тобто за оплату конкретно наданих пацієнту послуг, теж не дозволить утримувати додаткові, резервні ліжка, щоб лікувати пацієнтів у період сезонних піків захворювань та інфекційних спалахів. Логіка така: якщо ти отримуєш гроші за конкретний обсяг наданих послуг, то навіщо тобі утримувати “зайві” ліжка, які будуть зайняті тільки кілька місяців у році в період сезонних піків захворюваності або в період інфекційних спалахів?

Якщо ми будемо фінансувати подібну медичну допомогу тільки через принцип “гроші йдуть за пацієнтом”, то черг при госпіталізації і хронічного переповнення лікарень в період піку захворюваності ми не позбудемося ніколи.

Коли і чи чекати на зміни

Щоб це змінити, потрібна політична воля. Треба впровадити бюджетно-страхову модель фінансування охорони здоров'я.

Обов’язкове медичне страхування разом зі збереженням прямого бюджетного фінансування забезпечить необхідний рівень фінансування медицини. А комбіноване фінансування медичних установ і за фактично надані медичні послуги через систему страхування, і додаткове базове бюджетне фінансування на утримання резерву ліжкового фонду (держзамовлення), який необхідний для того, щоб мати резерв пропускної здатності лікарень у період піку захворюваності або епідемій, дозволить повністю вирішити питання пікового переповнення лікарень і черг на госпіталізацію.

У Верховній Раді вже зареєстровані необхідні законопроекти. І після зміни влади ми зробимо все, щоб за них проголосували якнайшвидше.

Читайте: “Кототерапія” від МОЗу призводить до збільшення хронічних хворих

Валерий Дубиль, народный депутат Украины, фракция “Батькивщина”

KиевVласть

Теги: новости киева, новости украины, финансирование, медицина, реформа, койко-места

четверг, 18 июля 2019 г.
13:44
В КГГА утвердили положительный вывод о привлечении кредита 7 млн евро на тепломодернизацию коммунальных учебных заведений (документ)
13:21
Неизвестные вывозят песок с территории заказника возле озера Небреж в Киеве
13:04
В июле налоговики Киевщины пресекли деятельность 3 автозаправок
12:42
“Укрзализныця” открыла обновленный пешеходный переход на станции “Беличи” в Киевской области (фото)
12:22
На Киевщине задержаны пятеро россиян за трудовую эксплуатацию социально уязвимых лиц (фото)
12:01
Инвесторы получат свои квартиры в ЖК “Пражский квартал-2”, - гендиректор BD Holding
11:40
На Броварском проспекте в Киеве во время движения загорелась маршрутка (видео)
11:22
В Киеве в 4 домах отсутствует вода из-за аварий (адреса)
11:03
В Киеве стали меньше воровать велосипеды (документ)
10:43
Департамент культуры КГГА назначил нового и.о. директора “Гидропарка”
10:21
На Нивках в Киеве открыли обновленный парк “Веселка” (фото, видео)
10:04
Курс валют в Киеве: 18 июля 2019
09:40
Главного налогового ревизора ГУ ГФС в Киеве задержали при получении взятки
09:21
Ряд утренних рейсов столичной городской электрички в очередной раз отменили
09:04
Нацполиция открыла уголовное производство по факту нападения членов Общественного совета при Деснянской РГА на замглавы этой РГА (видео)
07:15
Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 18 июля 2019 года (полный список населенных пунктов)
Календарь событий
Соцкомпанія “Інмарк” оголосила результати передвиборчих вподобань мешканців виборчого округу №96 в Київській області (відео)
18 июля 2019 г. 13:06
Соцкомпанія  “Інмарк” оголосила результати передвиборчих вподобань мешканців виборчого округу №96 в Київській області (відео)
З 10 по 16 липня соціологічною компанією "Інмарк" було проведено зріз передвиборчих вподобань мешканців виборчого округу №96 (Київська область). На виборах до парламенту, 51,8% опитаних (серед тих, хто голосуватиме та визначилися) проголосували б за партію "Слуга Народу", 8,9% – за ВО "Батьківщину", 8,2% – за партію "Європейська Солідарність", 5,3% – за партію "Голос", 5,1% – за партію "Сила і Честь". Також 4,7% підтримали б "Опозиційну платформу – За життя", 4,4% – Радикальну партію Олега Ляшка, а 3,5% – партію "Громадянська позиція". Серед мажоритарних кандидатів лідерами (серед тих, хто голосуватиме та визначилися з вибором) є самовисуванець Ярослав Москаленко (37,5%) та кандидатка від партії "Слуга Народу" Ольга Василевська-Смаглюк (22,7%).