понеділок, 20 травня 2024 г.

З роботою під час війни стало гірше, але українці не сидітимуть склавши руки - результати соцопитування

З роботою під час війни стало гірше, але українці не сидітимуть склавши руки - результати соцопитування

В оцінках змін в економіці окремих домогосподарств і країни в цілому за останні півроку побільшало песимізму. Зросла й кількість тих, хто втратив роботу і свої доходи. Третина українців в цих умовах готова працевлаштуватися за кордоном, чимало і тих, хто не проти зайнятися підприємництвом. Так чи інакше, більшість українців демонструють активну життєву позицію.

Про це KВ стало відомо з загальнонаціонального опитування, проведеного “Групою “Рейтинг” (*) 23-24 липня 2022 року.

Підписуйтесь на “КиївВладу”
 

Згідно опитування, 73% респондентів вважають, що справи в Україні рухаються у правильному напрямку. 

12% – протилежної думки.

Ще 15% – не змогли оцінити вектор руху нашої країни.

(Щоб повдивитись картинку повністю, натисніть на неї)


При цьому, у всіх регіонах та серед всіх вікових груп продовжує домінувати оцінка напрямку як правильного. 

Відмінності у поглядах помітні соціологам за майновим розподілом: серед найбідніших оцінки дещо гірші.

"Спостерігається поступове зменшення кількості тих, хто оцінює напрямок розвитку країни як правильний на користь тих, хто не визначився в оцінках", – відзначається у релізі "Групи Рейтинг".

Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм

Ще помітна тенденція: в оцінках змін економічного становища родини та країни за останні півроку помітне наростання песимізму. 


Але водночас соціологія фіксує, що, цитуємо реліз, "говорячи про економіку країни у майбутньому, респонденти мають більше позитивних сподівань, аніж до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну". 

  • 85% говорять, що економічне становище України за останні півроку погіршилося (у січні ц.р. таких було 70%); 

  • щодо особистої ситуації, то про погіршення говорять 75% (у січні – 52%);

  • 25% сподіваються, що у наступні 12 місяців їхнє особисте економічне становище покращиться, чверть вважають, що воно не зміниться, третина – мають песимістичні погляди щодо цього .



Натомість у оцінках майбутнього країни спостерігається зростання кількості оптимістичних оцінок: тих, хто вважає, що економіка покращиться у наступний рік, сьогодні = 34% (у квітні ц.р. було 32%). 

Відповідно, зменшилася кількість тих, хто очікує погіршення: з 42% до 37%. 


Як видно з результатів соцопитування, відносно кращі оцінки поточного стану власного економічного становища – у мешканців заходу країни, молодших респондентів, у тих, хто працює, та  більш забезпечених респондентів.

Натомість в оцінках динаміки змін в економіці України за останні півроку не помітно особливих різниць в демографічних групах: повсюдно домінують негативні оцінки. 


Також соціологи спостерігають переоцінку власної фінансової стійкості у кризовий час серед більш заможних: від березня ц.р. зросла кількість тих, хто вважає, що має достатньо фінансових запасів і що їх вистачить більше ніж на півроку. Останніх найбільше серед найзаможніших людей та підприємців. 

Натомість не змінилася кількість тих, хто вважає, що заощаджень вистачить лише на місяць (близько 40%). Таких найбільше серед непрацюючих, пенсіонерів, тих, хто має найману роботу у приватному, чи державному секторі. 


Наразі сповільнилася динаміка показників повернення на робочі місця, яка спостерігалася останні три місяці. Сьогодні серед тих, хто мав роботу до війни, працюють 59% (повноцінно – 34%, віддалено або частково – 19%, знайшли нову роботу – 6%). 

Натомість зросла кількість тих, хто роботу все ж таки втратив (з 35% у червні до 39% у липні). 


Найбільше безробітних – серед мешканців сходу, жінок, найбідніших, тих, хто працює в приватному секторі або має власну справу, а також внутрішньо переміщених осіб. 


З’ясувалося, що половина працюючих зазнали зниження зарплати від 10% і більше відсотків. У 43% зарплата не змінилась, в 9% – зросла. Найбільше тих, хто відчув зниження доходів серед тих, хто працює зараз віддалено або частково та підприємців. Тоді як серед державних службовців відносна більшість зберегла попередню зарплату.


Соціологи поцікавились – що робитимуть люди у разі подальшого зменшення рівня зарплат. Відносна більшість (57%) готова продовжувати працювати навіть у разі зменшення заробітної плати, 40% – шукатимуть нову роботу. Таких активних більше серед молоді, тих, хто працює в приватному секторі, або сам на себе. 


Серед працюючих домінує впевненість у збереженні свого робочого місця у наступні півроку (переконані у цьому – 83%). Не впевнені – 11%. Найбільше останніх серед тих, чия зарплата зменшилася більше ніж на 50%. 


При цьому, майже 40% працюючих переконані, що змогли б швидко знайти роботу у випадку її втрати. 57% – не мають такої впевненості (найчастіше це старші респонденти, жінки, працівники державного сектору).


На практиці ж серед тих, хто втратив роботу під час війни, лише третина активно її шукає. Ще 23% думають над цим, і 41% – займають вичікувальну позицію. Менш мотивовані ніж інші на пошук нової роботи старші опитані, держслужбовці, та ті, хто мають заощадження.


Серед тих, хто шукає зараз роботу – більшість готова змінювати і місце роботи, і сферу діяльності. Натомість переїжджати в інший регіон, чи країну для роботи вони скоріше не готові. Загалом більше відкриті до змін переселенці, працюючі в приватному секторі,  а також, ті, хто зазнав зменшення зарплати. 


Домінуючим критерієм у виборі бажаної роботи сьогодні є зарплата (70%). Вона уособлює фінансову безпеку і дозволяє задовольняти базові потреби особистості. Також відносно важливим для респондентів є графік та безпечність місця роботи (23-24%). Соціальні гарантії важливі для 17%, взаємини в колективі – 16%, можливість працювати дистанційно – для 10%. 

Такі критерії як кар’єра, престижність та соціальний статус під час війни на найнижчих сходинках критеріїв у виборів нового місця праці (3-7%).


Що ж до роботи за кордоном, близько третини опитаних (28%) хотіли б мати таку роботу. А на постійне проживання виїхати за межі України прагнуть 9% респондентів.


На загал рівень можливостей в Україні респонденти оцінюють переважно як середній. Відносно краще люди оцінюють можливості досягти успіху в Україні (47%; відсутність таких можливостей вказали лише 26%). 

Близько третини високо оцінили можливість знайти роботу і мати стабільний дохід (стільки ж – їхню відсутність). 

Можливість знайти роботу переважно оцінюють посередньо. 

Близько 30% вважають, що є можливості зробити кар’єру або зайнятися підприємництвом.


Прошарок ділових людей залишається в України невеликим: власну справу на сьогодні мають лише 9% опитаних громадян. 45% – не проти б зайнятися підприємництвом, 46% – не мають такого бажання. 


Соціологи фіксують різні стратегії адаптації до умов воєнного часу. 

Дослідження поведінкових моделей економічної поведінки показало, що у випадку різкого скорочення доходів 62% будуть шукати додаткові джерела заробітку, 35% – скорочувати свої витрати. 

53% хочуть жити не гірше інших, 42% – хочуть жити краще, ніж інші. 

Половина опитаних вважають, що можуть впливати на збільшення власних доходів, стільки ж – мають протилежну думку. 

“Отже, більшість українців продовжують демонструвати активну життєву позицію щодо свого матеріального становища та можливостей професійної реалізації у бізнесі”, – резюмують соціологи “Групи “Рейтинг”.


“Соціологічна група “Рейтинг” опитала методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (САТІ) 23-24 липня 2022 року 1000 респондентів віком від 18 років і старше в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв'язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3.1%.

За даними аналітичної системи YouControl, Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “Соціологічна група “Рейтинг” було засноване 24 жовтня 2008 року (13 років 9 місяців тому). 

Співзасновником і керівником згаданого ТОВ є львів'янин  Олексій Георгійович Антипович (49%). Ігорю Івановичу Тищенко належить більша частка ТОВ (51%). 

Читайте: Стали відомі результати опитування про долю герба СРСР на щиті монумента “Батьківщина-Мати” в Києві

* ТОВ “Соціологічна група “Рейтинг” (код ЄДРПОУ: 36183282)

Фото: pmg.ua

КиївВлада

Олексій Ігнатьєв

Теги: новини києва, новини україни, війна, воєнний стан, російсько-українська війна, повномасштабне вторгнення рф, робота, безробіття, соціологія, група рейтинг, зайнятість, вектор руху

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.