п'ятниця, 13 грудня 2024 г.

Тимошенко и Порошенко предлагают вернуть в Уголовный кодекс наказание за незаконное обогащение

Тимошенко и Порошенко предлагают вернуть в Уголовный кодекс наказание за незаконное обогащение

Соответствующий законопроект лидер ВО “Батькивщина” оформила в виде законопроекта и передала на регистрацию в аппарат Верховной Рады. Свой вариант законодательных изменений передал в парламент и президент Петр Порошенко.

Об этом KV стало известно из публикации карточки законопроекта Юлии Тимошенко №10103 (*) на сайте Верховной Рады (ВР), а также из сообщения на официалном сайте президента Петра Порошенко.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

“Принятие проекта закона должно дополнить УК новой ст. 368-5 и установить уголовную ответственность должностного лица за приобретение в собственность активов незаконным способом”, - сообщает сайт ВО “Батькивщина”.

Через полтора часа на заседании Совета регионального развития Кировоградской области аналогичную инициативу озвучил Петр Порошенко. "Сегодня утром я подписал и сейчас я даю поручение зарегистрировать президентский законопроект, в котором учтены те замечания, но принципиальной остается позиция - неотвратимость уголовного наказания за незаконное обогащение", - сказал глава государства.

Напомним, 26 февраля Конституционный суд Украины (КСУ) признал не соответствующей Конституции ст. 368-2 Уголовного кодекса (незаконное обогащение). Полный текст соответствующего решения №1-р/2019 (дело №1-135/2018(5846/17) опубликован на официальном сайте КСУ.

“Статья 368-2 Уголовного кодекса Украины, признана неконституционной, утрачивает действенность со дня одобрения КСУ этого решения. Решение КСУ является обязательным, окончательным и не может быть оспорено”, - в частности сказано в решении КСУ.

Представление в КСУ относительно неконституционности новой нормы 12 декабря 2017 года подали 59 народных депутатов Верховной Рады, большая часть которых - из правящей коалиции:

  1. Александр Кирш, Павел Пинзеник, Ярослав Едаков, Дмитрий Стеценко, Максим Поляков, Валерий Лунченко, Игорь Бриченко, Тарас Креминь, Федор Бендюженко, Александр Горбунов, Николай Княжицкий, Владислав Данилин, Олег Крышин, Елена Масорина, Виталий Корчик, Евгений Дейдей, Владимир Шкварилюк, Анатолий Дырив, Сергей Фаермарк, Роман Заставный, Юрий Вознюк, Вадим Пидберезняк, Елена Бойко (фракция “Народный фронт”).
  2. Геннадий Ткачук, Артур Палатный, Валерий Ищенко, Олег Великин, Борис Козырь, Дмитрий Андриевский, Дмитрий Лубинец, Руслан Сольвар, Андрей Шинкович, Геннадий Чекита, Федор Негой (фракция “Блок Петра Порошенко”).
  3. Константин Павлов, Дмитрий Колесников, Андрей Гальченко, Иван Мирный, Евгений Балицкий, Сергей Сажко, Наталья Королевская, Татьяна Бахтеева, Василий Нимченко, Игорь Шурма (фракция “Оппозиционный блок”).
  4. Виктор Бондарь, Геннадий Бобов, Дмитрий Святаш, Артем Ильюк, Василий Гуляев, Олег Кулинич, Антон Киссе, Виктор Развадовский, Юрий Шаповалов, Валерий Писаренко, Андрей Шипко (группа “Возрождение”).
  5. Станислав Березкин, Сергей Мартыняк, Игорь Молоток (группа “Воля народа”).
  6. Сергей Мельничук (фракция “Радикальная партия Олега Ляшко”).

Среди соавторов представления нет народных депутатов из фракций ВО “Батькивщина” и “Объединение “Самопомощь”, а также внефракционных парламентариев.

В Национальном антикоррупционном бюро (НАБУ) по этому поводу заявили, что решение КСУ повлечет закрытие всех расследуемых по этой статье уголовных производств. В НАБУ расценивают решение КСУ как политически мотивированное и противоречащее международным обязательствам Украины.

Статья 368-2 в Уголовном кодексе появилась 26 ноября 2015 года, как выполнение одного из требований Евросоюза по выполнению Плана визовой либерализации (безвиза) между ЕС и Украиной.

Читайте: Верховный суд отказал в удовлетворении иска Тимошенко к Порошенко

Первый тур выборов президента состоится 31 марта. Если в первом туре никто из кандидатов не наберет более 50% голосов, второй тур выборов пройдет 21 апреля.

Выборы президента обойдутся налогоплательщикам в 2 млрд 354 млн 880 тыс. гривен.

ЦИК зарегистрировала 44 кандидата в президенты. До 7 марта кандидаты могут взять самоотвод. Залог за участие в выборах в размере 2,5 млн гривен в случае добровольного снятия не возвращается.

Согласно последним социологическим опросам, лидерами гонки являются артист Владимир Зеленский (выдвинут партией “Слуга народа”), действующий президент Петр Порошенко (самовыдвиженец) и Юлия Тимошенко (выдвинута ВО “Батькивщина”).

Читайте: Вступил в силу закон о запрете россиянам наблюдать за украинскими выборами

* Проект Закону України ”Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за набуття у власність активів у незаконний спосіб”

Фото: коллаж KV

KиевVласть

Алексей Игнатьев

Теги: новости украины, Петр Порошенко, выборы президента украины, законопроект, юлия тимошенко, ксу, незаконное обогащение

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.