Як живе Рівненський зоопарк під час війни
Війна внесла корективи у життя кожного українця. Усе було поставлене на паузу, економіка опинилася у підвішеному стані, і без питань “а що буде далі?” не проходило й жодного дня. Шок, невідворотність руйнувань та збитків – в нинішніх реаліях усе це турбує власників українського бізнесу. Від спустошливої війни потерпають не тільки люди, а й тваринки – жителі українських зоопарків.
На щастя, життя на заході України отримало шанс продовжуватися, тому один із тамтешніх зоопарків у Рівному знову запрацював, з новими правилами та поповненнями у складі своєї тваринної сім’ї.
То ж відвідаємо його сьогодні і побачимо, як він живе.
Попередній запис тепер обов’язковий. Тому ми зателефонували заздалегідь і вписалися на свою годину. Кількість місць обмежена, а відвідувачів приймають з 10 до 17 години.
Кожного понеділка вимушено переміщені особи мають змогу безкоштовно відвідати Рівненський зоопарк. Ми зустріли декількох із них біля входу, коли вони демонстрували необхідні документи працівникам парку.
“Нарешті можна перезавантажитись і спокійно видихнути”, — каже вимушена переселенка Анастасія з Харкова. — “Після того, що я пережила, візит до такого чудово звіринця здається мені сном”. Не можна не помітити того, як українці стали ближчими та згуртованішими. У невеличкій черзі до каси замість суперечок — добрі розмови, розуміючі кивки головою, бо біль у нас – спільний, а серця – відкриті.
Різноманіття фауни Рівненського зоопарку вражає своїх відвідувачів вже не перший рік: величні леви та левиці, ексцентричні лемури, допитливі носухи, сурікати, верблюди, кенгуру, какаду та багато інших. Тут нас зустрічає і тапіриха Майя, і знаменитий рівненський блакитноокий кінь Ідальго. Вони теж пережили цієї весни небувалий стрес. Заступниця директора Ірина Оліферук розповіла: “Тварини дуже чутливі до вибухів, і вони перенесли величезний стрес, коли в Антопільську вежу влучили ракетами, було дуже чутно. Крім того, звірі відчувають знервований настрій людей, і самі почуваються занепокоєно. Вони звикли до людей, бо весна, пора пробудження і нових обличь. Але все змінилося”.
Віднедавна у рівненських братів наших менших з’явилися сусіди – тимчасовий дім отримали тут тваринки із інших областей – з Києва, Харкова та Дніпра. Доки їхні власники не зможуть відновити належні умови, звірі тимчасово житимуть у Рівному. Серед них 17 евакуйованих приматів з Парку ХІІ Місяців, що у селі Демидівка Київської області. Прихистили тут і 20 єнотиків-полоскунів з Дніпра, і 8 альпак з Харкова. Процес адаптації новеньких мешканців досі триває, і це помітно, бо деякі з них поводяться не дуже сміливо. Однак працівники зоопарку роблять все можливе, щоб завоювати довіру підопічних, забезпечити їм найкращий догляд та створити спокійне середовище після пережитого стресу.
Насправді тут серед життєдайної енергії природи почуваєшся зовсім інакше. Час ніби зупиняється, і ти маєш змогу насолодитися цією атмосферою, теплим весняним вітром та сонячним промінням.
До першого сигналу тривоги. Він застає відвідувачів о 10:31 і змушує усіх здригнутися, а особливо тих українців, які втікали від обстрілів сюди, на Рівненщину. Вказівники на території зоопарку ведуть нас до сховища, біля якого уже стоять працівники, щоби всіх впустити. Укриття знаходиться у напівпідвальному приміщенні колишнього кафе, де є вогнегасники, туалети, аптечки, кілька матраців, дивани і стільці. Тут може розміститися не так багато людей, тому стає зрозумілим чому директор зоопарку Олег Павлюк вирішив працювати дозовано і обмежувати кількість людей впродовж одного півторагодинного візиту. Хтось вмощується у крісло і читає новини, інші заводять розмову – і так проходить півгодини. А потім все, відбій.
Ми виходимо, дивимось в небо так, наче воно вже мирне, вдихаємо повітря і думаємо “От би ця тривога була останньою…”
